31 березня 2026 рокусправа № 380/2277/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом комісії № 73 від 14 листопада 2025 року та викладене у повідомленні від 15 листопада 2025 року № 17497, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 листопада 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням правової оцінки та мотивів, викладених у рішенні суду за результатами розгляду цієї справи, та прийняти за результатами такого розгляду відповідне рішення.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що на його утриманні є троє дітей, заборгованості зі сплати аліментів він не має. Тому вважає, що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», проте відповідач протиправно відмовив у її наданні, не зважаючи на те, що позивачем подані усі необхідні, на його думку, документи.
Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 23.02.2026 суд постановив відкрити спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Від відповідача заяви по суті справи до суду не надходили.
З урахуванням процесуальної поведінки відповідача суд розглядає цю справу на підставі доказів, наданих позивачем та обставин, зазначених позивачем у позовній заяві.
Суд встановив таке.
Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , як військовозобов'язаний.
Позивач є батьком трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 2010 р.н.; ОСОБА_3 , 2016 р.н.; ОСОБА_4 2020 р.н.
Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За результатами розгляду заяви позивача комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено, що протоколом від 14.11.2025 №73, комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Причина відмови: відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, яка регулює пункт 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відсутнє рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), що є військовозобов'язаним; рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), що є військовозобов'язаним або письмовий договір між батьками пр те, що з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні.
Позивач, вважаючи відмову відповідача у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», викладену у повідомленні від 14.11.2025 №73, протиправною, звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів (далі також Закон України №3543-XII).
Статтею 23 цього Закону визначено перелік військовослужбовців, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, та яким може бути надана відстрочка від військової служби.
Особами, що мають право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п. 3 ч. 1 статті 23 Закону України №3543-XII (в редакції Закону на момент виникнення спірних правовідносин) є зокрема військовозобов'язані, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі також Порядок №560).
Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7.
Згідно з додатком 5 до Порядку №560 жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації додають такі документи: свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 затверджене Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154). Згідно із абзацом 9 пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних. Відтак, оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та в особливий період, у тому числі в період дії воєнного стану, яка надається в установленому порядку, належить до повноважень територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування військовозобов'язаного на військовому обліку, а рішення про надання або відмову у наданні відстрочки оформляється протоколом.
Водночас, у Порядку №560 (додаток 5 Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію) визначений перелік документів, які повинні бути надані військовозобов'язаним для отримання ним відстрочки з цієї підстави, серед яких:
свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов'язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов'язаного виник обов'язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності), та один з таких документів:
свідоцтво про шлюб з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше);
рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), що є військовозобов'язаним;
рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), що є військовозобов'язаним;
письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні;
свідоцтво про шлюб з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька);
інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов'язаного за категорією стягнення (характером зобов'язання) стягнення аліментів з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п'ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки
Суд встановив, що позивач є батьком трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 2010 р.н.; ОСОБА_3 , 2016 р.н.; ОСОБА_4 2020 р.н.
При цьому між позивачем та матір'ю ОСОБА_3 , 2016 р.н., - ОСОБА_5 розірвано шлюб на підставі рішення суду від 17.10.2017 у справі №278/1915/17 і ухвалено стягувати з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини.
Стосовно сімейних правовідносин між позивачем та його дітьми ОСОБА_2 , 2010 р.н. та ОСОБА_4 2010 р.н., то суд встановив, що матір'ю цих дітей є ОСОБА_6 , шлюб з якою розірвано 12.10.2010 року.
Разом з тим, рішення суду про розірвання шлюбу між позивачем та ОСОБА_6 та визначення місця проживання дітей, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , з батьком, ОСОБА_1 чи рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , з батьком, ОСОБА_1 чи письмового договору між позивачем та ОСОБА_6 про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні позивач до суду не надав.
Додана до позовної заяви позивачем заява ОСОБА_6 , за замістом якої ОСОБА_1 допомагає та бере участь у вихованні їхніх двох неповновлітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , - не є доказом у розміннні Порядку №560 (додаток 5), яким обґрунтовується факт перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов'язаного (за наявності).
Як видно з матеріалів справи, то комісія встановила, що позивач не додав до заяви про надання відстрочки рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), що є військовозобов'язаним; рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), що є військовозобов'язаним або письмовий договір між батьками про те, що з ким з батьків будуть проживати діти, та пр участь другого з батьків у їх вихованні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про правомірність рішення відповідача про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову під час мобілізації з підстав, зазначених у спірному рішенні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір, сплачений позивачем, не розподіляється.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
вирішив:
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Судові витрати не розподіляти.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 31.03.2026
Суддя Лунь З.І.