01 квітня 2026 рокусправа № 380/17432/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Крутько О.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» (далі ДП «Львіввугілля» в особі ВП «Шахта «Степова», позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач) в якій заявлено позовну вимогу: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.07.2025 № 34031/13-01-04-13, винесене керівником ГУ ДПС у Львівській області.
Аргументи учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що при здійсненні розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25.07.2025 відповідачем не враховано строк давності, що передбачений ст. 102.1 ПК України щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату задекларованої рентної плати за спеціальне використання води за 2015, 2016 та частково 2017 роки. Позивач стверджує, що строк давності щодо застосування штрафних санкцій з рентної плати за спеціальне використання води за 2015 рік сплив протягом 2018 року. Стосовно рентної плати за спеціальне використання води за 2016 рік строк давності щодо застосування штрафних санкцій з рентної плати за спеціальне використання води сплив протягом 2019 року. Строк давності щодо застосування штрафних санкцій з рентної плати за спеціальне використання води за частину 2017 року сплив у лютому 2020 року
Позивач повідомляє, що згідно з розрахунком до податкового повідомлення - рішення від 25.07.2025 сплата рентної плати за спеціальне використання води за 2015, 2016 та частину 2017 років відбулася 30.01.2024 та 04.03.2024 в сумі 150 000,00 грн. Якщо сплачена рентна плата за спеціальне використання води зарахована в рахунок недоїмки, але вже після спливу 1095 днів з дня граничної сплати - штрафні санкції до платника податку не застосовуються.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що контролюючим органом за наслідком проведеної камеральної перевірки ДП «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Степова», встановлено порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води. Позивач самостійно визначив та подав до контролюючого органу податкові декларації з рентної плати за спеціальне використання води, у яких задекларував суму податкових зобов'язань до сплати. Однак, фактична сплата була здійснена 30.01.2024 та 04.03.2024. Сплачуючи податкові зобов'язання за межами визначених ПК України строків платник податків неналежно виконує вимоги ПК України, що становить закінчене податкове правопорушення.
Відповідач вказує, що у разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення (абз. 3 п. 102.1 ст. 102 ПК України). Порушення строків сплати податків безпосередньо не пов'язано з декларуванням податкових зобов'язань, оскільки декларування, як процес, закінчується подачею декларації. Штрафна санкція нараховується на суму фактичної сплати в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Відповідач зауважує, що строки проведення камеральної перевірки не були порушені, оскільки факт несвоєчасної сплати позивачем податкових зобов'язань мав місце в межах 1095 днів до прийняття відповідачем оспорюваного рішення.
Встановлені обставини справи.
ГУ ДПС у Львівській області на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України від 01.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, в порядку визначеному п. 75.1 ст. 75 та п. 76.2 ст. 76 розділу II Кодексу, проведено камеральну перевірку ДП «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» (ЄДРПОУ 33951598) з питання порушення термінів сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з рентної плати за спеціальне використання води, зазначеного у поданих податкових деклараціях з рентної плати за 2015-2017 роки.
За результатами перевірки складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» (ЄДРПОУ 26360457) від 24.06.2025р. № 24405/13-01-04-13.
Перевіркою встановлено порушення ДП «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України (в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води).
На підставі акту перевірки Головне управління ДПС у Львівській області прийняло податкове повідомлення - рішення від 25.07.2025 № 34031/13-01-04-13 про сплату штрафних санкцій у розмірі 144 472,20 грн. за несвоєчасну сплату рентної плати за спеціальне використання води (код платежу 13020100).
Не погоджуючись з цим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.
Норми права, що підлягають застосуванню та висновки щодо правозастосування..
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, які справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Порядок подання декларації із рентної плати і строки сплати рентної плати за спеціальне використання води регламентований статтею 257 ПК України.
Пункт 257.1. статті 257 ПК України визначає, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Згідно з пунктом 257.2. статті 257 ПК України платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати.
Відповідно до підпункту 257.3.4. пункту 257.3. статті 257 ПК України, платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки: з рентної плати за спеціальне використання води - за місцем податкової реєстрації.
Пунктом 257.5. статті 257 ПК України передбачено, що сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
З матеріалів справи слідує, та визначється позивачем, що ДП «Львіввугілля» в особі ВП «Шахта «Степова» порушено терміни сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води (суми податкового боргу та кількість днів прострочення сплати наведено у таблиці акту).
Згідно з пунктом 124.1 статті 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Враховуючи порушення позивачем терміну сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води наявні підстави для застосування штрафних санкцій на підставі п.124.1 ст.124 ПК України.
Щодо наведених позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог доводів стосовно порушення відповідачем процедури проведення камеральної перевірки в частині порушення строків її проведення, суд зазначає таке.
Пунктом 75.1. статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Так камеральною, відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України, вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Пунктом 76.1. статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України (пункт 76.2. статті 76 цього ж Кодексу).
Положеннями пункту 76.3 статті 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.
Відповідно абзацу 1-3 пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 цього ж Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених Кодексу, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього ж Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 ПК України, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 днів - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього ж Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 ПК України, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 днів з дня вчинення відповідного правопорушення.
Аналіз наведених норм дає можливість дійти висновку, що законодавцем розмежовуються випадки проведення камеральної перевірки податкової декларації (30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання) та інші випадки, до яких можна віднести проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання, яка проводиться з урахуванням строку давності, визначеного статей 102 цього ПК України, тобто не пізніше закінчення 1095 дня (з дня сплати).
Аналогічний правовий висновок щодо визначення строку проведення камеральної перевірки зроблено Верховним Судом у постанові від 24.07.2023 у справі № 821/850/18.
Разом з цим, необхідно також враховувати, що період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПК України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПК України (пункт 102.9 статті 102 цього ПК України).
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, враховуючи положення підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України, не зупиняється проведення, зокрема, камеральних перевірок.
З урахуванням наведеного, камеральна перевірка своєчасної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу і контролюючий орган має право провести таку камеральну перевірку протягом 1095 календарних днів з дня фактичної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання (з дня вчинення правопорушення) та після закінчення строку давності (1095 днів), який припадає на період дії воєнного стану, при цьому строки давності, визначені статтею 102 ПК України (1095 днів), збільшуються на весь період дії воєнного стану.
Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи суд вважає, що оскільки відповідач провів камеральну перевірку позивача з питань порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з рентної плати, тому строк проведення такої перевірки становить 1095 днів з моменту сплати платником податків податкового зобов'язання, що свідчить про відсутність у даному випадку порушень контролюючим органом встановленого законом порядку проведення камеральної перевірки в частині строку її проведення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, підсумовуючи наведене вище, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, підстав для його скасування не встановлено.
В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» (адреса: 80054, Львівська обл., с. Глухів, вул. Чорновола, 22Б, ЄДРПОУ: 32323256) до Головного управління ДПС у Львівській області (адреса: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ: 43968090) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКрутько Олена Василівна