30 березня 2026 рокусправа № 380/1901/26
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), в якому просить:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі № 380/23734/24;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) повернути ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми, нарахованої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі № 380/23734/24.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив військову службу в Державній прикордонній службі України, зокрема, в період з грудня 2015 року по травень 2017 року перебував на грошовому утриманні в ІНФОРМАЦІЯ_3 . На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі №380/23734/24 відповідачем було проведено нарахування та виплату позивачеві грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, підйомної допомоги за 2015 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» за період з лютого 2016 року по травень 2017 року та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат індексації грошового забезпечення. Проте при нарахуванні та виплаті позивачеві недоотриманого грошового забезпечення відповідачем було утримано із його загальної суми військовий збір у розмірі 5%. Позивач не погоджується із такими діями відповідача та зазначає, що оскільки вказаний дохід було нараховано у вигляді грошового забезпечення військовослужбовця, такий в силу положень Податкового кодексу України повинен бути оподаткованим за ставкою військового збору 1,5 %. Для відновлення свого порушеного права звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 09.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач 20.02.2026 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що Головне управління ДПС у Житомирській області розглянувши лист Військової частини НОМЕР_4 Державної прикордонної служби України щодо застосування ставки військового збору до доходів військовослужбовців, одержаних у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, в межах компетенції повідомило, що оскільки дохід у вигляді доплат, розрахований на підставі рішення суду, виплачується фізичній особі звільненому військовослужбовцю, то сума такого доходу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб, без урахування положень п. 168.5 ст. 168 ПКУ, і військовим збором на загальних підставах. Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою 5 відсотків, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Отже, ставка військового збору становить 5 відсотків об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач, ОСОБА_1 , проходив військову службу в Державній прикордонній службі України.
У період із грудня 2015 року по травень 2017 року проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_5 ), що підтверджується архівними відомостями особистих карточок грошового забезпечення за 2015-2017 роки.
Відповідно до інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.03.2021 припинено юридичну особу військова частина НОМЕР_5 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) із визначенням правонаступника військову частину НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 на даний час ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_1 ).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі №380/23734/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2025, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення за 2016 та 2017 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум; нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену підйомну допомогу за 2015 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум; нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» за період з лютого 2016 року по травень 2017 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум; нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем було проведено нарахування і виплату позивачеві недоотриманого грошового забезпечення у загальному розмірі 63 289,17 грн, яке було виплачено на банківський рахунок позивача 28.11.2025. При виплаті вказаного грошового забезпечення з його суми було утримано військовий збір у розмірі 5%.
Не погоджуючись із такими діями відповідача та вважаючи, що із суми його грошового забезпечення мав стягуватися військовий збір у розмірі 1,5%, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано такі обставини справи та норми чинного законодавства.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Вілповідно до абзацу 1 частини першої статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Абзацом 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Як встановлено судом, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі №380/23734/24 відповідачем було нараховано та виплачено позивачеві недоотримане грошове забезпечення у вигляді грошової допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги, щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразової грошової допомоги при звільненні, однак при здійсненні його виплати відповідач утримав з її розміру військовий збір у розмірі 5%. Відповідач зазначає, що оскільки виплати, з яких утримано податок, не є грошовим забезпеченням і їх здійснення відбулося на виконання рішення суду, тобто такі виплати не пов'язані з виконанням обов'язків несення служби, оскільки на момент їх виплати позивач не перебував у статусі військовослужбовця.
Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ об'єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Як слідує з підпункту 163.1.2 пункту 163.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Зокрема, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» № 4015-IX від 10.10.2024 збільшено ставку військового збору з 1,5 % до 5 % від оподатковуваного доходу фізичних осіб.
Між тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» №4113-ІХ від 04.12.2024 уточнений перелік доходів військовослужбовців, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.
Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Як встановлено судом, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі №380/23734/24 відповідач виплатив грошове забезпечення з утриманням з нарахованого доходу військового збору за ставкою 5%. Однак, з огляду на вищеперелічені норми права, до такого доходу позивача в силу положень Податкового кодексу повинна застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка, тобто на 3,5 відсотка менше, ніж було утримано відповідачем.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що станом на день виплати належних позивачу сум грошового забезпечення на виконання судових рішень, такий не проходив військову службу та не перебував у статусі військовослужбовця, адже втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати йому грошового забезпечення не звільняє відповідача від обов'язку компенсувати суму військового збору, оскільки саме бездіяльність відповідача призвела до виплати позивачу такої вже після звільнення з військової служби та як наслідок після втрати статусу військовослужбовця.
Аналогічного змісту позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №825/761/17.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на лист Головного управління ДПС у Житомирській області як належне джерело правового обґрунтування, оскільки листи це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, листи можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі №826/2426/16.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд керується принципом ефективності захисту такого права, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом.
За таких обставин, на переконання суду, належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб та утриманого військового збору (у розмірі 3,5%) при виплаті недоотриманого грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі №380/23734/24.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення сторонами інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не представлено, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 90, 139, 242-246, 250, 257-262, пп. 15.5 п.15 розділу Перехідних положень КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі №380/23734/24.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) недоотримане грошове забезпечення у вигляді надмірно утриманого військового збору (у розмірі 3,5%) з суми нарахованого грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі №380/23734/24.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна