про залишення позовної заяви без руху
31 березня 2026 рокусправа № 380/5500/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Карп'як О.О.,розглянувши у м. Львові матеріали позовної заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №017832/0901 від 27 червня 2025 року;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №0009018-1305-0919 від 19 серпня 2025 року.
За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями головуючим суддею визначено Карп'як О.О.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Положеннями ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено форму та зміст адміністративного позову, встановлено вимоги до позовної заяви, а також документи, які слід додавати до такої.
За правилами ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.3, ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з абз.4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 року №4695-ІХ, у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб, станом на 01.01.2026 року встановлено у розмірі 3328,00 грн.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).
Оскільки заявлений позов є позовом майнового характеру, то в силу наведених вище вимог закону за його подання необхідно сплатити судовий збір, розмір якого слід обчислювати, виходячи з ціни позову, якою, в даному випадку, є 379843,40 грн., а саме: 189921,70 грн. (податкове повідомлення-рішення №017832/0901 від 27 червня 2025 року) та 189921,70 грн.(податкова вимога №0009018-1305-0919 від 19 серпня 2025 року).
До позовної заяви позивачем долучено докази сплати судового збору в розмірі 2584,34 грн.
А тому, з метою усунення виявлених недоліків, позивач за подання даної позовної заяви повинен доплатити судовий збір у розмірі 1214,09 грн (3798,43 грн - 2584,34 грн = 1214,09 грн).
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як вказує позивач, про податкове повідомлення рішення ГУ ДПС в Івано - Франківській області №017832/0901 від 27.06.2025 року та податкову вимогу №0009018-1305-0919 від 19.08.2025 року, дізнався 27 січня 2026 року, отримавши копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі №380/21555/25.
При цьому, до суду із цим позовом позивач звернувся 26.03.2026 року.
Однак, позивачем подано позовну заяву без заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Суд відзначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Вказаний висновок сформовано в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо її порушених прав, свобод та інтересів.
Відтак, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду із заявленими позовними вимогами, суд доходить про необхідність залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що з метою усунення даного недоліку позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначити підстави для поновлення такого строку.
Відповідно до ч.1 ст.169 вищевказаного Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, враховуючи виявлені недоліки, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу встановити спосіб і строк їх усунення. Роз'яснити позивачу, що у випадку усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.122,161,169,248 КАС України, суд, -
постановив:
Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до головного управління ДПС у Івано - Франківській області - залишити без руху.
Позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання до суду:
- квитанції про сплату судового збору;
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом з обґрунтуванням причин пропуску строку звернення та доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
СуддяКарп'як О.О.