справа №380/21297/25
31 березня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не розгляду заяви від 23.09.2025 року №М608213/01 в інтересах ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за порушення правил військового обліку;
- зобов'язати відповідача розглянути заяву від 23.09.2025 року №М608213/01 в інтересах ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за порушення правил військового обліку та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення та закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з витягом із системи «Резерв+» та листом ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) від 29.08.2025 року, щодо позивача містяться відомості про порушення ним правил військового обліку (непостановка на облік за новою адресою). Позивач зазначає, що ця інформація не відповідає дійсності, оскільки він зареєстрований у АДРЕСА_1 та перебуває на військовому обліку у відповідному ІНФОРМАЦІЯ_2 ще з січня 2022 року, про що свідчить відмітка у військовому квитку. З метою усунення недостовірних даних, адвокатом позивача було направлено заяву про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу проступку та закінченням строків накладення стягнення, передбачених ст.38 КУпАП. Проте листом від 14.10.2025 року відповідач відмовив у розгляді заяви по суті, мотивуючи це необхідністю особистого прибуття позивача до ТЦК та СП. Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки чинне законодавство, зокрема Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 (далі - Порядок №1487), та Закон України від 16.03.2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», передбачають обов'язок суб'єкта владних повноважень розглянути звернення та прийняти мотивоване рішення (індивідуальний акт) за наявними документами. Крім того, позивач наголошує, що обов'язок «особисто повідомити» про зміну даних не є тотожним вимозі «особисто прибути» для розгляду питання про закриття провадження. Вважаючи, що відповідач ухиляється від виконання своїх функцій та порушує його права, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 03.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Копію вказаної ухвали вручено відповідачу 04.11.2025 року о 01:00 год в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, однак станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. А, відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач, ОСОБА_1 , з 18.01.2022 року перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується військово-обліковим документом, сформованим у мобільному застосунку «Резерв+».
Крім того, у зазначеному електронному документі міститься запис про порушення правил військового обліку (не постановка на військовий облік за новою адресою).
23.09.2025 року представник позивача звернулася до відповідача із заявою, в якій просила закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення та закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
У відповідь на зазначений адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 14.10.2025 року повідомив, що при безпосередньому прибутті ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 та представленні військово-облікових документів, надіслана заява про закриття провадження у справі буде розглянута.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не розгляду заяви про закриття провадження у справі за порушення правил військового обліку, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з п.20 ч.1 ст.106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, Указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік), зокрема - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, визначає Порядок №1487 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п.3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є Додатком №2 до Порядку №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Зокрема, статті 210 та 210-1 КУпАП регламентують відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до ст.235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд виходить з того, що порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, регламентований розділом IV цього Кодексу.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (зокрема, обставини, передбачені ст.247 КУпАП, що виключають провадження).
Судом встановлено, що у відповідь на заяву представника позивача від 23.09.2025 року про закриття провадження у справі, відповідач листом від 14.10.2025 року повідомив про можливість розгляду такої заяви виключно за умови особистого прибуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Проте, аналіз норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та Порядку №1487 дає підстави для висновку, що встановлення обставин, визначених ст.247 КУпАП (зокрема, відсутність складу правопорушення або закінчення строків накладення стягнення), є обов'язком уповноваженої особи під час розгляду справи.
Разом з тим, суд зазначає, що чинне законодавство не пов'язує обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо розгляду клопотань та заяв у справі про адміністративне правопорушення виключно з фізичною присутністю особи, якщо право на правову допомогу реалізується через представника (адвоката) відповідно до ст.271 КУпАП.
Надіслання відповідачем листа роз'яснювального характеру замість прийняття відповідного процесуального рішення за наслідками розгляду заяви свідчить про ухилення від виконання владних управлінських функцій. Така форма відповіді не є належним способом реалізації повноважень територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оскільки створює стан правової невизначеності для громадянина та нівелює мету адміністративного провадження - швидке та об'єктивне вирішення справи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, не розглянувши по суті заяву представника позивача від 23.09.2025 року №М608213/01 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Таким чином, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача розглянути заяву від 23.09.2025 року №М608213/01 та прийняти за результатами її розгляду вмотивоване рішення у формі постанови, передбаченої статтями 283, 284 КУпАП, з урахуванням висновків суду.
Водночас, вимога позивача в частині «зобов'язання закрити провадження» не підлягає задоволенню, оскільки згідно з принципом розподілу влади, суд не може перебирати на себе функції суб'єкта владних повноважень щодо оцінки доказів та встановлення складу адміністративного проступку. Вказане питання належить до дискреційних повноважень керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які реалізуються шляхом винесення постанови за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у нерозгляді по суті заяви від 23.09.2025 року №М608213/01 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву від 23.09.2025 року №М608213/01 в інтересах ОСОБА_1 та прийняти за результатами її розгляду вмотивоване рішення у формі постанови, передбаченої статтями 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.