про залишення позову без розгляду в частині
01 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1206/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи "Петрівська виправна колонія №49" про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Державної установи "Петрівська виправна колонія №49" (надалі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Державної установи "Петрівська виправна колонія (№49)", які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року по 31 липня 2025 року в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати Державну установу "Петрівська виправна колонія (№49)", нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 липня 2025 року в загальній сумі 397220,35 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Петрівська виправна колонія (№49)", яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
- зобов'язати Державну установу "Петрівська виправна колонія (№49)" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Ухвалою суду від 09.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.
11.03.2026 представником позивача надано до суду заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду.
16.03.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано у відповідача належним чином засвідчені докази.
Крім цього, суд дійшов висновку про неможливість на стадії відкриття провадження у справі перевірити наведені доводи ОСОБА_1 щодо пропуску строку звернення з позовом до суду, тому вказав, що питання про дотримання позивачем строку звернення до суду буде розглянуто під час підготовки справи до розгляду по суті.
25.03.2026 через підсистему “Електронний суд» представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому серед іншого наголосив на пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом, адже останній у період з березня 2018 року по липень 2025 року був ознайомлений із відомостями на виплату грошового забезпечення. В серпні 2025 року під підпис отримав грошовий атестат. Відтак, отримав повну інформацію про виплати при звільненні.
Надаючи оцінку доводам сторін щодо дотриманням позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, право на звернення до суду військовослужбовців та інших осіб щодо виплати грошового забезпечення відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 18.07.2022) не було обмежене будь-яким строком, тому у межах даної справи до правовідносин за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 строк звернення до суду не застосовується.
Водночас, відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Згідно витягу з наказу від 01.07.2025 №270-OC, а також відомостей із послужного списку, позивач звільнений зі служби 31.07.2025.
Відтак, до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення частини 2 статті 233 КЗпП України, а тримісячний строк звернення до суду слід обраховувати з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, вирішуючи питання щодо застосування ст.233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшов висновків, що якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії ст.233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії ст.233 КЗпП України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням ст.233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми ст.233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин").
У пункті 77 цієї постанови Верховного Суду вказано, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19.07.2022 по 30.03.2023) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
На час проходження служби позивачем у Державній установі "Петрівська виправна колонія №49" та на даний час механізм виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - особи рядового і начальницького складу) визначається Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5 (далі - Порядок №925/5).
Відповідно до розділу IV Порядку №925/5 у разі переміщення (вибуття, прибуття) осіб рядового або начальницького складу органів та установ, курсантів та слухачів закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання право на отримання грошового забезпечення дає грошовий атестат за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.
Грошовий атестат видається в усіх випадках переміщення по службі особи рядового чи начальницького складу до іншого органу або установи, у тому числі у разі направлення до закладів освіти та наукових установ на навчання, для подальшого проходження служби до військових формувань і правоохоронних органів, а також у разі відрядження до державних органів із залишенням на службі.
Якщо грошовий атестат за будь-яких обставин під час вибуття не було видано, фінансовий підрозділ органу або установи, де отримувала грошове забезпечення особа рядового чи начальницького складу, зобов'язаний протягом 14 календарних днів після вибуття особи рядового чи начальницького складу надіслати цей документ до її нового місця служби.
Грошовий атестат видається особі рядового чи начальницького складу під підпис у журналі реєстрації грошових атестатів за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
Номер грошового атестата повинен відповідати порядковому номеру запису у журналі реєстрації грошових атестатів.
У грошовому атестаті особа рядового чи начальницького складу своїм підписом підтверджує правильність записів щодо проведених розрахунків.
Отже, у день звільнення зі служби особі рядового чи начальницького складу має бути проведений повний розрахунок грошового забезпечення та виданий грошовий атестат, й відтоді бере початок відлік строку звернення до суду у такій категорії спорів із вимогами за період з 19.07.2022.
У позовній заяві та заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача стверджувала, що як під час проходження позивачем військової служби, так і на дату звільнення відомості про усі виплати грошового забезпечення йому не повідомлялись.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 після звільнення зі служби у серпні 2025 було оформлено та вручено грошовий атестат №9. Правильність записів щодо проведених розрахунків підтверджено його підписом.
Відтак, суд дійшов висновку, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні), що мало місце ще у серпні 2025 року.
Суд, не заперечує того, що військовослужбовець, особа рядового та начальницького складу після звільнення зі служби (отримання грошового атестату) також вправі звернутися до відповідача із заявою щодо отримання інформації про складові грошового забезпечення, про те, як воно обраховане та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок певних складових грошового забезпечення, або про підстави непроведення нарахування чи неналежного нарахування грошового забезпечення за певний період. Однак уважає, що таке звернення до відповідача має бути здійснено без зайвих зволікань та до спливу встановленого законом строку звернення до суду.
У матеріалах справи наявний лист Державної установи "Петрівська виправна колонія №49" від 19.11.2025 №49.6520.9/1, згідно якого у відповідь на адвокатський запит, зареєстрований за вхідним № 4732 від 18.11.2025, надано довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.02.2018 по день звільнення зі складовими грошового забезпечення помісячно.
Таким чином, позивачу при звільненні було оформлено та видано під підпис грошовий атестат №9, а листом від 19.11.2025 у відповідь на запит його представника відповідач надав відомості про порядок розрахунку індексації грошового забезпечення, до якого долучив відповідну довідку.
Більше того, позивач у подальшому з 26.08.2025 по 16.09.2025 працював у Державній установі «Петрівська виправна колонія (№49)» на посаді начальника паросилової дільниці, що підтверджується наказом №443-OC від 16.09.2025, тому мав можливість без зайвих зволікань отримати додаткову інформацію від роботодавця щодо складових виплаченого при попередньому звільненні грошового забезпечення.
При цьому, до суду із цим позовом ОСОБА_1 звернувся лише 04.03.2026, тобто у строк, що значно перевищує три місяці з дати звільнення зі служби та отримання наведених відомостей про грошове забезпечення.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Суд зауважує, що при зверненні до суду позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права раніше й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду у визначений законом строк звернення до суду.
Законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021), досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
В ухвалі про залишення позову без руху суд роз'яснив позивачу про необхідність надати суду заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, викласти доводи щодо поважності причин та додати відповідні докази.
Однак, у заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача не надала жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не навела поважних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку. Натомість доводи про те, що відповідач не надав йому письмову інформацію про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення при звільненні, спростовані наявними у матеріалах справи доказами.
З огляду на наведене, у суду відсутні підстави вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду із позовними вимогами щодо перерахунку грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 31.07.2025.
Суд повторно зауважує, що при відкритті провадження у справі питання дотримання позивачем строку звернення до суду вирішено не було у зв'язку з відсутністю відомостей про дату отримання позивачем письмового повідомлення про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення, про що зазначено в ухвалі від 16.03.2026. Водночас, такі відомості були надані відповідачем разом з відзивом на позовну заяву.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України установлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд вважає необхідним застосувати положення пункт 8 частини 1 статті 240 КАС України та залишити позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Петрівська виправна колонія №49" в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 31.07.2025 без розгляду.
Керуючись статям 238, 240, 248, 256 КАС України суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Петрівська виправна колонія №49" в частині позовних вимог щодо зобов'язання Державної установи "Петрівська виправна колонія №49" перерахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 19.07.2022 по 31.07.2025, а також компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення - залишити без розгляду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 01 квітня 2026 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК