про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі
31 березня 2026 року № 320/28315/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача, що виявились у відмові здійснити позивачу з 20.02.2025 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень пункту другого статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (двоскладової формули при її обчисленні);
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу з 20.02.2025 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень пункту другого статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (двоскладової формули при її обчисленні).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (виклику) сторін.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 вирішено адміністративний позов - задовольнити.
У подальшому, 12.03.2026 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла письмова заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду зазначеної заяви 30.03.2026 визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначається, що Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 320/28315/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 20.02.2025 із збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад 15 років стажу відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України № 796-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2017, без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV. На виконання зазначеного рішення відповідач повідомив, що розмір пенсії позивача з надбавками становить 8806,33 грн, з яких: 5233,84 грн - основний розмір пенсії за віком, 3272,49 грн - доплата за понаднормовий стаж (26 %), 300 грн - компенсаційна виплата особі віком понад 70 років. Разом з тим, як вбачається з матеріалів пенсійної справи, при проведенні перерахунку відповідач фактично не врахував індексацію середньої заробітної плати, визначену із застосуванням відповідних коефіцієнтів за 2019- 2024 роки, та зафіксував розмір пенсії на рівні 2024 року, визначивши її у «твердому розмірі». Натомість, з урахуванням правильного застосування індексації, середньомісячний заробіток мав становити 8913,83 грн, що з урахуванням індивідуального коефіцієнта заробітку та коефіцієнта стажу дає підстави для визначення основного розміру пенсії у сумі 5835,80 грн, а доплати за понаднормовий стаж - 3648,48 грн. Загальний розмір пенсії з урахуванням компенсаційної виплати мав би становити 9784,28 грн. Таким чином, унаслідок неналежного виконання рішення суду відповідачем позивач щомісячно недоотримує 977,95 грн пенсії. Враховуючи викладене, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем вимог чинного законодавства при виконанні судового рішення, що є підставою для застосування заходів, передбачених статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України. У зв'язку з цим позивач просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 320/28315/25 та зобов'язати відповідача подати звіт про його виконання.
Суд, дослідивши подану письмову про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, вважає необхідним задовольнити таку, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Одним з основних принципів/засад адміністративного судочинства, згідно з пунктом 5 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковість судового рішення.
Також відповідно до статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382, 382-3 і 383 цього Кодексу (стаття 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
За приписами абзацу 1 частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною 5 статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з частиною 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У рішенні від 30.06.2009 за №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац 1 підпункт 3.2 пункту 3, абзац 2 пункту 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на важливість реального виконання судових рішень, це питання неодноразово ставало предметом обговорення як на національному, так і на міжнародному рівнях. Регулюванню цього питання, зокрема, присвячена Рекомендація №Rec (2003) 16 від 09.09.2003 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам "Про виконання адміністративних рішень і судових рішень у галузі адміністративного права", обов'язкова для виконання Україною як членом Ради Європи, в якій зазначається, що держави-члени повинні забезпечити виконання судових рішень адміністративними органами в межах розумного строку. Вони мають вживати всіх необхідних заходів згідно з законом з метою надання цим рішенням повної сили. У разі, якщо адміністративний орган не виконує судового рішення, слід передбачити відповідну процедуру, що дозволятиме домагатися виконання такого рішення, зокрема, за допомогою винесення судових заборон або накладення штрафів. Держави-члени повинні забезпечити притягнення адміністративних органів до відповідальності за відмову у виконанні та невиконанні судових рішень. Посадові особи, відповідальні за невиконання судових рішень, також можуть притягуватись до дисциплінарної, цивільної або кримінальної відповідальності у разі невиконання таких рішень.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
Судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 320/28315/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити позивачу з 20.02.2025 перерахунок та виплату пенсії із збільшенням її розміру на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад 15 років стажу відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України № 796-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2017, без застосування положень частини другої статті 27 Закону України № 1058-IV.
На виконання зазначеного рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача, за результатами якого її розмір з урахуванням надбавок визначено у сумі 8806,33 грн, з яких 5233,84 грн становить основний розмір пенсії, 3272,49 грн - доплата за понаднормовий стаж, 300 грн - компенсаційна виплата особі, яка досягла 70-річного віку.
Разом з тим, з матеріалів пенсійної справи вбачається, що при здійсненні такого перерахунку відповідачем не враховано показники індексації середньої заробітної плати за відповідні періоди, а розмір пенсії фактично зафіксовано на рівні показників, визначених станом на 2024 рік.
З урахуванням коефіцієнтів індексації середня заробітна плата, яка підлягає врахуванню при обчисленні пенсії, становить 8913,83 грн, що, з урахуванням індивідуального коефіцієнта заробітку та коефіцієнта стажу, зумовлює визначення основного розміру пенсії у сумі 5835,80 грн, а доплати за понаднормовий стаж - 3648,48 грн.
Таким чином, загальний розмір пенсії позивача з урахуванням встановлених складових мав би становити 9784,28 грн.
Водночас встановлено, що фактичний розмір пенсії, визначений відповідачем, є меншим на 977,95 грн щомісячно, що свідчить про невиконання рішення суду у повному обсязі.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування заходів судового контролю за виконанням судового рішення відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Застосування статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Згідно з частиною 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (частина 3 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на те, що положеннями частини 3 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України надано суду право власного розсуду щодо визначення тривалості встановленого строку для подання звіту, з урахування положень, що такий строк має становити не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищувати трьох місяців, суд вважає, що необхідним і достатнім буде встановлення відповідачу строку для подання звіту тривалістю тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Слід звернути увагу на те, що частинами 2-3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до звіту суб'єкта владних повноважень.
За змістом частини 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.
Приписами частини 3 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Враховуючи наведені норми законодавства, суд вважає за необхідне задовольнити заяву сторони позивача у повному обсязі.
З огляду на наведене, на підставі статті 124 Конституції України та керуючись статтями 243, 246, 248, 256, 381-1, 382, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/28315/25 від 14 липня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/28315/25 від 14 липня 2025 року, протягом одного календарного місяця з дня прийняття ухвали.
Учасникам справи направити копію ухвали про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Роз'яснити, що звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами 2, 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посилання: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вісьтак М.Я.