31 березня 2026 року м. Київ № 320/7841/20
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панової Г.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової служби України,
Головного управління ДПС у Київській області,
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) з позовом до Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач-1, ДПС України), Головного управління ДПС у Київській області (далі по тексту - відповідач-2, ГУ ДПС у Київській області), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 30.06.2020 №1678887/2889104310, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №54 від 09.06.2020 в ЄРПН;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 54 від 09.06.2020, що подана ФОП ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було подано до контролюючого органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №54 від 09.06.2020. Проте, спірним рішенням було відмовлено у реєстрації вказаної податкової накладної не зважаючи на її відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.
Позивач зазначив про те, що ним було подано контролюючому органу разом із податковою накладною усі необхідні первинні документи, які не мають жодних дефектів, а тому позивач вважає, що спірне рішення було прийнято необґрунтовано та протиправно.
Крім цього, позивач зазначив, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано, які саме з наданих позивачем документів були складені з порушенням законодавства та які саме порушення були позивачем при цьому допущені. Також відповідачем не зазначено, яких саме документів не було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Також судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні.
Відповідач-2 проти позову заперечував та подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що позивачем для реєстрації податкової накладної від 09.06.2020 № 54 не були надані первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків. Зокрема, ФОП ОСОБА_1 не надано наступні документи: відсутня банківська виписка, щодо розрахунку за надані послуги; відсутня товарно-транспортна накладна, щодо перевезення товарів. Крім того, відповідач-2 посилався на неналежне оформлення товарно-транспортних накладних №МКГ 00222264 від 01.05.2020, № МКГ 00226126 від 04.05.2020, № МКГ 00230280 від 06.05.2020, № МКГ 00235133 від 08.05.2020, а саме у зазначених товарно-транспортних накладних відсутні відомості щодо пункту розвантаження, відсутні відомості в полі переадресування вантажу та допуску за довіреністю вантажоодержувача. Крім того, позивачем не надано довіреностей на отримання товару.
Головне управління ДПС у Київській області вказує, що оскільки обсяг поданих позивачем документів не відповідає вичерпному переліку, закріпленому у пункті 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних, їх зміст не дозволяє однозначно з'ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарської операції.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача-2 про здійснення розгляду справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Від Державної податкової служби відзив на адміністративний позов до суду не надходив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно із відомостями паспорта громадянина України Серія НОМЕР_1 , виданого Білоцерківським МВМ №2 ГУ МВС України в Київській області 24.03.2010, ОСОБА_1 є громадянином України.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 16.07.2003, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.
Видами економічної діяльності позивача згідно КВЕД є:
45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів,
46.31 Оптова торгівля фруктами та овочами (основний),
46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами,
46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами,
46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами,
46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками,
49.41 Вантажний автомобільний транспорт,
73.11 Рекламні агентства.
Відповідно до відомостей свідоцтва № 67549719 про реєстрацію платника податку на додану вартість виданого Білоцерківською ОДПІ, ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) 20.01.2004 було зареєстровано платником податку на додану вартість.
01.01.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Росич Приват» (орендодавець) було укладено з ФОП ОСОБА_1 (орендар) договір оренди нежитлового приміщення №14, який вступає в силу з дня підписання і діє до 31.12.2020. Предметом вказаного договору є передача орендодавцем орендареві в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 125.0 м.кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Приміщення надається орендарю для використання під склад.
20.06.2017 ФОП ОСОБА_1 (дистриб'ютор) було укладено дистриб'юторський договір № 20/06 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина» (постачальник). Сторони домовились про співпрацю з метою реалізації продуктів (товарів) постачальника. В межах цієї співпраці постачальник зобов'язується постачати дистриб'ютору у власність продукцію (товари), а дистриб'ютор зобов'язується приймати поставлені продукцію(товари), здійснювати подальший їх продаж на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього, які є невід'ємною частиною даного договору.
Приписами пункту 1.2 дистриб'юторського договору обумовлено, що постачальник надає, а дистриб'ютор приймає комплекс прав та обов'язків посередника маркетингової, рекламної, торгівельно-посередницької діяльності, в тому числі щодо пошуку покупців, реалізації продукції (товарів) узгоджених торгових марок придбаної у постачальника, за встановленими останнім цінами з метою розширення ринків збуту на території, визначеній даним договором.
Приписами пункту 1.3 дистриб'юторського договору обумовлено що, кількість, асортимент відповідної продукції (товарів), що постачаються дистриб'ютору згідно цього договору, передбачаються у видаткових накладних, а якість - в посвідченнях (деклараціях) про якість.
Пунктом 2.3 дистриб'юторського договору унормовано, шо оплата кожної конкретної партії товару здійснюється згідно умов Додатку №3, у розмірі вказаному у виставленій постачальником видатковій накладній. Постачальник вправі припинити подальшу поставку продукції (товару) дистриб'ютору при порушенні ним умов оплати (протермінування в оплаті більше ніж на 3 (три) календарні дні) при цьому постачальник не несе відповідальності за не поставку.
Днем оплати вважається день надходження коштів на поточний рахунок постачальника (пункт 2.4 дистриб'юторського договору).
Пунктом 4.1 дистриб'юторського договору визначено, що підставою для постачання продукції (товарів) за цим договором є письмове замовлення дистриб'ютора та підтверджується видатковими накладними, виписаними постачальником.
Поставка продукції (товарів) від постачальника до дистриб'ютора здійснюється за рахунок постачальника. Всі витрати, пов'язані із транспортуванням та доставкою продукції (товарів) дистриб'ютора до кінцевого споживача, здійснюються за рахунок дистриб'ютора, якщо інше не передбачене додатковими угодами.
Відповідно до п. 2.6 дистриб'юторського договору оплата додаткових маркетингових послуг та послуг з передпродажної підготовки товару, наданих дистриб'ютором, відповідно до п.1.2 цього договору з метою привернення уваги споживачів до продукції постачальника та подальшого зростання об'ємів продажів продукції. Послуги здійснюються на підставі окремих актів виконаних робіт підписаних обома сторонами, оплаті підлягають виключно роботи, які прийняті постачальником згідно підписаного ним акту виконаних робіт.
Згідно із пунктом 4.13 дистриб'юторського договору узгоджені торгові марки продукції (товару), по яких дистриб'ютор приймає комплекс прав та обов'язків посередника маркетингової, торгівельно-посередницької діяльності відповідно до умов цього договору визначаються у додатку №3.
Крім того, пунктом 4.14 сторони погодили, що з метою запобігання можливих невідповідностей даних бухгалтерського обліку і звітності по виконанню зобов'язань за даним договором складають і підписують акт звірки взаєморозрахунків за цим договором щомісячно. Якщо дистриб'ютор отримав акт звірки протягом 10 днів не підписав його, але і не надав своїх заперечень, то акт вважається підписаним.
Приписами пунктів7.1-7.2 дистриб'юторського договору визначено, що даний договір діє з моменту його укладення сторонами до 31.12.2017.
Даний договір пролонгується лише додатковою угодою. Зміни та доповнення в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформлюється письмовою додатковою угодою до цього договору.
Також сторонами було підписано додаток № 2 «Комерційна політика» до дистриб'юторського договору № 20/06 від 20.06.2017 та додаток № 5 «Ціноутворення на продукцію, що попадає під державне регулювання цін» до дистриб'юторського договору №20/06 від 20.06.2017.
20.06.2017 сторонами було підписано додаток № 3 «Спеціальні умови» до дистриб'юторського договору №20/06 від 20.06.2017 за умовами якого сторонами погоджено адресу доставки (місце призначення) 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Водопійна, 37.
18.12.2019 сторонами - ТОВ «Молочна компанія «Галичина» та ФОП ОСОБА_1 було підписано додаткову угоду до договору №20/06 від 20.06.2017, у якій сторони домовилися продовжити термін дії договору №20/06 від 20.06.2017 до 31.12.2020.
На виконання умов вказаного дистриб'юторського договору у травні 2020 року ТОВ «Молочна компанія «Галичина» було поставлено на адресу ФОП ОСОБА_1 товар (молочну продукцію), що підтверджується видатковими накладними № МКГ00222264 від 01.05.2020 на суму 30351,48 грн, в т.ч. ПДВ 5 058,58 грн; №МКГ00226126 від 04.05.2020 на суму 24 031,20 грн, в т.ч. ПДВ 4 005, 20 грн; № МКГ00230280 від 06.05.2020 на суму 27 427,68 грн., в т. ч ПДВ 4 571,28 грн; №МКГ00235133 від 08.05.2020 на суму36 537, 12 грн, в т.ч. ПДВ 6 089,52 грн; №МКГ00238229 від 11.05.2020 на суму 29 481, 60 грн, в т. ч. ПДВ 4 913,60 грн; № МКГ00242963 від 13.05.2020 на суму 25 130,76 грн, в т. ч. ПДВ 4 188, 46 грн; № МКГ00247393 від 15.05.2020 на суму 30 914,88 грн, в т.ч. ПДВ 5 152,48 грн; №МКГ00251280 від 18.05.2020 на суму 30 244 68 грн, в т.ч. ПДВ 5 040,78 грн; №МКГ00256858 від 20.05.2020 на суму 21 938, 64 грн, в т.ч. ПДВ 3 656, 44 грн; № МКГ00261232 від 22.05.2020 на суму 29 703,48 грн, в т.ч. ПДВ 4 950, 58 грн; №МКГ00264819 від 25.05.2020 на суму 18 499, 20 грн, в т.ч. ПДВ 3 083,20 грн; №МКГ00270177 від 27.05.2020 на суму 21 420, 36 грн, в т.ч. ПДВ 3 570, 06 грн; №МКГ00274493 від 29.05.2020 на суму 23 540,88 грн, в т.ч. ПДВ 3 923,48 грн;
Разом із видатковими накладними ТОВ «МК «Галичина» було надано декларацію виробника /посвідчення про якість №МКГ00095541/2, №МКГ00095537/1, №МКГ00095501/1.
На підтвердження перевезення товару ТОВ «Молочна компанія «Галичина» оформлено товарно-транспортні накладні на центральні перевезення вантажу автомобільним перевізником, замовником та вантажовідправником яких виступає ТОВ «Молочна компанія «Галичина» а вантажоотримувачем ФОП ОСОБА_1 : №МКГ00222264 від 01.05.2020; №МКГ00226126 від 04.05.2020; №МКГ00230280 від 06.05.2020; №МКГ00235133 від 08.05.2020.
Згідно відомостей платіжного доручення № 4863 від 07.05.2020 ФОП ОСОБА_1 було перераховано на рахунок ТОВ «Молочна Компанія «Галичина» 90 000,00 грн оплати за товар згідно договору №20/06 від 20.06.2017 у сумі 75 000,00 грн, ПДВ 20% - 15000,00грн.
Відповідно до відомостей платіжного доручення № 4885 від 18.05.2020 ФОП ОСОБА_1 було перераховано на рахунок ТОВ «Молочна Компанія «Галичина» 150 000,00 грн оплати за товар згідно договору №20/06 від 20.06.2017 у сумі 125 000,00 грн, ПДВ 20% - 25000,00грн.
09.06.2020 сторонами дистриб'юторського договору - ТОВ «Молочна Компанія «Галичина» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) було підписано акт виконаних робіт до дистриб'юторського договору №20/06 від 20.06.2017 про те, що даний акт для взаємовигідного співробітництва, передбачає умови, згідно яких виконавець виконує роботи по просуванню продукції згідно договору, а замовник їх сплачує. Оплата згідно додатку №2 до дистриб'юторського договору №20/06 від 20.06.2017, за травень 2020 в сумі 11 155 грн. 17 коп. (одинадцять тисяч сто п'ятдесят п'ять грн. 17 коп.), в тому числі ПДВ 1859 грн. 20 коп.
09.06.2020 ТОВ «Молочна компанія «Галичина» (сторона-2) та ФОП ОСОБА_1 (сторона-1) було підписано угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України якою зобов'язання у сумі 11 155,17 за договорами:
додатком №2 до дистриб'юторського договору № 20/06 від 20.06.2017, де сторона-1 є кредитором, а сторона-2 боржником при виконанні грошового зобов'язання в сумі 11155,17 грн;
дистриб'юторським договором №20/06 від 20.06.2017, де сторона-1 є боржником, а сторона-2 кредитором при виконанні грошового зобов'язання в сумі 11155,17 грн.
За фактом настання першої події - зарахування зустрічних вимог ФОП ОСОБА_1 було складено на ім'я отримувача (покупця) ТОВ «Молочна Компанія «Галичина» податкову накладну №54 від 09.06.2020 на суму11155,18 грн., в тому числі ПДВ 1859,20 грн на :Послуги з промоутерства та розміщення інформації про товар за травень 2020 року. Вказана податкова накладна направлена електронними засобами зв'язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатом обробки вказаної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві зазначено у квитанції від 26.06.2020.
В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 09.06.2020 № 54 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 73.11, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D» =8567%, «Р» = 250344,9.
30.06.2020 Комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 30.06.2020 № 1678887/2889104310, яким у реєстрації податкової накладної від 09.06.2020 № 54 було відмовлено, що підтверджується відомостями витягу з Протоколу засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Київській області від 30.06.2020 №56. Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної зазначено ненадання платником податку: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав до Державної податкової служби України скаргу від 02.07.2020 щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №1678887/2889104310 від 30.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням Державної податкової служби України від 10.07.2020 № 33867/2889104310/2, за результатами розгляду вказаної скарги , скаргу позивача залишено без задоволення у зв'язку з ненаданням ним копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного рішення від 30.06.2020 № 1678888/2889104310, позивач звернувся до суду з вимогою про його скасування та зобов'язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; 6) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).
Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
При цьому, пунктом 3 Порядку № 1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з пунктом 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку № 1246).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Приписами пункту 6 Порядку № 1165 обумовлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пунктів 7-8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних викладено Критерії ризиковості здійснення операцій.
Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 до ознак ризиковості здійснення операцій відносить наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Таким чином, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку № 1165.
Як зазначено вище, у квитанції № 1 від 26.06.2020 про зупинення реєстрації податкової накладної від 09.06.2020 № 54 контролюючий орган зазначив, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 73.11, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D» =8567%, «Р» = 250344.9.
Варто зазначити, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Вказана правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 20 грудня 2024 року у справі № 460/25901/22, від 27 квітня 2023 року у справі №460/8040/20.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Натомість, як встановлено судом, надіслані позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних.
При цьому, пропозиція надання документів вказана без їх конкретизації чи зазначення чіткого переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.
У постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Суд зазначає, що позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій з контрагентом.
Посилання відповідача-2 у квитанціях про зупинення реєстрації спірної податкової накладної на відсутність коду УКТЗЕД/ДКПП товар/послуг в таблиці платника податку та те, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного товару/послуги та обсягу його постачання, є необґрунтованими, оскільки відповідно до п.12 Порядку №1165, подання такої таблиці є правом платника податків, а не обов'язком.
Верховний Суд у постановах від 30 липня 2019 року у справі №200/14026/18-а та від 23 жовтня 2019 року у справі № 826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об'єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2022 року у справі №500/2237/20 вказав, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Суд звертає увагу на те, що квитанція не містять розрахунку показників критерію, якому відповідає позивач, що свідчить про невідповідність квитанцій №1 вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165.
Враховуючи вказане, суд вважає, що зупинення реєстрації податкової накладної від 09.06.2020 № 54 з підстав відповідності господарських операцій пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій є необґрунтованими.
Крім того, суд зазначає, що посилання відповідача у квитанції № 1 від 26.06.2020 на відсутність кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 73.11 в таблиці платника податку та те, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного товару/послуги та обсягу його постачання, є необґрунтованими, оскільки відповідно до п. 12 Порядку № 1165, подання такої таблиці є правом платника податків, а не обов'язком.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктом 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку № 520).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку № 520).
Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
З матеріалів справи вбачається, що в спірному рішенні Комісії ГУ ДПС у Київській області від 30.06.2020 № 1678887/2889104310 в якості підстави для відмови в реєстрації податкової накладної від 09.06.2020 № 54 вказано про ненадання платником податку: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Отже, у спірному рішенні фактично було лише процитоване положення пунктів 5 та 11 Порядку № 520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.
Суд зауважує, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520.
Пунктом 26 Порядку № 1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Згідно з пунктом 29 Порядку № 1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку № 1165).
Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку № 1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку № 1165).
Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Пунктом 45 Порядку № 1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:
- доповідь секретаря комісії;
- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);
- внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;
- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;
- голосування;
- оголошення головою комісії результатів голосування;
- оформлення протоколу.
Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Суд звертає увагу на те, що у спірному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Крім того, аналіз змісту оспорюваного рішення дає підстави стверджувати, що комісія ГУ ДПС у Київській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з'ясовувала специфіку проведеної господарської операції та не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданої позивачем податкової накладної від 09.06.2020 № 54.
У відзиві на позовну заяву відповідачі зазначили про те, що відповідно до спірного рішення комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачу відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної з підстав ненадання позивачем документів які в повній мірі підтверджують дійсність господарської операції. При цьому, стосовно посилання відповідача у відзиві на недоліки товарно-транспортних накладних та товарно-транспортної накладної щодо перевезення товару суд зазначає, що позивачем було надано контрагенту послуги з промоутерства та розміщення інформації про товар, відтак такі документи не оформлювалися. Суд звертає увагу на те, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165.
Суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04 грудня 2018 року справі № 821/1173/17.
Однак під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісією Головного управління ДПС у Київській області документів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС у Київській області по прийняттю спірного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20.
Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
У зв'язку з цим, суд вважає, що спірне рішення прийнято відповідачем необґрунтовано та протиправно.
Згідно з частиною другою статі 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Враховуючи вищевказане, з метою забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1678887/2889104310 від 30.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.06.2020 № 54, поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 09.06.2020 № 54, суд зазначає таке.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
Суд звертає увагу на те, що податкова накладна № 54 від 09.06.2020 була подана до реєстрації 26.06.2020, а тому підлягає реєстрації у день її подання, тобто 26.06.2020.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням наявним у матеріалах справи.
Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2102,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області, оскільки спірне рішення саме комісії регіонального рівня призвело до виникнення спірних правовідносин.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 30.06.2020 № 1678887/2889104310, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 54 від 09.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 54 від 09.06.2020, що подана ФОП ОСОБА_1 , датою її подання на реєстрацію - 26.06.2020.
4. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 2102,00 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код: 443141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-а).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.