про залишення позовної заяви без руху
30 березня 2026 року м. Київ № 320/11878/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Державне підприємство "Інфоресурс", про визнання протиправною бездіяльність,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства освіти і науки України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Державне підприємство "Інфоресурс", про визнання протиправною бездіяльність, у якому просить суд :
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо невжиття заходів для забезпечення достовірності, точності та актуальності персональних даних про позивача в ЄДЕБО (зокрема даних про нібито навчання у 2014-2015 роках у закладі з кодом 135);
- зобов?язати Міністерство освіти і науки України повторно та належним чином розглянути заперечення позивача як суб?єкта персональних даних щодо достовірності спірного запису і прийняти вмотивоване рішення, яке обов?язково містить: (а) перелік витребуваних та досліджених первинних документів-підстав із зазначенням, від кого вони отримані, або чітке зазначення про їх відсутність; (б) оцінку наявності/відсутності поданої позивачем заяви про вступ та пакета документів, що підтверджують вступ/зарахування; (в) відомості про те, чи застосовувався КЕП при внесенні/зміні запису, та які атрибути КЕП підтверджують автентичність внесення; (г) посилання на застосовані норми права та встановлені факти; (д) конкретний висновок щодо правомірності існування запису в ЄДЕБО та подальших дій (перевірка/виправлення/анулювання);
- зобов?язати Міністерство освіти і науки України у межах повноважень ініціювати перед суб?єктом ведення ЄДЕБО та/або закладом освіти / його правонаступником процедуру перевірки та, у разі підтвердження недостовірності, - виправлення / анулювання спірного запису про навчання позивача у 2014-2015 роках;
- зобов?язати ДП «Інфоресурс» (як третю особу) надати суду витяг/довідку з технічних журналів подій ЄДЕБО (audit trail) щодо створення, зміни та/або підписання КЕП: (1) картки здобувача/абітурієнта позивача; (2) записів про зарахування/відрахування (та інших пов?язаних статусів) у 2014-2015 роках; (3) реєстрації заяви (заяв) про вступ/пакета документів (якщо такі операції відображаються в ЄДЕБО), із зазначенням щонайменше: дати/часу події, ролі користувача/суб?єкта внесення, ідентифікатора операції/транзакції, виду дії, технічних атрибутів КЕП (за наявності). Надання здійснити у мінімально необхідному для розгляду справи обсязі, із знеособленням/маскуванням ПІБ та інших персональних даних третіх осіб (залишивши роль/ідентифікатор користувача);
- зобов?язати ДП «Інфоресурс» (як третю особу) надати суду опис регламентної процедури виправлення помилкових / недостовірних даних в ЄДЕБО та перелік технічних атрибутів, які фіксуються ЄДЕБО при внесенні та зміні відповідних записів.
Матеріали позовної заяви були передані судді Лисенко В.І. для подальшого розгляду 30.03.2026.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Пунктами 4, 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, здійснюється у спосіб, що не суперечить закону і забезпечує ефективність поновлення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема: про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач в поданому позові просить суд, зокрема, зобов?язати Міністерство освіти і науки України повторно та належним чином розглянути заперечення позивача як суб?єкта персональних даних щодо достовірності спірного запису і прийняти вмотивоване рішення, яке обов?язково містить: (а) перелік витребуваних та досліджених первинних документів-підстав із зазначенням, від кого вони отримані, або чітке зазначення про їх відсутність; (б) оцінку наявності/відсутності поданої позивачем заяви про вступ та пакета документів, що підтверджують вступ/зарахування; (в) відомості про те, чи застосовувався КЕП при внесенні/зміні запису, та які атрибути КЕП підтверджують автентичність внесення; (г) посилання на застосовані норми права та встановлені факти; (д) конкретний висновок щодо правомірності існування запису в ЄДЕБО та подальших дій (перевірка/виправлення/анулювання).
Проте, як вбачається з зазначеного вище, із заявлених позовних вимог неможливо встановити, які саме протиправні дії відповідача позивач просить суд визнати протиправними.
Зокрема, позовні вимоги в частині зобов?язання ДП «Інфоресурс» (як третю особу) надати суду витяг/довідку з технічних журналів подій ЄДЕБО (audit trail) щодо створення, зміни та/або підписання КЕП та зобов?язання ДП «Інфоресурс» (як третю особу) надати суду опис регламентної процедури виправлення помилкових / недостовірних даних в ЄДЕБО та перелік технічних атрибутів, які фіксуються ЄДЕБО при внесенні та зміні відповідних записів також є помилково вказаними, оскільки позовні вимоги мають стосуватися щодо дій/бездіяльності відповідача, а не третьої особи.
Отже позивачу необхідно привести у відповідність зміст позовних вимог відповідно до документів наданих разом із позовною заявою.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 року №4695-ІХ, визначено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем подано до суду адміністративний позов, який містить одну вимогу немайнового характеру з урахуванням похідних, а тому необхідно сплатити судовий збір у сумі 1331,20 грн.
Водночас, судовий збір позивачем не сплачено, при цьому заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що є внутрішньо переміщеною особою, перебуває у складному матеріальному становищі та не має можливості сплатити судовий збір без істотного погіршення умов існування.
Розглянувши вказане клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;
3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";
5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;
8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;
12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків;
13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав;
14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту;
15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;
15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;
16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору;
20) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи;
21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
22) позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
23) позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
24) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - за подання позовів, предметом яких є відшкодування шкоди (збитків), у порядку, визначеному статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
25) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції";
26) Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на час дії воєнного стану - за подання позовів, предметом яких є стягнення штрафу;
27) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
28) позивачі за подання позовів щодо стягнення штрафів за правопорушення у галузі цивільної авіації, вчинені суб'єктами авіаційної діяльності на тимчасово окупованій території.
Позивач не належить до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору.
За приписами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, заявляючи таке клопотання така особа повинна надати докази в підтвердження неможливості сплати судового збору чи в підтвердження того, що така сплата судового збору може позбавити цю особу фінансової можливості на отримання життєво необхідних потреб.
При цьому, обов'язок підтвердження наявності обставин тяжкого майнового стану особи, яка звертається до суду з позовом або апеляційною скаргою, та наявності в неї підстав для звільнення від сплати судового збору покладається виключно на таку особу.
Суд зазначає, що позивачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження обставин, які унеможливлюють сплату судового збору при поданні даної позовної заяви до суду та, які можуть бути підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору.
Разом з тим, законодавством передбачено право, а не обов'язок суду щодо звільнення сторони від сплати судового збору.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Так, позивачу належить сплатити суму судового збору за вимогу немайнового характеру у відповідності до Закону України «Про судовий збір» у розмірі 1331,20 грн або надати клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення) сплати судового збору з відповідними доказами щодо вказаних підстав.
Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Державне підприємство "Інфоресурс", про визнання протиправною бездіяльність - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом:
- уточненої позовної заяви з приведеними у відповідність позовними вимогами;
- оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору в розмір 1331,20 грн. або клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення) сплати судового збору з відповідними доказами щодо вказаних підстав;
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.