про забезпечення позову
30 березня 2026 року № 320/10565/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в м. Києві заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Оболонського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Оболонського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа ОСОБА_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Стужука П.П. від 18.12.2025 у ВП №50811561 про стягнення виконавчого збору в розмірі 21 103,31 доларів США;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Стужука П.П. від 18.12.2025 про відкриття ВП №79848640;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 18.12.2025 про розмір мінімальних витрат у ВП №79848640 на суму 269,00 грн;
- зобов'язати Оболонський ВДВС у м. Києві зняти арешт з усіх банківських рахунків, електронних гаманців, ОСОБА_1 , накладений в межах ВП №79848640 або ВП №50811561.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та в порядку, визначеному положеннями ст. 287 КАС України.
Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- зупинення стягнення на підставі постанови державного виконавця Стужука П.П. від 18.12.2025 у ВП №50811561 про стягнення виконавчого збору в розмірі 21 103,31 доларів США;
- зупинити стягнення на підставі постанов від 05.03.2026 та 18.12.2025 у ВП №79848640;
- заборонити Оболонському ВДВС у м. Києві та будь-яким іншим органам ДВС вчиняти дії щодо примусового стягнення коштів з рахунків ОСОБА_1 до набрання рішення суду у цій справі законної сили.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначив, що існує очевидна небезпека, що до прийняття рішення у справі державним виконавцем будуть вчинені дії щодо примусового списання коштів з рахунків позивача, що призведе до порушення його прав на соціальний захист та мирне володіння майном. Крім того, позивач зазначив, що повернення безпідставно стягнутих до бюджету коштів у майбутньому потребуватиме значних зусиль та часу, що робить захист прав позивача без заходів забезпечення позову складним або неможливим.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до частин 1,2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно з частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (частина 4 статті 154 КАС України).
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Також, відповідно до частини 4 статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. При цьому, заявник обов'язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі.
При вирішенні питання про необхідність забезпечення позову судом приймається до уваги, що відкриття виконавчого провадження і дії, які державний виконавець вправі вчиняти при примусовому виконанні виконавчого документа, який є предметом судового оскарження, призведе до майнових збитків, а відновлення порушеного права позивача у разі задоволення позову шляхом повернення сплачених коштів призведе до значних зусиль та витрат.
Крім цього, примусове виконання оскаржуваної постанови може призвести до додаткових стягнень з позивача суми виконавчого збору, витрат виконавчого провадження.
Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача до ухвалення рішення в цій справі, а для відновлення порушених прав позивачу необхідно буде докласти значних зусиль, часу та витрат.
Разом з цим, пунктом 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій виключно в разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
За вказаних обставин суд вважає, що у порядку забезпечення позову слід забезпечити позов у способи, визначені пунктом 5 частини 1 статті 151 КАС України шляхом зупинення стягнення у виконавчих провадженнях ВП № 50811561 та ВП №79848640, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Вжиття судом заходів забезпечення позову не порушить прав та законних інтересів стягувача (відповідача) чи інших осіб. Вжиття таких заходів є співмірним заявленим позовним вимогам та не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.
При цьому варто зазначити, що вжиття заходів забезпечення позову за заявою позивача не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом. Зупинення стягнення на підставі оскаржуваних постанов не скасовує їх чинність, ніяк не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених нею заходів до вирішення спору в даній справі.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову та зупинення стягнення за виконавчими провадженнями до моменту набрання законної сили рішення у даній справі.
Керуючись ст.ст. 150 - 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.
Забезпечити адміністративний позов ОСОБА_1 до Оболонського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Зупинити стягнення у виконавчих провадженнях ВП № 50811561 та ВП №79848640, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №320/10565/26.
У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Ухвалу в частині вжиття судом заходів забезпечення позову допустити до негайного виконання.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала у справі набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Василенко Г.Ю.