ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" квітня 2026 р. справа № 300/343/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Еклійс трейд» про стягнення заборгованості, -
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Еклійс трейд» (надалі - ТОВ «Еклійс трейд», відповідач) про стягнення податкового боргу, який утворився внаслідок несплати пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 57 683 328,64 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань, зокрема пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 57 683 328,64 грн. Оскільки заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, на думку позивача, її слід стягнути в судовому порядку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач копію ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 та адміністративний позов з додатками отримав 28.01.2026 та 23.01.2026 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 46, 47), однак правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановив наступне.
ТОВ «Еклійс трейд» перебуває на обліку в органах державної податкової служби як платник податків.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про борг станом на 23.01.2026 за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань, а саме пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 57 683 328,64 грн (а.с. 9).
Податкові зобов'язання у встановлений законом строк відповідач не сплатив, у результаті чого виникла податкова заборгованість на зазначену суму.
У зв'язку із добровільною несплатою податкових зобов'язань відповідачем, реалізуючи свої повноваження, позивач звернувся з цим позовом до суду з метою стягнення податкового боргу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пунктів 37.1, 37.2 статті 37 Податкового кодексу України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.
Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Судом встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 25.01.2023 по 20.05.2024, за результатами якої складено акт від 27.05.2024 за №54087/Ж5/26-15-07-02-03-03/44667620, яким встановлено порушення статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» в частині ненадходження валютних коштів за експортним контрактом №25-01/23 від 25.01.2023 з компанією «Sky Matrix PTE LTD» (Сінгапур) на суму 2 563 131,80 доларів США (еквів. 101 057 110,10 грн) та надходження валютних коштів із порушенням граничних термінів розрахунків за експортним контрактом від 25.01.2023 №25-01/23 з компанією «Sky Matrix PTE LTD» (Сінгапур) на суму 551 375,57 доларів США (еквів. 20 108 589,40 грн) (а.с. 13-21).
Акт перевірки від 27.05.2024 за №54087/Ж5/26-15-07-02-03-03/44667620 направлено відповідачу 28.05.2025, що підтверджується копією квитанції про відправлення (а.с. 22) та вручено 05.06.2024, що підтверджується інформацією на сайті «Укрпошта» (а.с. 22).
Відповідно до статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов'язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Суд встановив, що на підставі акту перевірки від 27.05.2024 за №54087/Ж5/26-15-07-02-03-03/44667620 винесено податкові повідомлення-рішення:
від 26.06.2024 за №00619670702, яким на відповідача покладені податкові зобов'язання зі сплати пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 54 972 799,45 грн (а.с. 23);
від 24.09.2024 за №0107420702, яким на відповідача покладені податкові зобов'язання зі сплати пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 2 710 529,19 грн (а.с. 25).
Вказані податкові повідомлення-рішення з розрахунком пені отримані позивачем 11.07.2024 та 01.10.2024 відповідно, що підтверджені рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 24, зв. ст. а.с. 25).
Згідно із пунктом 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до вимог частини 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Судом з'ясовано, що відповідачем оскаржувались згадані вище податкові повідомлення-рішення, проте ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Еклійс трейд» залишено без розгляду.
Таким чином, враховуючи вищенаведене та те, що у суду відсутні відомості, що відповідач сплатив згадану вище пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 57 683 328,64 грн, такі податкові зобов'язання відповідача згідно з податковим повідомленням-рішенням є узгодженими, а також набули статусу податкового боргу.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Суд зауважує, що згідно із поданим контролюючим органом витягом з ІКПП, відповідачем залишається несплаченим податковий борг по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 57 683 328,64 грн (а.с. 12).
Згідно з вимогами підпункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України позивач направив відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 11.12.2025 №0027391-1303-2615 на суму 57 683 328,64 грн з детальним розрахунком податкового боргу (а.с. 10-11).
Згідно із пунктом 87.1. статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Пунктом 87.2 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
У суду відсутні відомості про те, що податкова вимога форми «Ю» від 11.12.2025 №0027391-1303-2615 відповідачем відкликана або ж оскаржена.
Докази погашення податкового боргу у матеріалах справи відсутні.
При цьому, податковий борг відповідача в розмірі 57 683 328,64 грн, окрім податкової вимоги форми «Ю» від 11.12.2025 №0027391-1303-2615, підтверджується вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями (а.с. 23, 25), розрахунком нарахування пені (а.с. 26), довідкою про борг станом на 23.01.2026 (а.с. 9) та обліковою карткою платника податку (а.с. 12).
Таким чином, контролюючим органом дотримано процедуру повідомлення відповідача про наявні податкові зобов'язання та набуття податкового зобов'язання статусу податкового боргу.
Згідно підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право позивача на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни, визначені Податковим кодексом України, на переконання суду, звернення податкового органу до суду із позовом про стягнення у спосіб, визначений Податковим кодексом України, є обґрунтованим та правомірним.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в сумі 57 683 328,64 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до товариства з обмеженою відповідальністю «Еклійс трейд» (код ЄДРПОУ 44667620, вул. О. Довженка, 26, м. Івано-Франківськ, 76026) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Еклійс трейд» (код ЄДРПОУ 44667620, вул. О. Довженка, 26, м. Івано-Франківськ, 76026) в дохід бюджету податковий борг в сумі 57 683 328 (п'ятдесят сім мільйонів шістсот вісімдесят три тисячі триста двадцять вісім) грн 64 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області та відповідачу рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.