30 березня 2026 року м. Ужгород№ 260/1381/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
10 березня 2026 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовом Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яким просить суд: « 1. Прийняти позовну заяву до провадження суду; 2. Розглянути справу в порядку письмового провадження; 3. Винести судове рішення, яким стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , податковий борг у розмірі 1533,76 грн, в т.ч. пеня у розмірі 106,84грн за платежем 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб».».
17 березня 2026 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи.
Дану ухвалу надіслано учасникам справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала Закарпатського окружного адміністративного суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі не була вручена відповідачеві, а разом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повернулася до суду з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.а.с. 23-25).
Порядок вручення повістки встановлений статтею 126 КАС України. Однак даною статтею не врегульовано порядок вручення інших судових документів.
Відповідно до статті 7 частини 6 КАС України, зокрема, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Таким чином, суд вважає за необхідне застосувати аналогію та керуватися положеннями статті 126 КАС України.
Відповідно до статті 126 частини 11 КАС України встановлено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до статті 251 частини 6 пункту 4 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Також необхідно врахувати висновок Верховного Суду в ухвалі від 24 березня 2021 у адміністративному провадженні № К/9901/35851/20 про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Таким чином, у розумінні статті 126 частини 11 КАС України ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в даній адміністративній справі вважається врученою відповідачу належним чином.
Відтак, судом вжито достатніх необхідних законодавчо встановлених заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження та про можливість подання відповідачем відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали суду. Разом з тим, відповідачем відзиву на позовну заяву чи клопотань до суду не подано.
Відповідно до статі 162 частини 6 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 1533,76 грн, в тому числі пеня у розмірі 106,84 грн за платежем “Єдиний податок з фізичних осіб». Вказаний борг відповідачем не сплачений.
Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши сторони та їх представників, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 36 Податкового Кодексу України (далі по тексту - ПК України) податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до статті 16 пункту 16.1 підпункту 16.1.4 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідачем 20 червня 2022 року подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за № 070222102417 та обрано ставку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та обранням 2 групи щодо сплати єдиного податку по відповідному виду діяльності (а.с. 9).
Згідно зі статтею 299 пунктом 299.1 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до статті 293 пункту 293.1 ПК України, ставки єдиного податку для платників 2 групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до статті 293 пункту 293.2 підпункту 293.2.2 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до статті 295 пункту 295.2 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється контролюючим органом на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2024 року - 7100 грн.
Таким чином, ставка єдиного податку становить 20% до розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2024 року- 1420 грн (7100 * 20%).
Як вбачається із розрахунку податкового боргу, відповідачу нараховано єдиний податок за період за листопад-грудень 2024 року у розмірі 2840грн. Відповідачем частково сплачено податковий борг на суму 1413,08 грн, тобто несплаченим залишається борг у розмірі 1426,92 грн (а.с. 3).
Згідно із статтею 295 пунктом 295.1 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.156 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Статтею 14 пунктом 14.1 підпунктом 14.1.175 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 129 пункту 129.1 підпункту 129.1.1 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Відповідно до статті 129 пункту 129.1 підпункту 129.1.2 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Відповідно до статті 129 пункту 129.4 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Також, згідно інтегрованої картки платника та розрахунку податкового боргу з указаного податку у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового боргу, відповідачу нараховано пеню у відповідності до статті 129 ПК України у розмірі 106,84 грн, яка таким добровільно не погашається.
Відповідно до статті 46 пункту 46.1 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до статті 49 пункту 49.1 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до статті 54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою узгоджених сум відповідачу на підставі статті 59 пункту 59.1 ПК України, виставлено податкову вимогу від 09 липня 2024 року №0007064-1305-0716 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, яку направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с. 13).
При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.
Податковий борг відповідача підтверджений матеріалами справи, зокрема обліковою (інтегрованою) карткою платника податків та розрахунком податкового боргу (а.с.а.с. 3, 6-8).
Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.19 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.34 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до статті 87 пункту 87.11 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Станом на час розгляду даної справи у суду відсутні докази сплати відповідачем даного податкового боргу.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними і допустимими доказами, такі відповідачем не спростовані (відзиву на позов відповідач суду не надав) та підлягають до задоволення повністю.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути із фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг у розмірі 1533,76 (п'ятнадцять тисяч тридцять три гривні 76 копійок) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко