Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 березня 2026 року Справа№200/157/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши в порядку письмового провадження питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу
за позовом приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод»
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправним та скасування розрахунку
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року задоволено позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування розрахунку.
Визнано протиправним та скасовано розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з січня 2025 року на суму 93514,41 гривень (вих.№1942/Р від 15.01.2025), що складений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» (код ЄДРПОУ 00191744) судові витрати з судового збору у розмірі 2662,40 гривень.
23 березня 2026 року на адресу суду від представника позивача адвоката Яковлєва Андрія Вікторовича надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 гривень.
Частиною 1 ст. 247 КАС України передбачено можливість вирішення судом питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Аналогічна норма міститься у ст. 252 КАС України, відповідно до пункту 3 частини 1 суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який станом на 31 березня 2026 року продовжує діяти в Україні.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року № 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Донецький окружний адміністративний суд розташований в м. Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, системних ракетних обстрілів населених пунктів області, у тому числі м. Слов'янськ, які в свою чергу створюють суттєву загрозу життю та здоров'ю людей, керівництво Донецької обласної державної адміністрації через засоби масової інформації закликало мешканців області евакуюватись до більш безпечних регіонів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану» від 12 квітня 2022 року №440 відповідно до статті 60-2 Кодексу законів про працю України, статті 12-1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та статті 17 Закону України «Про державну службу» Кабінетом Міністрів України установлено, що у період воєнного стану для державних службовців та працівників державного органу, які перебувають на території України, за рішенням керівника державної служби в державному органі може запроваджуватися дистанційна робота у разі наявності організаційних і технічних можливостей для виконання їх посадових обов'язків.
Згідно з п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
В таких умовах керівництвом Донецького окружного адміністративного суду задля збереження життя та здоров'я працівників та відвідувачів суду прийнято рішення про подальшу організацію роботи установи в дистанційному режимі.
При цьому, ураховуючи рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022, у зв'язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Слов'янська та веденням активних бойових дій на території Донецької області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю і безпеці учасників справи:
- на час існування небезпеки для учасників справи, пов'язаної з перебуванням останніх у приміщенні Донецького окружного адміністративного суду, судові засідання за особистої участі учасників судового процесу не проводяться.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в строки встановлені ст. 258 КАС України.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути питання про розподіл судових витрат в порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.
Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, в силу положень ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підтвердження заявлених вимог щодо відшкодування судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 20000,00 гривень представником позивача надані наступні документи: договір № Як|КРВЗ|01 про надання правничої допомоги від 17.02.2025 року, доручення № 3 до договору про надання правничої допомоги № Як|КРВЗ|01 від 17.02.2025 року, рахунок-Оферта № Як|01 від 20.03.2026 року, звіт № 02 адвокатського об'єднання «Амбрела» щодо надання правничої допомоги ПрАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» за договором про надання правничої допомоги № Як|КРВЗ|01 від 17.02.2025 року та дорученням № 3 від 23.09.2025 року, акт приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги) від 20.03.2026 року.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Суд відмічає, що враховуючи положення частини 1статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 за № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 за № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
За практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Боттацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом установлено, що між адвокатським об'єднанням «Амбрела» (далі - Адвокатське об'єднання або Об'єднання) в особі партнера Яковлєва Андрія Вікторовича та приватним акціонерним товариством «Красногорівський вогнетривкий завод» (далі - Клієнт) 17 лютого 2025 року укладено договір № Як|КРВЗ|01 про надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 1.1. Договору № Як|КРВЗ|01 про надання правничої допомоги від 17.02.2025 року Адвокатське об'єднання на умовах і в порядку, що визначені цим Договором та Дорученням, зобов'язується надати визначену в Дорученні правничу допомогу, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання завдань Клієнта.
Згідно з п. 5.1. Договору № Як|КРВЗ|01 про надання правничої допомоги від 17.02.2025 року, розмір гонорару за надання Адвокатським об'єднанням правничої допомоги, Сторони узгоджують в Дорученні або перед її наданням. Однак, якщо Сторони не домовились про інше, то вартість правничої допомоги визначається за погодинною оплатою у розмірі прожиткового мінімуму однієї працездатної особи станом на дату її надання за одну годину роботи адвоката (надання послуг правничої допомоги).
Пунктом 5.3. Договору № Як|КРВЗ|01 про надання правничої допомоги від 17.02.2025 року встановлено, що гонорар сплачується у погодженому Сторонами розмірі у формі попередньої оплати з подальшим перерахунком за обсягом наданої правничої допомоги. При цьому, якщо правнича допомога була надана без отримання попередньої оплати, Клієнт сплачує гонорар в день її надання.
Розмір витрат на правничу допомогу визначено домовленістю сторін у Дорученні № 3 від 23.09.2025 року до Договору про надання правничої допомоги № Як|КРВЗ|01 від 17.02.2025 року.
Згідно з п. 3.1, 3.2 Доручення № 3 від 23.09.2025 року винагорода Об'єднання за представництво під час вирішення справи Клієнта визначається складністю завдання, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), обсягом наданих послуг та/або виконаних робіт, а також втраченим часом, виходячи з наступного:
Сторони дійшли згоди, що винагорода за предметом Доручення є фіксованою платою за комплексний супровід справи «під ключ» і становить 20000 (двадцять тисяч) гривень за оскарження кожного окремого пенсійного розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що складені відповідним управлінням Пенсійного фонду України. Ця сума є остаточною для етапу підготовки та подання позову і включає в себе оплату всього обсягу роботи адвоката з аналізу первинної документації, формування доказової бази, правового обґрунтування та технічної підготовки документів, незалежно від кількості часу, витраченого адвокатом на опрацювання переданих Клієнтом матеріалів.
Адвокатом Яковлєвим А.В. 20.03.2026 року складено звіт № 02 адвокатського об'єднання «Амбрела» щодо надання правничої допомоги ПрАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» за договором про надання правничої допомоги № Як|КРВЗ|01 від 17.02.2025 року та дорученням № 3 від 23.09.2025 року, в якому викладено обсяг наданої правничої допомоги, сума якої фіксована умовами п. 3.2 Доручення та становить 20000,00 гривень без ПДВ.
20 березня 2026 року між адвокатським об'єднанням «Амбрела», в особі адвоката Яковлєва Андрія Вікторовича та приватним акціонерним товариством «Красногорівський вогнетривкий завод», в особі директора Ревенка Олега Миколайовича було підписано акт приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги) від 20.03.2026 року, відповідно до якого Адвокатське об'єднання надало професійну правничу допомогу, пов'язану із представництвом у справі № 200/157/26 за позовом ПрАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» до Головного управління ПФУ в Донецькій області визнання протиправним та скасування розрахунку.
Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги) від 20.03.2026 року в межах виконання Доручення Адвокатом з представництва та надання іншої правничої допомоги було здійснено наступний обсяг роботи та підготовлено такі документи:
- підготовлено позовну заяву до Донецького окружного адміністративного суду про визнання дій Головного управління ПФУ в Донецькій області щодо складання індивідуального акту (розрахунку № 1942/Р від 15.01.2025 року) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Під час підготовки справи (позову) до розгляду Адвокатське об'єднання: 1) провело правовий аналіз наданого Клієнтом Розрахунку; 2) відбирало необхідні докази; 3) сформувало правову позицію; 4) підготувало повний комплект позовної заяви щодо оскарження зазначеного вище Розрахунку;
- здійснено аналіз відзиву Головного управління ПФУ в Донецькій області, на основі якого підготовлено та подано до суду заяву у відповідь на відзив (у порядку п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України) від 03.02.2026 року. У цій заяві спростовано аргументи Головного управління ПФУ в Донецькій області щодо правомірності складання розрахунку та доведено порушення процедури повідомлення позивача.
Зазначено, що сума наданої правничої допомоги фіксована умовами п. 3.2. Доручення та становить 20000,00 гривень, без ПДВ.
20 березня 2026 року адвокатським об'єднанням «Амбрела» виставлено приватному акціонерному товариству «Красногорівський вогнетривкий завод» рахунок-оферта № Як|01 на суму 20000,00 гривень.
Таким чином, суд зазначає, що наданими документами позивачем підтверджено отримання послуг адвоката.
Щодо розміру витрат на правничу допомогу слід враховувати таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому ч. 5 ст.134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 року у справі №816/2096/17).
У ч. 7 ст. 134 КАС України вказано, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, суд зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).
За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у КАС, суд враховує таке.
Предметом спору у цій справі є протиправність розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», у той час як правничу допомогу адвокатом визначено у розмірі 20000,00 гривень.
Суд дослідивши вищезазначені документи, вважає, що сума яка заявлена до стягнення на оплату витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною із складністю справи та обсягом наданих послуг адвокатом, оскільки справа № 200/157/26 є справою незначної складності, яка була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд враховує співмірність зі складністю цієї справи, відповідність критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
Оскільки предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує складних правових досліджень, вивчення великого обсягу фактичних даних та аналізу первинних документів, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значним, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню складає 4000,00 гривень.
З урахуванням наведеного, суд вважає підтвердженими та співмірними витрати позивача на адвоката в сумі 4000,00 гривень за надання професійної правничої допомоги у цій справі, оскільки такі витрати є співмірними зі складністю цієї справи, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 5ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Оцінивши рівень витрат позивача на правничу допомогу з урахуванням зменшення, суд приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення у справі № 200/157/26 шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Ухвалити додаткове рішення у справі № 200/157/26 за позовом приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування розрахунку.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» (код ЄДРПОУ 00191744) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 31 березня 2026 року.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Л.Б. Голубова