31 березня 2026 року Справа №160/19220/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами про:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується для обчислення пенсії Позивача, згідно зі статтею 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідними постановами Кабінету Міністрів України;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (10846,37 грн) у розмірі 1.197, 1.0796 починаючи з 30.12.2024 та у розмірі 1.115 починаючи з 01.03.2025 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді Ремез К.І.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 у справі №160/19220/25 (суддя Ремез К.І.) позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується для обчислення пенсії Позивача, згідно зі статтею 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідними постановами Кабінету Міністрів України.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (10846,37 грн) у розмірі 1.197, 1.0796 починаючи з 30.12.2024 та у розмірі 1.115 починаючи з 01.03.2025 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 у справі №160/19220/25 без змін.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 у справі №160/19220/25 (суддя Ремез К.І.) набрало законної сили 21.11.2025.
До суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій останній просить суд:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 по справі № 160/19220/25;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 по справі № 160/19220/25.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішення суду повністю не виконане, виплата пенсії не здійснена у належному розмірі.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 №580 д призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/19220/25, у зв'язку з перебуванням судді Ремез К.І. у відпустці по вагітності та пологам з 23.02.2026 по 28.06.2026.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду, справу передано для розгляду судді Лозицькій І.О.
Відповідно до частини 14 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Розглянувши заяву позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно зі статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов'язок. Учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило би запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно зі статтею 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 29.04.2022 у справі № 120/2914/19-а зазначив, що спосіб судового контролю, передбачений статтею 382 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень. При цьому, аби застосувати вказаний спосіб судового контролю суд повинен мати обґрунтовані сумніви у належному виконанні суб'єктом владних повноважень свого конституційного обов'язку - виконання судового рішення. У свою чергу, особа, яка звертається із заявою про встановлення судового контролю у порядку, передбаченому статтею 382 КАС України, повинна навести достатні аргументи, які би підтверджували необхідність застосування такого виду судового контролю.
З матеріалів справи судом встановлено, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 у справі №160/19220/25 (суддя Ремез К.І.) набрало законної сили 21.11.2025.
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, у тому числі, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Доказів на підтвердження звернення позивача до органів державної виконавчої служби з питання примусового виконання відповідачем рішення у цій справі до суду не надано.
Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У заяві про встановлення судового контролю не зазначено та не додано до нього доказів на підтвердження тієї обставини, що позивач звертався до органу державної виконавчої служби та державним виконавцем вжито усіх передбачених чинним законодавством України заходів щодо примусового виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 у справі №160/19220/25 (суддя Ремез К.І.), яке набрало законної сили 21.11.2025.
Судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення, в тому числі у примусовому порядку, не дав очікуваного результату, або що боржник створює перешкоди для виконання рішення у примусовому порядку.
Беручи до уваги вищенаведене, підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі станом на час розгляду заяви відсутні.
Керуючись ст. ст. 31, 33, 241, 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Прийняти до свого провадження матеріали справи №160/19220/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали суду надіслати особам, що беруть участь у справі.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 КАС України з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька