31 березня 2026 рокуСправа №160/14859/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіВрони О. В.
за участі секретаря судового засіданняХижняк В.В.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача-1 Каленика Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №160/14859/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до 1-Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», 2- Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП “Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва» про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 у справі №160/14859/25 позовну заяву ОСОБА_1 до 1 - Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», 2-Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва» про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними дії та зобов'язання вичинити певні дії, задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП "Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва" №120/25/509/Р від 04.03.2025.
Визнано протиправною бездіяльність Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», яке виявляється у ігноруванні поданої заяви та запиту позивачем, відносно переогляду групи інвалідності внаслідок підвищення групи інвалідності на ступінь вище у відповідності до вимог положень ч. 17 ст. 7 Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» №2961-IV від 06.10.2005 року.
Зобов'язано Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України провести повторний огляд Де ОСОБА_2 та прийняти рішення щодо встановлення групи інвалідності.
В решті позовних вимог, відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року в адміністративній справі № 160/14859/25 скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними і скасовано рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва» № 120/25/509/Р від 04.03.2025 та рішення Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» №ОР-265 від 24.07.2024. Зобов'язано Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва» від 04.03.2025 № 120/25/509/Р щодо встановлення ОСОБА_3 3 групи інвалідності без урахування ч. 17 ст. 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» № 2961-IV від 06.10.2005, із обов'язковим врахуванням висновків суду, наведених у цій постанові. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Судове рішення набрало законної сили 25.11.2025 .
Де ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду.
Позивач просить зобов'язати Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» під час виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.11.2025 застосувати частину 17 статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» з урахуванням встановлених у справі медичних обставин та визначити час настання інвалідності 06.12.2024 року.
В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що відповідач-1 під час виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.11.2025 фактично відтворив попередній результат розгляду питання та не врахував правові висновки суду апеляційної інстанції.
Зокрема, відповідач-1 повторно відмовив у застосуванні частини 17 статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», пославшись на ті самі обставини, які вже були предметом судового розгляду та правової оцінки суду.
Висновок експерта підтверджує, що стан здоров'я позивача відповідає критеріям, передбаченим частиною 17 статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».
Первісний спосіб виконання судового рішення у вигляді повторного розгляду питання відповідачем не забезпечує реального виконання постанови суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №160/14859/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до 1-Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», 2- Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м.Києва» про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, призначено до розгляду у судовому засіданні на 31.03.2026 року о 13:15 год.
25.03.2026 від позивача надійшло клопотання про долучення до справи додаткових доказів в підтвердження об'єктивної неможливості особистої участі у судовому засіданні : довідку про проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 і рапорт про призначення Де Фореста Ноеля Костянтиновича у добові наряди.
30.03.2026 від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» надійшли заперечення на заяву позивача.
Відповідач-1 вказує, зокрема, що спосіб та порядок повторного розгляду скарги Позивача (виконання судового рішення) визначені законодавством України, зокрема Постановою КМУ №1338 від 15.11.2024 р. ЦОФСО, в межах повноважень та у спосіб визначений законодавством України, повторно розглянуто скаргу Де ОСОБА_2 , та у повному обсязі врахуванні висновки суду, наведені у Постанові.
Не погоджуючись з рішенням ЦОФСО від 15.01.2026 р. Де ОСОБА_2 12.02.2026 до Дніпровського окружного адміністративного суду подано новий адміністративний позов до Інституту (справа №160/3398/26).
Предметом справи № 160/3398/26 Дніпровського окружного адміністративного суду, зокрема є «Визнати протиправним та скасувати рішення Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» №1808/26/423 від 15.01.2026 року».
При вирішенні заяви суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 3. ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Верховний Суд у постанові від 21.08.2018 у справі №803/3805/15 зазначив, що системний аналіз наведеної правової норми дає підстави дійти до висновку про те, що підставою для встановлення порядку і способу виконання судового рішення є обставини, що перешкоджають належному його виконанню: ускладнюють його виконання або роблять неможливим, при цьому судове рішення не може бути змінено по суті.
Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені в постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №826/8279/16.
Отже, висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.
Водночас, для зміни способу і порядку виконання судового рішення підставами є обставини, які роблять виконання неможливим.
Разом з тим судом встановлено, що заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення стосується правомірності прийнятого на виконання судового рішення у цій справі рішення відповідача-1 щодо Де ОСОБА_2 №1808/26/423 від 15.01.2026 року.
Правомірність вказаного рішення є предметом нового спору у справі №160/3398/26.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_4 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» , в якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» №1808/26/423 від 15.01.2026 року;
зобов'язати Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» встановити Де ОСОБА_2 групу інвалідності безстроково із застосуванням частини 17 статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» та на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.11.2025 року у справі №160/14859/25.
Таким чином, під час розгляду нового спору у справі №160/3398/26 буде вирішено питання щодо обґрунтованості вимог позивача щодо застосуванням частини 17 статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» при повторному розгляді скарги ОСОБА_1 і прийняті рішення на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/14859/25, а тому заява ОСОБА_1 є безпідставною і не підлягає задоволенню.
З урахуванням наведеного, суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу або порядку виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 241-244, 248, 256, 378 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №160/14859/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до 1-Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», 2- Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва» про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 31.03.2026.
Суддя О.В. Врона