30 березня 2026 рокуСправа №160/25552/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
08.09.2025р. через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:
- визнати дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах позивачеві відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» викладеному у листі від 29.08.2025 року за вих. № 39757-29705/К-01/8-0400/25 протиправними;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачеві періоди роботи з 09.02.1989 року по 03.01.1997 року, з 31.01.2000 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року та з 01.01.2013 року по 02.08.2016 року до пільгового стажу роботи за Списком № 1 (шахтарі), що дає право на розрахунок пенсії відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та провести перерахунок пенсії починаючи з 01.03.2025 року, з урахуванням висновків суду.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 15.09.2014р. отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 30.07.2025р. через веб-портал електронних послуг ПФУ позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах з врахуванням абз.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Листом №39757-29705/К-01/8-0400/25 від 29.08.2025р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що його страховий стаж, зарахований по 30.09.2024, складає 66 років 10 місяців 19 днів в тому числі стаж роботи за Списком №1 - 24 роки; стаж роботи на пільгових умовах обчислено на підставі довідок про пільговий характер роботи виданих ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 11.2013 №904, від 24.09.2014 №792, від 06.11.2013 №1-4/5061, від 24.09.2014 №791, від 09.11.2016 №704, від 07.11.2018 №756, згідно яких він працював на роботах за Списком №1 та Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, але в не підземних умовах. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, а тому звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на постанови Верховного Суду.
Ухвалою суду від 25.09.2025р. було відкрито провадження у даній справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та, зокрема, зобов'язано відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України.
03.10.2025р. через систему «Електронний суд», на виконання вимог вказаної ухвали суду, від відповідача надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому останній просив відмовити в задоволенні адміністративного позову позивача в повному обсязі посилаючись зокрема на те, що страховий стаж, зарахований по 30.09.2024, складає 66 років 10 місяців 19 днів в тому числі стаж роботи за Списком № 1 - 24 роки; стаж роботи на пільгових умовах обчислено на підставі довідок про пільговий характер роботи виданих ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 11.2013 № 904, від 24.09.2014 № 792, від 06.11.2013 № 1 4/5061, від 24.09.2014 № 791, від 09.11.2016 № 704, від 07.11.2018 № 756. Відповідно до вказаних довідок, позивач працював на роботах за Списком № 1 та Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, але в не підземних умовах.
Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 30.03.2026р. було продовжено строк розгляду даної справи до 30.03.2026р.
Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 30.03.2026р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до вимог ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.
З 15.09.2014р. ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується копією протоколу про призначення пенсії, наявною у справі.
30.07.2025р. через веб-портал електронних послуг ПФУ позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах з врахуванням абз.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», що підтверджується змістом роздруківки наведеної заяви, наявної в матеріалах справи.
Листом №39757-29705/К-01/8-0400/25 від 29.08.2025р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що його страховий стаж, зарахований по 30.09.2024, складає 66 років 10 місяців 19 днів в тому числі стаж роботи за Списком №1 - 24 роки; стаж роботи на пільгових умовах обчислено на підставі довідок про пільговий характер роботи виданих ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 11.2013 №904, від 24.09.2014 №792, від 06.11.2013 №1-4/5061, від 24.09.2014 №791, від 09.11.2016 №704, від 07.11.2018 №756, згідно яких він працював на роботах за Списком №1 та Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, але в не підземних умовах, що підтверджується наявною у справі роздруківкою відповідного листа.
Вказаний спір виник у зв'язку із незгодою позивача з діями відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах позивачеві відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» викладеному у листі від 29.08.2025 року за вих. № 39757-29705/К-01/8-0400/25 протиправними, у зв'язку з чим позивач просить захистити його порушене право на належне пенсійне забезпечення шляхом визнання таких дій відповідача протиправними та зобов'язання відповідача зарахувати позивачеві періоди роботи з 09.02.1989 року по 03.01.1997 року, з 31.01.2000 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року та з 01.01.2013 року по 02.08.2016 року до пільгового стажу роботи за Списком № 1 (шахтарі), що дає право на розрахунок пенсії відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та провести перерахунок пенсії починаючи з 01.03.2025 року, з урахуванням висновків суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Загальні принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148 від 03.10.2017р. (далі - Закон №2148) внесено зміни до Закону №1058, зокрема, абз.3 ч.1 ст.28 Закону №1058 викладено у такій редакції: “Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність».
У відповідності до ст.1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон №345) встановлено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно до ст.8 Закону №345 (у редакції чинній з 11.10.2017р.) визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що з 11.10.2017р. особам, пенсія яким призначена за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, які відпрацювали саме на підземних роботах, зокрема, не менш як 15 років для чоловіків та на яких розповсюджується дія Закону №345, мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Окрім того, статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1, п.3 постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993р. Про затвердження Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Так, як встановлено судом з матеріалів справи, ОСОБА_1 зокрема у періоди з 09.02.1989 року по 03.01.1997 року, з 31.01.2000 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року та з 01.01.2013 року по 02.08.2016 року працював за професіями «дільничний маркшейдер зайнятий на підземних роботах», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями трудової книжки позивача та відповідних пільгових довідок.
Вказані періоди не було зараховано відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком №1 (підземні роботи) при вирішенні питання щодо призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах, так як згідно довідок, виданих ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 11.2013 №904, від 24.09.2014 №792, від 06.11.2013 №1-4/5061, від 24.09.2014 №791, від 09.11.2016 №704, від 07.11.2018 №756 позивач працював на роботах за Списком №1 та Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, але в не підземних умовах, що підтверджується змістом копії листа пенсійного органу від 29.08.2025р., наявної у справі.
Разом з тим, зі змісту копій довідок ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 11.2013 №904, від 06.11.2013 №1-4/5061, від 24.09.2014 №791, від 09.11.2016 №704 вбачається, що наведені довідки містять всю необхідну інформацію та відомості для зарахування вказаних у них періодів роботи позивача до його підземного пільгового стажу за списком №1.
Суд звертає увагу відповідача на те, що за приписами ч.1 ст.50 Закону №1058 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Тобто, саме на підприємство, яке видає пільгові довідки, покладається відповідальність за зазначення у таких довідках недостовірних даних.
Окрім того, факт роботи позивача з повним робочим днем в шахті за спірні періоди підтверджується і наявною у справі роздруківкою Відомостей по спеціальному стажу Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5), згідно якої за періоди з 1999 року по 2007 рік зазначено код підстави для обліку спецстажу - ЗП3014А1 (працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років), а за періоди з 2008 року по жовтень 2016 року зазначено код підстави для обліку спецстажу - ЗП3014А4 (інженерно-технічні працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах , - за списком робіт і професій, затверджуваним постановою Кабінету Міністрів України, при наявності стажу на підземних роботах).
Отже, позивачем підтверджено належними доказами його зайнятість з повним робочим днем в шахті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за спірні періоди, оскільки Форма ОК-5 містить відомості по спецстажу з повним робочим днем під землею за всі спірні періоди роботи позивача.
Позивач, як громадянин України, за умови підтвердження страхового стажу та відомостей про отриманий дохід наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав, що узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17 та від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а.
Згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З аналізу вищенаведених обставин та наведених доказів, можна дійти висновку, що позивач працював повний робочий день на підземних роботах та має підтверджений пільговий стаж за Списком №1 більше 15 років, що не спростовано відповідачем, а тому має позивач право на встановлення йому мінімального розміру пенсії у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму.
У відповідності до вимог ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, відповідачем не було надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах позивачеві відповідно до абз.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», викладеної у листі від 29.08.2025 року за вих. №39757-29705/К-01/8-0400/25, виходячи з норм вищенаведеного законодавства та обставин встановлених судом, які не спростовані відповідачем жодними доказами.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах позивачеві відповідно до абз.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», викладеної у листі від 29.08.2025 року за вих. №39757-29705/К-01/8-0400/25, суд приходить до висновку, що відповідач, відмовивши позивачеві у проведенні такого перерахунку, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, суд приходить до висновку, що вищенаведеними оспорюваними діями щодо відмови у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах позивачеві відповідно до абз.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», викладеної у листі від 29.08.2025 року за вих. №39757-29705/К-01/8-0400/25, відповідач порушив права позивача на належне пенсійне забезпечення, які підлягають судовому захисту шляхом визнання таких дій відповідача протиправними, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Також і слід зобов'язати відповідача: зарахувати до пільгового підземного стажу роботи позивача по Списку № 1 з зайнятістю повний робочий день в шахті періоди його роботи з 09.02.1989 року по 03.01.1997 року, з 31.01.2000 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року та з 01.01.2013 року по 02.08.2016 року; здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачеві відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 Закону україни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.08.2025р. та з урахуванням раніше проведених виплат, враховуючи те, що судом встановлено протиправність дій відповідача щодо відмови у проведенні позивачеві такого перерахунку, та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст. 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі “Чуйкіна проти України» констатував: “ 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі “Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.
Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача: зарахувати до пільгового підземного стажу роботи позивача по Списку № 1 з зайнятістю повний робочий день в шахті періоди його роботи з 09.02.1989 року по 03.01.1997 року, з 31.01.2000 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року та з 01.01.2013 року по 02.08.2016 року; здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачеві відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 Закону україни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.08.2025р. та з урахуванням раніше проведених виплат, що є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Щодо строку з якого необхідно здійснити перерахунок пенсії позивачеві, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки, зокрема:
- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Судом встановлено, що за перерахунком пенсії позивач звернувся 30.07.2025р., тому перерахунок пенсії позивачеві слід проводити з 01.08.2025р.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно квитанції про сплату №ZL8T-M7ZT-U3DE від 07.09.2025р. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 645 грн. 97 коп., виходячи із розрахунку: (968,96 грн./3)*2.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до абз.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», викладеної у листі від 29.08.2025 року за вих. №39757-29705/К-01/8-0400/25.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до пільгового підземного стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) по Списку № 1 з зайнятістю повний робочий день в шахті періоди його роботи з 09.02.1989 року по 03.01.1997 року, з 31.01.2000 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року та з 01.01.2013 року по 02.08.2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.08.2025р. та з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 645 грн. 97 коп. (шістсот сорок п'ять грн. 97 коп.).
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва