31 березня 2026 року ЛуцькСправа № 140/1584/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІТАН-ТРАНС» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю “ВІТАН-ТРАНС» (далі - ТОВ “ВІТАН-ТРАНС», товариство, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці (далі - митний орган, митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 23.12.2025 №UA205140/2025/00316/2, №UA205140/2025/00314/2, №UA205140/2025/00315/2, №UA205140/2025/00317/2.
Позивач зазначає, що між ним та іноземним контрагентом укладено зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу транспортних засобів, відповідно до яких товариством здійснено повну оплату вартості товару, що підтверджується платіжними документами.
На виконання вимог статті 257 Митного кодексу України (далі - МК України) позивачем подано митні декларації, у яких митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною договору (контракту), відповідно до статті 58 МК України, із зазначенням вартості, яка фактично сплачена за товар.
Позивач вказує, що разом із митними деклараціями було подано всі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема контракти, інвойси, платіжні документи та інші супровідні документи.
Незважаючи на це, відповідачем оформлено картки відмови у прийнятті митних декларацій та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, посилаючись на відсутність достатніх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару та неподання додаткових документів.
Позивач вважає такі рішення протиправними, оскільки митний орган безпідставно відмовив у застосуванні основного методу визначення митної вартості, не довів наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих документів та неправомірно застосував другорядні методи визначення митної вартості, чим порушив вимоги статей 49, 52-55 МК України.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Відповідач у поданому відзиві проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.
Відповідач посилається на положення статті 257 МК України, відповідно до якої декларування товарів здійснюється шляхом подання точних та достовірних відомостей, необхідних для митного контролю та оформлення.
Згідно зі статтями 49, 52 та 53 МК України митна вартість товарів повинна базуватися на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті, а декларант зобов'язаний подати документи, які підтверджують таку вартість.
Відповідач зазначає, що подані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх необхідних відомостей щодо складових митної вартості, зокрема щодо підтвердження оплати, відповідності договорів, а також відсутні окремі документи (зокрема страхові), що унеможливило перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до пункту 10 статті 58 МК України.
У зв'язку з цим, керуючись частиною третьою статті 53 МК України, митним органом було витребувано додаткові документи, які позивачем у встановлений строк не подано.
Відповідно до статті 54 МК України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості та має право перевіряти достовірність поданих документів, а у разі невизнання заявленої митної вартості - приймати рішення про її коригування згідно зі статтею 55 цього Кодексу.
Крім того, відповідач зазначає, що при здійсненні контролю застосовувалася система управління ризиками відповідно до статті 337 МК України та міжнародних стандартів, зокрема положень Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур.
Таким чином, відповідач вважає, що наявність розбіжностей у документах та неподання додаткових документів є достатніми підставами для невизнання заявленої митної вартості та її коригування.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що доводи відповідача є необґрунтованими та не містять належних заперечень щодо викладених у позові обставин.
Позивач вказує, що відзив фактично дублює зміст оскаржуваних рішень митного органу та не містить самостійного аналізу обставин справи.
Також позивач звертає увагу, що вимога митного органу про надання додаткових документів не містила чіткого та конкретного переліку таких документів, що суперечить положенням частини третьої статті 53 МК України.
Позивач зазначає, що відповідно до частини шостої статті 53 МК України подання додаткових документів є правом, а не обов'язком декларанта, а витребуванню підлягають лише ті документи, які є необхідними для усунення обґрунтованих сумнівів у достовірності заявленої митної вартості.
На думку позивача, митним органом не доведено наявності таких сумнівів, а тому відсутні правові підстави для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості.
У зв'язку з викладеним позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 31.03.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи із викликом (повідомленням) сторін у судове засідання.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
27.11.2025 між ТОВ “ВІТАН-ТРАНС» (покупець) та IMPERIAL TRANS SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (продавець) укладено зовнішньоекономічні контракти №27-11-01, №27-11-02 07nl, відповідно до яких продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується купити, прийняти та оплатити в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, вантажні автомобілі.
Так, відповідно до пункту 1.1. контракту від 27.11.2025 №27-11-01 продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується купити, прийняти та оплатити в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, вантажні автомобілі марки:
1) Сідловий тягач марки VOLVO FH, номер шасі (VIN): НОМЕР_1 , рік випуску 2016 - 15 500,00 євро;
2) Причіп марки: KRONE SD, номер шасі (VIN): НОМЕР_2 , рік випуску 2016 - 3 500,00 євро.
Вартість контракту становить 19 000 євро, без ПДВ. Оплата загальної вартості товару здійснюється шляхом попередньої оплати покупцем грошових коштів на рахунок, вказаний продавцем (пункти 2.1., 2.2. цього контракту).
Відповідно до пункту 1.1. контракту від 27.11.2025 №27-11-02 продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується купити, прийняти та оплатити в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, вантажні автомобілі марки:
1) Сідловий тягач марки VOLVO FH, номер шасі (VIN): НОМЕР_3 , рік випуску 2016 - 15 500,00 євро;
2) Причіп марки: KRONE SD, номер шасі (VIN): НОМЕР_4 , рік випуску 2016 - 3 500,00 євро.
Вартість контракту становить 19 000 євро, без ПДВ. Оплата загальної вартості товару здійснюється шляхом попередньої оплати покупцем грошових коштів на рахунок, вказаний продавцем (пункти 2.1., 2.2. цього контракту).
Згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) №FA/147/11/2025 від 27.11.2025 IMPERIAL TRANS SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA поставило позивачу напівпричіп марки KRONE SD, номер шасі (VIN): НОМЕР_2 , рік випуску 2016, за ціною 3 500,00 євро.
У відповідності до рахунком-фактурою (інвойсом) №FA/148/11/2025 від 27.11.2025 IMPERIAL TRANS SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA поставило позивачу напівпричіп марки KRONE SD, номер шасі (VIN): НОМЕР_4 , рік випуску 2016, за ціною 3 500,00 євро.
На виконання рахунку-фактури (інвойсу) №FA/146/11/2025 від 27.11.2025 IMPERIAL TRANS SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA поставило позивачу сідельний тягач марки VOLVO, номер шасі (VIN): НОМЕР_3 , рік випуску 2016, за ціною 15 500,00 євро.
Згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) №FA/145/11/2025 від 27.11.2025 IMPERIAL TRANS SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA поставило позивачу сідельний тягач марки VOLVO, номер шасі (VIN): НОМЕР_1 , рік випуску 2016, за ціною 15 500,00 євро.
З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 23.12.2025 ТОВ “ВІТАН-ТРАНС» в порядку електронного декларування до Волинської митниці подано МД №25UA205140080393U4 з описом товару “Напівпричіп - тентований, призначений для перевезення вантажів; - Марка - KRONE; - Модель - SD; - Ідентифікаційний код (VIN) - НОМЕР_2 ; - Календарний рік виготовлення - 2016 рік; - Модельний рік виготовлення - 2016 рік; - Маса в разі максимального навантаження - 36000кг; -Власна маса - 6535 кг; - Кількість осей - 3; - Бувший у використанні; - Кількість - 1 штука».
У вказаній декларації митна вартість товару визначена за основним - першим методом, а саме за ціною товару - 3 500,00 євро та з урахуванням коригування відповідно витрат на транспортування товару до митного кордону України на суму 2 000,00 грн.
Для підтвердження митної вартості декларантом надано: рахунок-фактура (інвойс) від 27.11.2025 №FA/147/11/2025; автотранспортна накладна від 19.12.2025 №643231; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 09.01.2023 № НОМЕР_5 ; банківський платіжний документ, що стосується товару від 03.12.2025 №38; довідка про вартість транспортних витрат від 22.12.2025 №75; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 22.12.2025 №14295; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 27.11.2025 №27-11-02; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом від 22.12.2025 №14295; копія митної декларації країни відправлення від 19.12.2025 №25PL401010001AP3B1.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) транспортні (перевізні) документи; 7) банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару; 8) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Декларант не надав додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, про що повідомив листом від 23.12.2025 №01/12.
Внаслідок цього Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 23.12.2025 №UA205140/2025/00314/2 та сформовала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/003143.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 23.12.2025 №UA205140/2025/00314/2 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності.
Платіжна інструкція в іноземній валюті від 03.12.2025 №38 засвідчує розрахунки за товари в сумі 19 000 євро згідно договору від 27.11.2025 №27-11-01. Відповідно до рахунка-фактури від 27.11.2025 №FA/147/11/2025 до митного оформлення подано товар згідно договору від 27.11.2025 №27-11-01, що не відповідає договору від 27.11.2025 №27-11-02 зазначеному в графі 44 митної декларації.
Відповідно п. 3.2 договору від 27.11.2025 №27-11-02 Продавець готує та передає разом з товаром належним чином оформлені товарно-транспортні документи, вартість яких включена до вартості транспортних засобів, в числі таких документів є страховий поліс, який не подано до митного оформлення. Зазначене не дає змоги перевірити правильність заявлення усіх складових митної вартості у відповідності до пункту 10 статті 58 МК України.
Згідно п. 3.4 зазначеного договору Покупець поставляє товар власними силами. Відповідно довідки про транспортні витрати від 22.12.2025 №75 послугу з перевезення надано ТОВ “ВУДАГРОТЕХ». Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 “Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Однак, до митного оформлення не подано договір (контракт) про перевезення, рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг, акт здачі-прийняття, банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортних послуг.
Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта - митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей товарів, а саме: товар на рівні - 7650 євро/шт за ЕМД від 05.08.2025 №UA305160/2025/021561. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товару “Напівпричіп тентовий, для перевезення вантажів: марка: KRONE, Модель SD, календарний рік виготовлення: 2016, маса в разі максимального завантаження: 36000 кг…», імпорт якого здійснено згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого не є виробник товарів на умовах поставки FCA в кількості 1 шт.
Додатково зазначено, що декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг, за умови надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу України або в судовому порядку.
Товар випущено у вільний обіг згідно з МД №25UA205140080752U6 від 24.12.2025 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.
Також з метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 22.12.2025 ТОВ “ВІТАН-ТРАНС» в порядку електронного декларування до Волинської митниці подано МД №25UA205140080260U6 з описом товару “Напівпричіп - тентований, призначений для перевезення вантажів; - Марка - KRONE; - Модель - SD; - Ідентифікаційний код (VIN) -WKESD000000738542; - Календарний рік виготовлення - 2016 рік; - Модельний рік виготовлення - 2016 рік; - Маса в разі максимального навантаження - 36000 кг; - Власна маса - 6535 кг; - Кількість осей - 3; - Бувший у використанні; - Кількість - 1 штука».
У вказаній декларації митна вартість товару визначена за основним - першим методом, а саме за ціною товару - 3 500,00 євро та з урахуванням коригування відповідно витрат на транспортування товару до митного кордону України на суму 2 000,00 грн.
Для підтвердження митної вартості декларантом надано: рахунок-фактура (інвойс) від 27.11.2025 №FA/148/11/2025; автотранспортна накладна від 19.12.2025 №643240; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.01.2023 №DR/BAT0029111; банківські платіжні документи, що стосуються товару від 04.12.2025 №39, від 09.12.2025 №40; довідка про вартість транспортних витрат від 22.12.2025 №361; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 22.12.2025 №14296; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 27.11.2025 №27-11-02; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом від 22.12.2025 №14296; копія митної декларації країни відправлення від 19.12.2025 №25PL401010001APМВ1.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) транспортні (перевізні) документи; 7) банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару; 8) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Декларант не надав додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, про що повідомив листом від 23.12.2025 №02/12.
Внаслідок цього Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 23.12.2025 №UA205140/2025/00315/2 та сформовала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/003144.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 23.12.2025 №UA205140/2025/00315/2 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності.
Відповідно п. 3.2 договору від 27.11.2025 №27-11-02 Продавець готує та передає разом з товаром належним чином оформлені товарно-транспортні документи, вартість яких включена до вартості транспортних засобів, в числі таких документів є страховий поліс, який не подано до митного оформлення. Зазначене не дає змоги перевірити правильність заявлення усіх складових митної вартості у відповідності до пункту 10 статті 58 МК України. Згідно п.3.4 зазначеного договору Покупець поставляє товар власними силами. Відповідно довідки про транспортні витрати від 22.12.2025 №361 послугу з перевезення надано ТОВ “МЕБЕЛЬ СЕРВІС». Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 “Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Однак, до митного оформлення не подано договір (контракт) про перевезення, рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг, акт здачі-прийняття, банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортних послуг. Надані банківські платіжні документи від 04.12.2025 №39, від 09.12.2025 №40 засвідчують розрахунки за товари в загальній сумі 19000 євро згідно договору від 27.11.2025 №27-11-02, що не ідентифікується з оцінюваним товаром, вартість якого 3500 євро згідно рахунка-фактури від 27.11.2025 № FA/148/11/2025.
Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта - митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей товарів, а саме: товар на рівні - 7650 євро/шт за ЕМД від 05.08.2025 №UA305160/2025/021561. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товару “Напівпричіп тентовий, для перевезення вантажів: марка: KRONE, Модель SD, календарний рік виготовлення: 2016, маса в разі максимального завантаження: 36000 кг…», імпорт якого здійснено згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого не є виробник товарів на умовах поставки FCA в кількості 1 шт.
Додатково зазначено, що декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг, за умови надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу України або в судовому порядку.
Товар випущено у вільний обіг згідно з МД №25UA205140080755U3 від 24.12.2025 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.
Крім того, з метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 22.12.2025 ТОВ “ВІТАН-ТРАНС» в порядку електронного декларування до Волинської митниці подано МД №25UA205140080251U0 з описом товару “Сідельний тягач, призначений для перевезення напівпричепів:-марка - VOLVO; - модель - FH 500; - календарний рік виготовлення - 2016; -модельний рік випуску - 2016; - дата першої реєстрації - 18.04.2016 рік; - номер кузова/шасі (VIN) - YV2RT40A8GB770014; - повна маса - 19000 кг; - власна маса - 8010 кг; - двигун - дизельний;-об'єм двигуна - 12 777 см3; - потужність - 375 кВт; - загальна кількість місць включаючи місце водія - 2; - колісна формула - 4*2; - бувший у використанні; - категорія транспортного засобу - №3; - торгівельна марка VOLVO; - кількість - 1 штука».
У вказаній декларації митна вартість товару визначена за основним - першим методом, а саме за ціною товару - 15 500,00 євро та з урахуванням коригування відповідно витрат на транспортування товару до митного кордону України на суму 5 000,00 грн.
Для підтвердження митної вартості декларантом надано: рахунок-фактура (інвойс) від 27.11.2025 №FA/146/11/2025; автотранспортна накладна (Road consignment note) від 19.12.2025 №643240; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.01.2023 №DR/BAT0029104; банківський платіжний документ, що стосується товару від 04.12.2025 №39; банківський платіжний документ, що стосується товару від 09.12.2025 №40; довідка про вартість транспортних витрат від 22.12.2025 №361; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 22.12.2025 №14293/25; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 27.11.2025 №27-11-02; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом від 22.12.2025 №14293/25; довідка про екологічні норми 2 від 22.12.2025; фото від 22.12.2025; копія митної декларації країни відправлення від 19.12.2025 №25PL401010001APLB2.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) транспортні (перевізні) документи; 7) банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару; 8) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Декларант не надав додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, про що повідомив листом від 23.12.2025 №03/12.
Внаслідок цього Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 23.12.2025 №UA205140/2025/00316/2 та сформовала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/003145.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 23.12.2025 №UA205140/2025/00316/2 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності.
Відповідно п. 3.2 договору від 27.11.2025 №27-11-02 Продавець готує та передає разом з товаром належним чином оформлені товарно-транспортні документи, вартість яких включена до вартості транспортних засобів, в числі таких документів є страховий поліс, який не подано до митного оформлення. Зазначене не дає змоги перевірити правильність заявлення усіх складових митної вартості у відповідності до пункту 10 статті 58 МК України.
Згідно п.3.4 зазначеного договору Покупець поставляє товар власними силами. Відповідно довідки про транспортні витрати від 22.12.2025 №361 послугу з перевезення надано ТОВ “МЕБЕЛЬ СЕРВІС». Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 “Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Однак, до митного оформлення не подано договір (контракт) про перевезення, рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг, акт здачі-прийняття, банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортних послуг. Надані банківські платіжні документи від 04.12.2025 №39, від 09.12.2025 №40 засвідчують розрахунки за товари в загальній сумі 19 000євро згідно договору від 27.11.2025 №27-11-02, що не ідентифікується з оцінюваним товаром, вартість якого 15500 євро згідно рахунка-фактури від 27.11.2025 №FA/146/11/2025.
Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта - митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей товарів, а саме: товар на рівні - 25000 євро/шт за ЕМД від 13.11.2025 №UA205050/2025/044590. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товару “Сідельний тягач для напівпричепів: марка VOLVO , модель FH500, тип палива - дизель, робочий об'єм циліндрів двигуна - 12777 cm3, - потужність - 375 кВт, вантажопідйомність - 12,699 т, - власна маса - 7,801, - колісна формула - 4x2, календарний рік виготовлення - 2016. Торгівельна марка VOLVO…», країна походження Швеція, імпорт якого здійснено згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого не є виробник товару, в кількості 1 шт.
Додатково зазначено, що декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг, за умови надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу України або в судовому порядку.
Товар випущено у вільний обіг згідно з МД №25UA205140080756U2 від 24.12.2025 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.
Також з метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 22.12.2025 ТОВ “ВІТАН-ТРАНС» в порядку електронного декларування до Волинської митниці подано МД №25UA205140080268U9 з описом товару “Сідельний тягач, призначений для перевезення напівпричепів: - марка - VOLVO; - модель - FH 500; - календарний рік виготовлення - 2016; -модельний рік випуску - 2016; - дата першої реєстрації - 18.04.2016 рік; - номер кузова/шасі (VIN) - YV2RT40A6GB770111; - повна маса - 19000 кг; - власна маса - 8010 кг; - двигун - дизельний; - об'єм двигуна - 12 777 см3; - потужність - 375 кВт; - загальна кількість місць включаючи місце водія - 2; - колісна формула - 4*2; - бувший у використанні; - категорія транспортного засобу - №3; - торгівельна марка VOLVO; - кількість - 1 штука».
У вказаній декларації митна вартість товару визначена за основним - першим методом, а саме за ціною товару - 15 500,00 євро та з урахуванням коригування відповідно витрат на транспортування товару до митного кордону України на суму 5 000,00 грн.
Для підтвердження митної вартості декларантом надано: рахунок-фактура (інвойс) від 27.11.2025 №FA/145/11/2025; автотранспортна накладна (Road consignment note) від 19.12.2025 №643231; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.01.2023 №DR/BAT0107110; банківський платіжний документ, що стосується товару від 03.12.2025 №38; довідка про вартість транспортних витрат від 22.12.2025 №75; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 22.12.2025 №14294/25; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 27.11.2025 №27-11-01; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом від 22.12.2025 №14294/25; довідка про екологічні норми 2 від 22.12.2025; фото від 22.12.2025; копія митної декларації країни відправлення від 19.12.2025 №25PL401010001AP4B0.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) транспортні (перевізні) документи; 7) банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару; 8) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Декларант не надав додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, про що повідомив листом від 23.12.2025 №04/12.
Внаслідок цього Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 23.12.2025 №UA205140/2025/00317/2 та сформовала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/003147.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 23.12.2025 №UA205140/2025/00317/2 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності.
Відповідно п. 3.2 договору від 27.11.2025 №27-11-01 Продавець готує та передає разом з товаром належним чином оформлені товарно-транспортні документи, вартість яких включена до вартості транспортних засобів, в числі таких документів є страховий поліс, який не подано до митного оформлення. Зазначене не дає змоги перевірити правильність заявлення усіх складових митної вартості у відповідності до пункту 10 статті 58 МК України. Згідно п.3.4 зазначеного договору Покупець поставляє товар власними силами. Відповідно довідки про транспортні витрати від 22.12.2025 №75 послугу з перевезення надано ТОВ “ВУДАГРОТЕХ». Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 “Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Однак, до митного оформлення не подано договір (контракт) про перевезення, рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг, акт здачі-прийняття, банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортних послуг.
Наданий банківський платіжний документ від 03.12.2025 №38 засвідчує розрахунки за товар в сумі 19000 євро згідно договору від 27.11.2025 №27-11-01, що не ідентифікується з оцінюваним товаром, вартість якого 15500 євро згідно рахунка-фактури від 27.11.2025 №FA/145/11/2025.
Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта - митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей товарів, а саме: товар на рівні - 25000 євро/шт за ЕМД від 13.11.2025 №UA205050/2025/044590. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товару “Сідельний тягач для напівпричепів: марка VOLVO , модель FH500, тип палива - дизель, робочий об'єм циліндрів двигуна - 12777 cm3, - потужність - 375 кВт, вантажопідйомність - 12,699 т, - власна маса - 7,801, - колісна формула - 4x2, календарний рік виготовлення - 2016. Торгівельна марка VOLVO…», країна походження Швеція, імпорт якого здійснено згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого не є виробник товару, в кількості 1 шт.
Додатково зазначено, що декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг, за умови надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу України або в судовому порядку.
Товар випущено у вільний обіг згідно з МД №25UA205140080757U1 від 24.12.2025 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.
Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У даному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.
Так, до МД від 23.12.2025 №25UA205140080393U4 декларант подав наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) від 27.11.2025 №FA/147/11/2025; автотранспортна накладна від 19.12.2025 №643231; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 09.01.2023 № НОМЕР_5 ; банківський платіжний документ, що стосується товару від 03.12.2025 №38; довідка про вартість транспортних витрат від 22.12.2025 №75; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 22.12.2025 №14295; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 27.11.2025 №27-11-02; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом від 22.12.2025 №14295; копія митної декларації країни відправлення від 19.12.2025 №25PL401010001AP3B1.
До МД від 22.12.2025 №25UA205140080260U6 декларант подав наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) від 27.11.2025 №FA/148/11/2025; автотранспортна накладна від 19.12.2025 №643240; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.01.2023 №DR/BAT0029111; банківські платіжні документи, що стосуються товару від 04.12.2025 №39, від 09.12.2025 №40; довідка про вартість транспортних витрат від 22.12.2025 №361; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 22.12.2025 №14296; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 27.11.2025 №27-11-02; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом від 22.12.2025 №14296; копія митної декларації країни відправлення від 19.12.2025 №25PL401010001APМВ1.
До МД від 22.12.2025 №25UA205140080251U0 декларант подав наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) від 27.11.2025 №FA/146/11/2025; автотранспортна накладна (Road consignment note) від 19.12.2025 №643240; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.01.2023 № НОМЕР_6 ; банківський платіжний документ, що стосується товару від 04.12.2025 №39; банківський платіжний документ, що стосується товару від 09.12.2025 №40; довідка про вартість транспортних витрат від 22.12.2025 №361; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 22.12.2025 №14293/25; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 27.11.2025 №27-11-02; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом від 22.12.2025 №14293/25; довідка про екологічні норми 2 від 22.12.2025; фото від 22.12.2025; копія митної декларації країни відправлення від 19.12.2025 №25PL401010001APLB2.
До МД від 22.12.2025 №25UA205140080268U9 декларант подав наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) від 27.11.2025 №FA/145/11/2025; автотранспортна накладна (Road consignment note) від 19.12.2025 №643231; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.01.2023 № НОМЕР_7 ; банківський платіжний документ, що стосується товару від 03.12.2025 №38; довідка про вартість транспортних витрат від 22.12.2025 №75; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 22.12.2025 №14294/25; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 27.11.2025 №27-11-01; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом від 22.12.2025 №14294/25; довідка про екологічні норми 2 від 22.12.2025; фото від 22.12.2025; копія митної декларації країни відправлення від 19.12.2025 №25PL401010001AP4B0.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, контрактами від 27.11.2025 №27-11-01, №27-11-02 визначено предмет, умови поставки, загальну вартість контрактів, ціну кожної одиниці товару, порядок оплати - передоплата, строк дії контракту та основні зобов'язання продавця та покупця.
Так, ціна товарів, зазначена в контрактах від 27.11.2025 №27-11-01, №27-11-02 та в рахунках-фактурах (інвойсах) від 27.11.2025 №FA/145/11/2025, №FA/146/11/2025, №FA/147/11/2025, №FA/148/11/2025 співпадає, що узгоджується із фактурною вартістю, яка відображена в митних деклараціях.
Оплата вказаних товарів підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті від 03.12.2025 №38 на суму 19000,00 євро, від 04.12.2025 №39 на суму 17000,00 євро, від 09.12.2025 №40 на суму 2000,00 євро.
Щодо доводів відповідача про розбіжності між зовнішньоекономічними договорами та банківськими платіжними документами, суд встановив, що між позивачем та контрагентом укладено декілька договорів від 27.11.2025 №27-11-01 та №27-11-02, які передбачають постачання декількох транспортних засобів. Оплата за вказаними договорами здійснювалася загальними сумами за декілька одиниць товару, що підтверджується вищезазначеними платіжними документами.
Сам по собі факт здійснення оплати однією сумою за декілька товарів не свідчить про недостовірність митної вартості конкретної одиниці товару, оскільки відповідно до статті 49 МК України митною вартістю є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті, а стаття 58 цього Кодексу не містить вимоги щодо обов'язкової ідентифікації кожного платіжного документа з кожною окремою товарною позицією.
В оскаржуваному рішенні від 23.12.2025 №UA205140/2025/000314/2 митний орган зазначає, що платіжна інструкція в іноземній валюті від 03.12.2025 №38 підтверджує розрахунки за товар за договором від 27.11.2025 №27-11-01, тоді як у графі 44 митної декларації зазначено договір від 27.11.2025 №27-11-02, у зв'язку з чим зроблено висновок про наявність розбіжностей.
Суд зазначає, що такі висновки митного органу не свідчать про недостовірність заявленої митної вартості, оскільки з наданих документів вбачається, що фактичні господарські відносини щодо спірного товару здійснювалися саме на підставі договору від 27.11.2025 №27-11-01, що підтверджується як рахунком-фактурою від 27.11.2025 №FA/147/11/2025, так і платіжною інструкцією від 03.12.2025 №38.
Водночас зазначення у графі 44 митної декларації договору від 27.11.2025 №27-11-02 свідчить про технічну (формальну) неточність при заповненні митної декларації або формуванні пакету документів, яка сама по собі не впливає на числові значення складових митної вартості товару та не спростовує достовірності ціни, фактично сплаченої за товар.
Більше того, за наявності у митного органу сумнівів щодо відповідності зазначеного договору, відповідач, діючи відповідно до частини третьої статті 53 МК України, був зобов'язаний чітко конкретизувати перелік додаткових документів, необхідних для усунення таких сумнівів, зокрема витребувати у декларанта саме договір від 27.11.2025 №27-11-01, який безпосередньо стосується оцінюваного товару, а не обмежуватися загальними формулюваннями або посиланням на формальну невідповідність.
Отже, наведена митним органом обставина не є розбіжністю у розумінні статті 53 МК України та не може бути належною підставою для невизнання митної вартості товару, визначеної декларантом за основним методом.
Вартість транспортування кожного товару до митного кодону України включена до митної вартості та підтверджена відповідними довідками про вартість транспортних витрат від 22.12.2025 №75, №361, де вартість транспортування тягачів VOLVO становить 5000,00 грн, а вартість транспортування напівпричепів - 2000,00 грн. При цьому, у довідках міститься інформація, що страхування вантажу не проводилося.
Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, не вказав, що такими доказами повинні бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, а тому суд вважає, що надані довідки про вартість транспортних витрат відповідають рекомендаційним вимогам наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 “Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».
Як пояснює позивач, станом на день митного оформлення інші транспортні документи, окрім міжнародних автотранспортних накладних (CMR) та довідок про вартість транспортних витрат, декларант митному органу не подав, оскільки станом на день митного оформлення акт прийому-передачі наданих послуг, рахунки на оплату та докази оплати не були складені. Такі документи позивач надав суду разом з позовною заявою після їх складення.
Митний орган не обґрунтував, яким чином ненадання договорів щодо перевезення вантажів та відповідних заявок вплинуло на неможливість перевірки числових складових вартості транспортування товарів, які зазначені в довідках про вартість транспортних витрат, які включені до митної вартості. При цьому, із наданих суду копій договорів міжнародного перевезення/організації перевезення вантажу у міжнародному сполученні/перегону транспортних засобів через державний кордон від 16.12.2025 №161225-Т, №1612-Т, укладених з ТОВ “ВУДАГРОТЕХ» та ТОВ “МЕБЕЛЬ СЕРВІС» не вбачається числових складових вартості транспортних витрат, а заявки №1 від 17.12.2025 до договору №161225-Т від 16.12.2025 та №01 від 17.12.2025 до договору №1612-Т від 16.12.2025 містять лише загальну вартість таких витрат (16000 грн із ПДВ), не відокремлюючи вартість транспортування товару до митного кордону України та на її території.
Відтак, подані під час митного оформлення довідки про вартість транспортних послуг містили достатні відомості, які давали можливість митному органу перевірити правильність визначення та задекларування відповідних складових митної вартості.
До того ж, такі довідки містили інформацію про те, що страхування вантажу не проводилося.
Посилання митниці на пункт 3.2 договорів від 27.11.2025 №27-11-01, №27-11-02 є безпідставним, оскільки відповідно до умов такого пункту контрактів продавець готує та передає разом з товаром належним чином оформлені товарно-транспортні документи, вартість яких включена до вартості транспортних засобів: оригінал інвойсу в трьох примірниках; страховий поліс; експортна ВМД; сертифікат походження EUR-1. Відтак, такі документи не підтверджують окремих (додаткових) складових митної вартості, оскільки їх вартість уже врахована у ціні товару, задекларованій позивачем. При цьому, пункт 3.4 зазначених договорів обумовлює поставку товару покупцем власними силами, на підтвердження чого і були надані довідки про вартість транспортних послуг та міжнародні автотранспортні накладні (CMR).
Крім того, суд звертає увагу, що у рішеннях відповідача відсутня належна конкретизація розбіжностей, які б впливали на числові значення складових митної вартості, а також не визначено, які саме відомості є відсутніми або недостовірними.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України митний орган має право витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності заявленої митної вартості та зобов'язаний чітко визначити перелік таких документів. Натомість у спірних рішеннях відповідачем наведено загальний перелік можливих документів без конкретизації, які саме документи необхідні у даному випадку, що свідчить про формальний характер відповідних вимог.
Відповідач не встановив (не довів) наявність розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.
При цьому суд зазначає, що відсутність договірних відносин із третіми особами вже само по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам чи сплату комісійних, посередницьких послуг. Тому митний орган не може покликатися на ненадання декларантом таких документів, яких у нього не було і не могло бути. Доказів протилежного відповідачем не надано. Аналогічно позивач не може надати страхових документів, оскільки страхування вантажу не здійснювалося, що підтверджується згаданими довідками про вартість транспортних витрат. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Крім того, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).
Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів, як було зазначено вище, були надані під час митного оформлення.
З урахуванням наведеного висновок у спірних рішеннях про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Із тексту спірних рішень слідує, що митним органом коригування митної вартості товару було здійснено за резервним методом на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, використовуючи МД від 05.08.2025 №UA305160/2025/021561, від 13.11.2025 №UA205050/2025/044590, зміст яких перевірити суд позбавлений можливості.
На вимогу суду в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі від 16.02.2022 митниця не надала усіх документів, на підставі яких здійснила коригування митної вартості товару, зокрема не надала МД від 05.08.2025 №UA305160/2025/021561, від 13.11.2025 №UA205050/2025/044590, які взяла за основу для збільшення митної вартості. В той же час, частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
При вирішенні спору суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Тож вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.
Між тим принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №300/784/24).
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 23.12.2025 №UA205140/2025/00316/2, №UA205140/2025/00314/2, №UA205140/2025/00315/2, №UA205140/2025/00317/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже ці рішення підлягають скасуванню як протиправні.
Таким чином, позов належить задовольнити повністю.
Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у сумі 13 312,00 грн, сплачений платіжною інструкцією від 26.01.2026 №8304117.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 23.12.2025 №UA205140/2025/00316/2, №UA205140/2025/00314/2, №UA205140/2025/00315/2, №UA205140/2025/00317/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІТАН-ТРАНС» судовий збір у сумі 13 312,00 грн (тринадцять тисяч триста дванадцять гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “ВІТАН-ТРАНС» (80100, Львівська область, Шептицький район, місто Шептицький, вулиця Промислова, будинок 12; ідентифікаційний код 32018155).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385).
Суддя Н. В. Стецик