465/7258/13-ц
6/465/56/26
Іменем України
13.03.2026 м. Львів
Франківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого судді: Дзеньдзюри С.М.,
за участю секретаря судового засідання: Титикайла І.Ю.,
представника заінтересованої особи Качабульського І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові заяву Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення його до виконання, -
Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, звернулася до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення його до виконанняв якій просить: видати дублікат виконавчого листа з поновленням строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання у справі №4657258/13.
Заяву мотивує тим, що Франківська районна адміністрація Львівської міської ради виступала позивачем у справі про демонтаж самочинно влаштованого балкону громадянки ОСОБА_1 , що проживає в АДРЕСА_1 , рішення не оскаржувалось та набрало законної сили. Зважаючи на те, що до районної адміністрації не надходило повідомлення про повернення без виконання виконавчого документу державного виконавця Франківського ВДВС у місті Львові, а також чималою завантаженістю справ працівників юридичного відділу районної адміністрації, враховуючи ситуацію із ситуацію із виникненням захворювання, що спричинене вірусом COVID-19, швидкістю та обсягами її поширення, працівники і органів місцевого самоврядування швидко виконувати поставлені доручення керівництва, враховуючи те, що цей вірус призвів до карантинних обмежень, які діяли впродовж певного часу, просять вважати причини пропуску строку до пред?явлення виконавчого листа №465/7258/13-ц відповідно до рішення суду від 21.11.2013 у справі №465/7258/13-ц, поважними.
Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав, просив видати дублікат виконавчого листа з поновленням строку для пред?явлення виконавчого документу до виконання у справі №465/7258/13.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явилась.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши думку представника заінтересованої особи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Франківського районного суду м.Львова від 21.11.2013 зобов'язано ОСОБА_1 знести самчинно влаштований консольний балкон для квартири АДРЕСА_2 , планування кв. АДРЕСА_2 привести до попереднього стану. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Франківської районної адміністрації Львівської міської ради судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 114,70 грн.
На примусове виконання вказаного рішення Франківським районним судом м.Львова було видано виконавчі листи.
Відповідно до ч.1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
При цьому, за приписами ч.ч.1, 2 ст. 433 ЦПК України стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд поновляє пропущений строк з причин, визначених судом поважними.
Тобто, підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є поважні, об'єктивні причин пропуску такого строку.
Аналогічне положення містить ч.6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв'язку із обставинами, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування.
В свою чергу, у відповідності до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
При цьому, у відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Однак, всупереч вимог ст.ст. 76-81 ЦПК України, заявник не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску пред'явлення для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а обставини на які заявник посилається, як на поважні, в даному конкретному випадку такими не являються.
Тобто, підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є поважні, об'єктивні причин пропуску такого строку, а заявником взагалі обставини, пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та не надано жодного доказу поважності причин пропуску.
Суди, при розгляді заяв про поновлення строку пред'явлення виконавчих листів до виконання мають детально досліджувати всі обставини, які вплинули на пропуск строків пред'явлення виконавчих документів до виконання і розглядати їх в сукупності шляхом встановлення відповідного причинно-наслідкового зв'язку.
З'ясування вказаних обставин відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 20.01.2016 р. в справі № 6-711цс15.
Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.
Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.
Суд не може безпідставно поновити строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Суд критично оцінює доводи заявника, щодо твердження про велику завантаженістю працівників юридичного відділу та ситуацією із виникненням захворювання, що спричинене вірусом COVID-19 оскільки, виконавчий лист видано 31 липня 2017 року, строк пред'явлення до виконання до 02 грудня 2014 року.
Суд також звертає увагу, що доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від них дій, спрямованих на забезпечення контролю за виконанням судового рішення, представником заявника не надано, як й не підтверджено існування обставин, які об'єктивно цьому перешкоджали.
Таким чином, суд вважає, що наведені представником заявника у заяві причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання не є поважними, а отже не можуть бути підставою для поновлення вказаного строку.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р., яка набрала чинності для України з 11.09.1997 р. та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п.53 рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 р. у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).
Відповідно до п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, умовою для видачі дубліката виконавчого листа є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Враховуючи викладене, під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку.
Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа, суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 р. у справі № 2-836/11, провадження № 14-308цс19).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявником не доведено поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, що свідчить про відсутність підстав для видачі його дублікату, а тому приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 260-261, 353, 431, 433, п. 17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд, -
постановив:
у задоволенні заяви Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення його до виконання - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Дзеньдзюра С.М.