465/2207/26
2-н/465/735/26
про відмову у видачі судового наказу
01.04.2026 м. Львів
Суддя Франківського районного суду міста Львова Баран О.І., розглянувши заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (код ЄДРПОУ: 05506460, електронна адреса: office_lte@lte.lviv.ua, місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул.Данила Апостола, 1), про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованості за послуги централізованого опалення (постачання теплової енергії),
У березні 2026 року представник Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», Сартова Олена Юріївна, звернулась до Франківського районного суду м. Львова із заявою про видачу судового наказу, у якій просила суд видати судовий наказ про солідарне стягнення з боржників заборгованості за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) за період нарахувань з 01.01.2025 по 31.01.2026 в сумі 3 752,08 грн, інфляційні втрати в сумі 105,56 грн, 3% річних в сумі 48,84 грн.
Всього на загальну суму 3 906,48 грн та сплаченого судового збору.
Перевіривши письмову заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з таких підстав.
Відповідно до ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Як роз'яснено у п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
У відповідності до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Заява про видачу судового наказу за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 163 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 163 ЦПК України, в заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено в т.ч. повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.
Заявник просить про солідарне стягнення заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 , вказавши двох боржників, як власників об'єкта нерухомого майна - квартири, розташованої за адресею: АДРЕСА_1 .
Заявником додано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.07.2024.
Однак, із відповіді № 2519766 від 26.03.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається, що об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 883694446101) - квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить боржнику ОСОБА_1 з 22.03.2016 року на підставі договору дарування.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Таким чином, із заяви ЛМКП «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу з доданими до неї документами не вбачається виникнення права грошової вимоги до ОСОБА_2
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
При цьому, необхідно роз'яснити стягувачу, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, а також не позбавляє можливості стягувача звернутись із вказаними вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 161-167, 258, 260, 353, 354 ЦПК України,-
У видачі судового наказу - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Роз'яснити учасникам справи, що у разі невручення ухвали суду у день її складення, вони мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення учаснику. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).
Суддя: Баран О.І.