Справа № 456/5598/25
Провадження № 3/456/24/2026
іменем України
26 березня 2026 року місто Стрий
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Валовін Ю. В. , розглянувши матеріали, які надійшли зі Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 470482 від 01.10.2025, ОСОБА_1 01.10.2025 о 15:39 год в. с. Райлів вулиця Захисників України, керував транспортним засобом марки Opel Kadett д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, зміна забарвлення шкірного покриву. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Матеріали про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП надійшли від Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області до Стрийського міськрайонного суду Львівської області 13.10.2025 року, після чого невідкладно у встановленому порядку були розподілені головуючому судді Валовін Ю. В.
Розгляд справи чотири рази було відкладено, 27.11.2025, 13.01.2026, 02.02.2026, 02.03.2026, у зв'язку з залученням та зміною (двічі) адвокатів Федончаком Р. Д., а відтак потребуванням кожного з них часу на ознайомлення з матеріалами справи, витребуванням з Стрийського РУП ГУНП у Львівській області належного відеозапису події, щодо якої складено адміністративні матеріали, викликом і допитом в судовому засіданні свідків.
Двічі розгляд справи було відкладено через неявку в судове засідання свідка, інспектора Стрийського РУП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 та не надання Стрийським РУП ГУНП у Львівській області відповіді на запит.
09.03.2026 на скерований суддею повторний запит Стрийським РУП ГУНП у Львівській області надано відповідь, в якій, зазначено, що усі наявні відеоматеріали по факту складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 скеровані до суду.
Через канцелярію суду, ОСОБА_1 23.12.2025 подано до суду клопотання, в якому останній просить провадження закрити з причин відсутності в його діях складу правопорушення, також просить долучити до матеріалів справи диск з відеозаписом проходження огляду в медичному закладі, а також висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_3 . Окремо подав клопотання про виклик свідків, осіб які прибули на місце вчинення правопорушення вже після складання протоколу, та можуть підтвердити проходження огляду ОСОБА_1 в медичному закладі, а також те, що ОСОБА_1 наполягав на проходженні огляду після роз'яснення йому прав та усвідомлення наслідків відмови, проте інспектор поліції, сказавши спершу: «добре зараз поїдемо», сів в автомобіль, а повернувся звідти з протоколом, пояснивши, що якщо особа вже один раз відмовилась цього достатньо щоб скласти матеріали про відмову, навіть якщо вона потім наполягає.
В обґрунтування поданого клопотання ОСОБА_1 , посилається на те, що відеозапис інспектора поліції не відповідає Розділу ІІ та п. 2 Розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджено наказом МВС України від 18.12.2018 року за №1026, а відтак є недопустимим доказом у справі. Так, вказаний відеозапис не містить безперервного відео, в супереч вимогам закону на ньому знаходяться нарізки відео з перервами в часі тривалістю орієнтовно 5 та 40 хвилин. З невідомих причин на відео відсутній момент коли працівники поліції спершу схиляли відмовитись від проходження огляду пояснюючи, що прилад покаже вміст алкоголю в крові навіть якщо вживання алкоголю мало місце в не значних кількостях 48 годин тому. Зазначали, що відмова не тягне за собою жодних наслідків, в судовому засіданні такі провадження суд закриває, якщо особа скаже, що не вживала алкогольних напоїв. Стверджували, що набагато краще буде відмовитись. Так, на відеозаписі о 15:42 ОСОБА_1 , ствердно говорить: «без проблем пройду огляд, чому б ні», в подальшому о 15:43 відео запис припиняється і розпочинається о 15:47, де ОСОБА_1 на повторне запитання інспектора пройти огляд, дивлячись безпосередньо в камеру питає, що казати і очікує вказівок від особи, на яку спрямований погляд, з метою розуміння того, які саме дії або відповіді є необхідними. Така поведінка свідчить про відсутність усвідомленого та добровільного наміру відмовитися від огляду, а також про залежність від інструкцій та підказок працівників поліції в конкретній ситуації.
Також, зазначає, що на відеозаписі відсутній момент, коли він наполягав на проходженні огляду після роз'яснення йому прав та повідомлення йому по телефону іншою особою про наслідки відмови. Зрозумівши, що працівники поліції ввели в оману та почувши, що вони відмовляються провести огляд, ОСОБА_1 самостійно в присутності свідків під відеозапис, до завершення двох годин з моменту зупинки транспортного засобу пройшов огляд в КНП Стрийської міської ради «ТМО «Стрийська міська об?єднана лікарня» від 01.10.2025. Результати огляду показали відсутність стану алкогольного сп'яніння, відповідний висновок № 155 від 01.10.2025 додано до матеріалів.
З метою підтвердження наведених в клопотанні обставин просив викликати та допитати в судовому засіданні в якості свідків: інспектора, яким було складено протокол ОСОБА_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також, в поданому клопотанні ОСОБА_1 зазначає, що на долученому відеозаписі відсутній факт складання адміністративних матеріалів, як направлення до медичного закладу так і самого протоколу.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив обставини, викладені в поданих суду клопотаннях, наголосив, що не розумів, що щодо нього буде складено протокол про притягнення до відповідальності, адже, в подальшому після повідомлення йому по телефону ОСОБА_4 наслідків відмови, яка прирівнюється до керування в стані алкогольного сп'яніння, наполягав на проходженні огляду, на що працівник поліції спершу сказав добре та попрямував до свого автомобіля, а коли повернувся повідомив, що на огляд вони їхати не будуть, оскільки він відмовився і за цим фактом складено протокол.
Представник ОСОБА_1 . Михавків І. В. в судовому засіданні підтримав клопотання, повідомив, що працівниками поліції допущено грубе порушення численних норм, зокрема ст.ст. 254, 256 259, 260 266, 268 КУпАП, а також Наказу МВС та МОЗ «Про затвердження інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої 09.11.2015 за № 1452/735 (надалі по тексту Інструкція 1452/735); зазначив що на відеозаписі зафіксовано очевидну провокацію зі сторони працівників поліції, після озвученої згоди особи на проходження огляду, працівник поліції припиняє відеозапис, а повторно увімкнувши особа запитує в інспектора «Що казати». Просив взяти до уваги висновок КНП Стрийської міської ради «ТМО «Стрийська міська об?єднана лікарня» від 01.10.2025, як такий, що хоч і не спростовує склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді відмови від проходження огляду, проте в сукупності з іншими доказами справи свідчить, що особа не вживала алкогольні напої, а відмова від проходження огляду була здійснена виключно під тиском та провокацією працівника поліції.
Заслухавши позицію захисту, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення виходячи з наступного.
Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, суб'єктом правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП є водій транспортного засобу, а суб'єктивна сторона названого правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Об'єктивна ж сторона названого правопорушення полягає, зокрема, у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пунктів 2,3,6,7 розділу І Інструкції 1452/735,огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. При цьому, ознаками алкогольного сп'яніння є:запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 7 Розділу 1 Інструкції № 1452/735 передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров?я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров?я).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
В п. 4, 5 Інструкції № 1452/735 визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (п. 6 Інструкції).
В пункті 10 вказано, що результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
За змістом пунктів 4 та 5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 року № 1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Встановлюючи наявність складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що обставини викладені в ньому не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами, наявність яких визначена наведеними вище нормативними актами.
Як вже було наведено вище, суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, зокрема відмова від проходження огляду, характеризується прямим умислом: водій усвідомлює вимогу поліцейського пройти огляд, передбачає наслідки відмови (адміністративна відповідальність), але бажає відмовитися. Факт відмови автоматично прирівнюється до керування в нетверезому стані, незалежно від реального стану. Така законодавча конструкція, яка за своїми наслідками прирівнює відмову від проходження огляду до перебування в стані алкогольного сп'яніння була впроваджена з метою уникнення зловживань особами, які перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння намагаються уникнути відповідальності. Тобто коли дії особи що полягають у відмові від проходження огляду свідомо зроблені для приховання факту вживання алкоголю та уникнення відповідальності. Очевидно за такого підходу, коли особа не розуміє наслідків відмови, її умисел не скерований на уникнення відповідальності.
Так, з долученого до адміністративних матеріалів відеозапису вбачається, що особа бажала пройти огляд, проте, з невідомих причин відмовилась проходити після спілкування з інспектором в час коли бодікамера працівника поліції була вимкнена.
В супереч вимогам п. 6 Інструкції № 1452/735, яким на працівників поліції покладено обов'язок долучати до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис, долучений до матеріалів DVD-R диск не містить безперервного відеозапису з портативного відеозасобу, а аналіз наявних нарізків відео підтверджує доводи ОСОБА_1 та його представника, а також підтверджує інші суперечливі факти, зокрема:
?долучений відеозапис, всупереч вимогам п.п. 4 та 5 Інструкції № 1026 щодо безперервності фіксації, містить розрив в часі в проміжку з 15:43:03 по 15:47:03, з 15:55 по 16:36, а відтак не містить фіксації моменту складення протоколу о 16:02:41 з дотриманням всіх вимог визначених статтями 260, 254, 256 259, 260 266, 268 КУпАП, що позбавляє суд можливості пересвідчитись в достовірності обставин правопорушення. Водночас, на відеозаписі о 15:42 год. на відео зафіксовано пропозицію працівника поліції пройти ОСОБА_1 огляд на що останній не відмовляється, а після вимкнення камери на кілька хвилин позиція ОСОБА_1 змінюється, він розгублений, наляканий та питає в інспектора, що говорити.
?на відеозаписі відсутні факти складання направлення до медичного закладу, що суперечить вимогам п. 6 Інструкції 1452/735.
Вказані обставини підтвердив допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 , який зазначив, що після роз'яснення прав наполягав на проходженні огляду і був переконаний в його проходженні, проте інспектор повернувся вже зі складеним протоколом. В судовому засіданні також були допитані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Дані особи підтвердили, що в телефонній розмові повідомили ОСОБА_1 наслідки відмови і чули його подальшу розмову з інспектором, та як він наполягав на проходженні огляду. Також підтвердили, що прибувши на місце зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 адміністративні матеріали вже були складені, працівник поліції відмовився їхати на огляд, оскільки було складено протокол про відмову. В присутності вказаних осіб в подальшому ОСОБА_1 було пройдено огляд в медичному закладі та підтверджено факт не перебування в стані алкогольного сп'яніння. Даний висновок хоч і не спростовує склад правопорушення, що полягає у відмові від проходження огляду, проте слугує підставою для сумніву в правдивості даних, викладених в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Свідчення свідків щодо бажання ОСОБА_1 пройти огляд хоч і не знаходять свого підтвердження на відеозаписі, проте і не спростовані ним. Наявні розриви в часі дають підстави для сумніву, який в силу вимог ст. 62 Конституції України може трактуватись виключно на користь особи. Водночас, судом, з метою встановлення об'єктивної істини в справі скеровувалась повістка для допиту в судовому засіданні інспектора поліції, яким було складено протокол, проте свідок в засідання так і не з'явився.
Сам протокол про вчинення адміністративного правопорушення не містить пояснень ОСОБА_1 . Суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Рапорт працівника поліції також не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Свідчення працівника поліції відображені у рапорті, не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, позаяк така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху. Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 28 травня 2020 року в справі № 524/4668/17 та від 15 квітня 2020 року в справі № 489/4827/16-а.
Одночасно, суд враховує приписи ст. 255 КУпАП, в якій визначено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, а орган який здійснює розгляд справи оцінює ці докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності.
Вказані суперечності та сумніви в матеріалах вчинення правопорушення не дають підстави встановити ті обставини, які є обов'язковими для визнання особи винною у вчиненні правопорушення та притягнення до відповідальності, а в комплексі з розірваним відео, показами свідків, зокрема самого ОСОБА_1 та результатами проходження ним огляду які підтверджують, що відмовляючись від проходження огляду він діяв не свідомо, не маючи на меті приховати факт перебування в стані алкогольного сп'яніння та уникнути відповідальності, прислугують підставою для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Своєю чергою, наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), заява № 5310/71, та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України», заява № 39598/03. Також, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, що сформульовані у рішенні у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, з відсиланням на рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), заява№ 25657/94 від 10 липня 2001 року, згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.02.2019 року № 1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип indubioproreo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Згідно із пунктом 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
У справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (Paul and Audrey Edwards v. the United · Kingdom), рішення від 27 жовтня 2004 року, заява № 46477/99, Європейський Суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» (Barbera, Messegue andJabardo v.Spain), рішення від 06 грудня 1998 року, заява № 10590/83, Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Так, згідно пункту 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення, з огляду на що, слід винести передбачену пунктом 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП постанову про закриття розпочатих проваджень в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окремо, суд враховує, що пунктом 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» таст. 40-1 КУпАПвизначено, що судовий збір стягується лише у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору.
Керуючись ст. 247, 279, 283, 284, 287, 289 КУпАП,
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Складання повного тексту судового рішення відкласти не більш як п'ять днів з дня оголошення резолютивної частини судового рішення і визначити дату складання повного тексту судового рішення 31.03.2026.
Суддя Юлія ВАЛОВІН