30 березня 2026 року
м. Харків
справа № 638/20462/25
провадження № 22-ц/818/2201/26
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів - Пилипчук Н.П., Савенко М.Є.,
сторони справи:
позивач - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харкова,
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова на рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2025 року в складі судді Семіряд І.В.,
У жовтні 2025 позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та комінальні послуги за період з січня 2018 року по лютий 2025 у розмірі 93 910,59 грн.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що на балансі Квартирно- експлуатаційного відділу м. Харкова перебуває гуртожиток, розташований за адресою АДРЕСА_1 . У даному гуртожитку мешкають військовослужбовці ЗСУ. Відповідач з 2014 року проживає у кімнаті 334. Відповідач не сплачує надані послуги, у зв'язку з чим, згідно розрахунком заборгованості по особовому рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_1 сума заборгованості відповідача за послуги з утримання споруд та прибудинкової території, комунальні послуги за період з січня 2018 року по лютий 2025 року складає 93910,59 грн. Позивач просить задовольнити позов, стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 93910,59 грн та судовий збір.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2025 року у задоволені позову Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено, що КЕВ м. Харкова надавалися житлово-комунальних послуги за адресою м. Харків, пр. Науки, 22-а, а також не доведено, що відповідач користувався комунальними послугами та проживав у кімнаті АДРЕСА_2 , у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду КЕВ м. Харкова, яка діє в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 14.07.2003 відповідачем було отримано спеціальний ордер № 120. Згідно Наказу МОУ «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» №737 від 30.11.2011, а з 31.07.2018 згідно Наказу МОУ «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» №380 від 31.07.2018, спеціальний ордер є єдиною підставою для вселення в надане службове жиле приміщення, за адресою АДРЕСА_1 , де за вказаною адресою Відповідач був зареєстрован до 16.02.2017. Судом не враховано, доведені обставини: отримання кімнати в гуртожитку Позивачем, відсутність доказів, що Позивач повернув/здав кімнату, сплата Позивачем за комунальні послуги відповідачем за період з лютого 2023 року по вересень 2023 року, що доводить невідповідність висновків суду обставинам справи. Крім того, факт проживання Відповідача у гуртожитку було підтверджено тим, що відповідачем за період з лютого 2023 року по вересень 2023 року сплачувалися комунальні послуги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши наявні у справі докази, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.п. 2,4 ч.1, ч.2 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Як установлено судовим розглядом і вбачається із матеріалів справи, КЕВ звернулося до про стягнення з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та комінальні послуги за період з січня 2018 року по лютий 2025 у розмірі 93 910,59 грн.
Згідно з актом прийняття - передачі основних засобів, затвердженого начальником КЕВ 29.12.2006, гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 був переданий Харківським університетом Повітряних Сил імені І. Кожедуба (надалі ХНУПС) КЕВ (а.с. 76).
Згідно до контрольного талону до спеціального ордеру та спеціального ордеру №120 від 17.07.2003 ОСОБА_1 отримав квімнату площею 18 кв. м. в квартирі АДРЕСА_3 (а.с. 78)
ОСОБА_1 проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується довідкою з місця проживання про склад родини та реєстрації від 15.05.2025, яка видана Квартирно - експлуатаційним відділом м. Харкова (а.с. зворот 75).
19.05.2025 начальником КЕВ м. Харкова направлено претензію ОСОБА_3 з вимогою сплатити заборгованість за комунальні послуги у розмірі 79109,85 грн.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості на квартиронаймача ОСОБА_1 , який мешкає кімнаті АДРЕСА_2 наявна заборгованість за період з серпня 2018 по лютий 2025 у розмірі 93910,59 грн (а.с. зворот 73-75).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги'залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1)комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2)послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3)послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4)послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до Положення про організацію квартирно - експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 03 липня 2013 року № 448, організація квартирно-експлуатаційного забезпечення ЗС України (далі - квартирно-експлуатаційне забезпечення) - це комплекс заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, об'єктів соціально-культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок, забезпечення військових частин квартирним майном. Пунктом 1.3 вказаного Положення визначено основні завдання квартирно-експлуатаційного забезпечення. Одним із основних завдань квартирно-експлуатаційного забезпечення є забезпечення військових частин комунальними послугами та енергоносіями. Квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин здійснюється квартирно-експлуатаційними органами ЗС України, до яких відносяться квартирно-експлуатаційні відділи (квартирно-експлуатаційні частини).
За правилами п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 67 Житлового кодексу України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно із положеннями статті 68 Житлового кодексу України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Ст. 162 Житлового кодексу України передбачає, що плата за комунальні послуги у жилому приміщенні, що належить громадянинові, береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, у строки визначені угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Відповідно до статті 525 ЦК України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
ст. 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1,2 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч.1 ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).
Як вбачається з положення про квартино-експлуатаційний відділ міста Харкова, однією з основних функцій Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харків, передбаченої п.п. 3 п. 3 є організація забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Квартирно - експлуатаційний відділ м. Харків відповідно до своїх завдань та повноважень здійснює технічну експлуатацію та обслуговування цих будинків та щомісячно нараховує мешканцям зазначених будинків - військовослужбовцям та членам їх сімей - плату за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та плату за комунальні послуги, які були спожиті ними впродовж місяця.
З розрахунку заборгованості квартиронаймача ОСОБА_1 вбачається, що останній періодично сплачував комунальні послуги, а саме: у період з 01.2018 по 02.2018 та з 02.2023 по 09.2023.
Враховуючи, що відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов'язання щодо сплати комунальних послуг, внаслідок чого перед позивачем утворилася заборгованість за період з серпня 2018 року по лютий 2025 року у розмірі 93 910,59 грн, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про недоведеність позовних вимог та відмовив у їх задоволенні.
Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за комунальні послуги за зазначений період у розмірі 93 910,59 грн.
Відповідно до п.п. 1,3,4 ч.1, ч.2 ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, судова колегія прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
Частиною 1 статті 141ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова задоволені, тому судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 6 055,80 (2422,20+3633,60) підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова
Керуючись статтями 367,368,374, 376, 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2025 року скасувати.
Позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та комунальні послуги за період з січня 2018 року по лютий 2025 у розмірі 93 910 (дев'яносто три тисячі дев'ятсот десять) грн 59 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова судовий збір в розмірі 6055 (шість тисяч п'ятдесят п'ять) грн 80 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді М.Є. Савенко
Н.П. Пилипчук