Провадження № 11-п/818/90/26 Суддя доповідач: ОСОБА_1
Справа № 646/3231/26
Категорія: підсудність
01 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові подання в.о. голови Основ'янського районного суду м. Харкова про направлення клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за частиною 5 статті 407 КК України, на підставі частини 5 статті 401 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62026170020003971 від 12.02.2026 до іншого суду,
встановила:
До Харківського апеляційного суду надійшло подання в.о. голови Основ'янського районного суду м. Харкова про направлення клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за частиною 5 статті 407 КК України, на підставі частини 5 статті 401 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62026170020003971 від 12.02.2026 до Індустріального районного суду м. Харкова. У поданні зазначається, що місцем вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, є територія Шевченківської селищної територіальної громади Куп'янського району Харківської області, що за територіальною підсудністю відноситься до Індустріального районного суду м. Харкова.
Учасники судового провадження, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду подання, до суду апеляційної інстанції не прибули, що відповідно до частини 4 статті 34 КПК України не перешкоджає розгляду питання. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що подання в.о. голови суду підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до частини 2 статті 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Відповідно до вимог, передбачених частиною 1 статті 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Тобто, основною юридичною ознакою для визначення територіальної підсудності, є місце вчинення злочину, яке належить до обставин, що підлягають доказуванню у кожному конкретному провадженні.
«Місце вчинення злочину» в контексті частини 1 статті 32 КПК України розглядається лише як ознака, що дозволяє визначити підсудність кримінального провадження, - це одиниця адміністративно-територіального поділу, на підставі якої побудована судова система в цілому.
Зі змісту клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності вбачається, що ОСОБА_5 , 28.01.2026 самовільно, без дозволів командирів залишив місце служби - місце тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), поїхав у невідомому напрямку, перебував поза місцем служби. 20.02.2026 солдат ОСОБА_5 прибув до приміщення Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові).
Виходячи зі змісту диспозиції частини 5 статті 407 КК України, об'єктивна сторона злочину містить два склади злочину: 1) самовільне залишення військової частини або місця служби; 2) нез'явлення вчасно без поважних причин на службу. Верховний Суд визначає, що місце і час вчинення кримінального правопорушення є ознаками об'єктивної сторони, які позначають, де і коли кримінальне правопорушення вчинено, тобто певна територія, де воно було розпочато, продовжено, закінчено або припинено. Кожне з цих місць є рівноправним у вирішенні питання про можливість розгляду кримінального провадження за правилами територіальної підсудності у певному суді. При цьому, умисел спрямований саме на самовільне залишення або нез'явлення військовослужбовця до певного місця дислокації військової частини, а з'явлення до військової комендатури, військового комісаріату, прокуратури, тощо, не охоплюється умислом, спрямованим на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 407 КК України. Окрім того, злочинний результат у вигляді відсутності військовослужбовця настає саме за місцем дислокації військової частини або несення служби. Таким чином, місцем вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, є місце розташування військової частини або місця служби, яким в даному випадку є н.п. Огурцівка, Шевченківської територіальної громади Куп'янського району Харківської області. Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» №807-ІХ від 17 липня 2020 року, що набрала чинності 19 липня 2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій Держави. Відповідно до вищезазначеної постанови ВР України, у Харківській області ліквідовано Шевченківський район та утворено Куп'янський район (з адміністративним центром у місті Куп'янськ) у складі територій Великобурлуцької селищної, Вільхуватської сільської, Дворічанської селищної, Кіндрашівської сільської, Куп'янської міської, Курилівської сільської, Петропавлівської сільської, Шевченківської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів: відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX. Поряд з цим, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Вища рада правосуддя рішенням від 20.04.2023 № 399/0/15-23 змінила територіальну підсудність судових справ Шевченківського районного суду Харківської області на Індустріальний районний суд м. Харкова. Відповідно до частини 9 статті 615 КПК України під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством. У зв'язку із наведеним, подання в.о. голови суду підлягає задоволенню, а клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за частиною 5 статті 407 КК України, на підставі частини 5 статті 401 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62026170020003971 від 12.02.2026 - направленню до Індустріального районного суду м. Харкова.
Керуючись статтею 34 КПК України, -
Подання в.о. голови Основ'янського районного суду м. Харкова - задовольнити.
Матеріали за клопотанням прокурора про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за частиною 5 статті 407 КК України, на підставі частини 5 статті 401 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62026170020003971 від 12.02.2026 - передати з Основ'янського районного суду м. Харкова до Індустріального районного суду м. Харкова.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: