Справа № 344/4286/26
Провадження № 11-сс/4808/143/26
Категорія ст. 303 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
31 березня 2026 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано - Франківського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши в порядку письмового апеляційного провадження матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2026 року про відмову у задоволенні поданої нею скарги на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
Вказаною ухвалою слідчого судді від 05 березня 2026 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 27.02.2025 вих. №20260227.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що сукупності вагомих об'єктивних даних, які б підтверджували зазначені заявником відомості та які б свідчили про існування саме кримінального правопорушення у діях зазначеної особи, із заяви (повідомлення) не вбачається.
Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, оскільки вона прийнята з грубим порушенням вимог ст. 214 КПК України.
Вказує, що 11.12.2025 року скаржниця у межах кримінального провадження №4202509000000018, 11.12.2025 року повторно в порядку ст. 55 КПК України звернулася із уточнюючою заявою про долучення до кримінального провадження як потерпілого. Прокурор ОСОБА_7 зобов'язаний невідкладно був винести відповідне процесуальне рішення за вказаною заявою, однак такого не зробив, що було предметом розгляду скарги №344/22464/25. У межах розгляду такої прокурор жодним чином не вказав про існування постанови про відмову у залученні потерпілої від 12.12.2025 року. 18.12.2025 року ознайомившись з такою справою, не виявлено будь-яких відомостей які б вказували на зазначену постанову. У межах справи №344/23105/25, також відсутні відомості про існування зазначеної постанови. В подальшому під час апеляційного розгляду, 12.01.2026 року, справи №344/23109/25, прокурор ОСОБА_8 у своїй заяві від 12.01.2026 р. вих. №315/26 не згадує про існування постанови про відмову у залучені потерпілої від 12.12.2025 року, також така відсутня у матеріалах справи. Вважає, що прокурор ОСОБА_7 не мав права мовчати на засіданні про існування постанови про відмову у залученні як потерпілої від 12.12.2025 року, чим порушив ст. 9 ст. 36 КПК України.
Після першої письмової фіксації від 19.12.2025, прокурор Балковий усвідомив свою протиправну бездіяльність, якою прикривав « колег по цеху» - службових осіб ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області у відкритому на них кримінальному проваджені за ч. 2 ст. 382 КК України, та юридичні наслідки за свої дії. Тому він виготовляє постанову про відмову у залучені потерпілого не 12.12.2025, а набагато пізніше такої дати, потім за домовленості із працівниками поштового зв'язку заднім числом відправляє нібито 20.12.2025, що доказується відміткою поштового зв'язку на поштовому конверті та тим, що конверт приходить автору 22.01.2026. Підроблення службового документу ОСОБА_7 як прокурор вчинив одразу після апеляційного засідання 12.01.2026, заднім числом 12.12.2025, намагаючись провести її заднім числом 20.12.2025.
Зазначає, що закон не надає правоохоронному органу права оцінювати достатність доказів на етапі прийняття заяви, а згідно ч.4 ст. 214 КПК України відмова у прийнятті та реєстрації зави про кримінальне правопорушення не допускається.
Звертає увагу, що слідча суддя в оскаржуваній ухвалі підмінила предмет оскарження бездіяльності слідчого СБУ щодо невнесення відомостей в ЄРДР, після отримання ним повідомлення про скоєний злочин, зокрема про підробку прокурором ОСОБА_9 службового документу з предметом оскарження бездіяльності прокурора після отримання ним заяви про залучення як потерпілого від 11.12.2025 року, також слідча суддя підмінила підробку постанови від 12.12.2025 року у відкритому кримінальному проваджені на порушення своєчасності її складення процесуальним керівником.
Вказує на процесуальні порушення, зокрема прокурор: виніс постанову про відмову у клопотанні 12.12.2025 року, але забув її надіслати вчасно; виніс постанову про відмову у клопотанні 12.12.2025 року, але забув її надіслати вчасно, і про це заявив відразу на засіданні 18.12.2025 року у справі № 344/22464/25 та долучив її до матеріалів цієї ж справи; виніс постанову про відмову у клопотанні 12.12.2025 року, але забув її надіслати вчасно і про це заявив повторно на засіданні 23.12.2025 року, втретє і вчетверте на засіданні апеляційного суду 12, 22.01.2026 року у справі №344/23109/25 та долучив її до матеріалів цієї справи.
Проте вважає, що прокурор ОСОБА_9 вчинив підробку службового документа, а саме сукупність його дій (виготовлення та направлення поштою), що полягають у свідомому внесенні до офіційного процесуального документа (постанови) завідомо неправдивих відомостей про дату його внесення (заднє число) з метою надання документу законного вигляду в межах строків передбачених КПК України.
Зазначає, що 02.03.2026 року слідчим УСБУ в Івано-Франківській області отримано повідомлення про скоєний злочин від 27.02.2026 року, що підтверджується чеком відправлення та письмовим підтвердженням рекомендованого поштового відправлення, і таким чином слідчий був належним чином повідомлений про скоєний злочин ОСОБА_9 при виконання своїх посадових обов'язків на посаді прокурора та процесуального керівника у відкритому кримінальному провадженні
Просить ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.03.2026 року скасувати та постановити нову, якою визнати бездіяльність та зобов'язати службову особу УСБУ в Івано-Франківській області внести до ЄРДР отримане повідомлення про скоєний злочин від 27.02.2026 вих. №20260227 в порядку ст. 214 КПК України та розпочати досудове розслідування.
Також просить розгляд апеляційної скарги поводити без її участі.
В судове засідання апеляційного суду прокурор не з'явився, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає можливим проведення судового розгляду за відсутності скаржника та прокурора.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 та ч. 1 ст. 406 КПК України апеляційний розгляд проведено в письмовому провадженні за відсутності учасників провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів, оскільки учасники судового провадження до апеляційного суду не з'явилися.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_6 слід залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Таких вимог закону при постановленні даної ухвали слідчий суддя в повній мірі дотримався.
Слідчим суддею встановлено, що до матеріалів скарги долучено повідомлення про скоєний злочин вих. №20260227, РВП №7601801416836 від 27.02.2026 року ОСОБА_6 , що окрім іншого адресована Управлінню Служби Безпеки України в Івано-Франківській області, у якій просить внести відомості за ст. 364, 366, 396, 397 КК України. Згідно із даними поштового відправлення, така заява адресатом отримана 03.03.2026 року о 13 год. 35 хв.
Мотиви, викладені у повідомлені про вчинення кримінального правопорушення є аналогічними мотивами, що зазначеними у скарзі. А саме, заявник вважає, що прокурор ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 4202509000000018, виготовив «задньою» датою постанову про відмову у визнанні потерпілою від 12.12.2025 року, так як при розгляді справ не згадував про таку (справи №344/22464/25, №344/23109/25). А також за домовленості з працівниками поштового зав'язку відправив «заднім» числом нібито 20.12.2025 року, а автору прийшла така постанова 22.01.2026 року. Слід, врахувати, що строки пересилання поштового відправлення із м. Івано-Франківська до с. Березівка становлять максимум 10 днів. Мотивом вчинення такого правопорушення є умисел прокурора ОСОБА_10 у штучному створені «алібі» для легалізації власності бездіяльності та блокування статусу потерпілого у відкритому кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину службових осіб Казначейства ( ч. 2 ст. 383 КК України).
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
При цьому, діюче кримінальне процесуальне законодавство, в тому числі і ст. 214 КПК України, не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Не передбачено такого обов'язку і Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 №139). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 2 і 4 КПК України.
Аналіз наведених норм права вказує на необґрунтованість доводів апелянта, що орган, який уповноважений вносити відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, зобов'язаний вносити виключно всі заяви про вчинення кримінального правопорушення без попередньої оцінки викладених в них відомостей.
Що стосується доводів про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали.
Так, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали та заяви про вчинення кримінальних правопорушень, слідчий суддя дотримався процедури розгляду скарги та дійшов правильних висновків про відсутність неправомірної бездіяльності з боку УСБУ в Івано-Франківській області щодо невнесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_6 від 27.02.2026 року.
Заява ОСОБА_6 не містить відомостей про суспільно небезпечні винні діяння, які можуть бути кваліфіковані як кримінальні правопорушення та передбачені особливою частиною КК України та підлягають внесенню до ЄРДР.
При цьому, слідчим суддею обґрунтовано враховано, що фактично заява ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення базується на суб'єктивних доводах заявниці щодо правомірності (вчасності) складення прокурором постанови про відмову у визнанні потерпілої у кримінальному провадженні, що може бути предметом розгляду у порядку ст. 303 КПК України, та відповідної оцінки на дотримання вимог, зокрема ст. 220 КПК України.
Разом з тим, предметом розгляду справ, які зазначає скаржник було, а саме :
- у справі №344/22464/25, - бездіяльність процесуального керівника Окружної прокуратури, яка полягає у не залученні ОСОБА_6 до участі у кримінальному провадженні, зобов'язати процесуального керівника залучити ОСОБА_6 до участі в кримінальному провадженні як потерпілу на основі її заяви про залучення до кримінального провадження як потерпілого від 11.12.2025 року. У скарзі ухвалою слідчого судді від 18.12.2025 року - відмовлено.
- у справі №344/23109/25 - бездіяльність Окружної прокуратури міста Івано-Франківськ щодо не розгляду заяви від 11.12.2025 року про визнання потерпілою особою, зобов'язання розглянути заяву від 11.12.2025, КДК прокурорів провести службове розслідування по бездіяльності прокурора ОСОБА_9 , ВРП притягнути слідчого суддю до відповідальності. Ухвалою слідчого судді від 23.12.2025 року - повернуто скаргу. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 12.01.2026 року - ухвалу слідчого судді від 23.12.2025 року скасовано, справу направлено для розгляду. Ухвалою слідчого судді від 22.01.2026 року - відмовлено у задоволенні скарги.
Інші доводи апеляційної скарги повністю спростовуються висновками викладеними в ухвалі слідчого судді.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дотримався процедури розгляду скарги та дійшов правильних висновків про відсутність неправомірної бездіяльності щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення.
Отже, апеляційний суд приходить до висновків, що слідчим суддею не допущено порушень вимог діючого законодавства, які є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись вимогами ст.ст. 303, 304, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, - п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2026 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без змін.
Ухвала оскраженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5