Провадження № 22-ц/803/3818/26 Справа № 185/2432/25 Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У. М. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
31 березня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого- судді Халаджи О. В.,
суддів: Агєєва О.В., Гапонова А.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2025 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Із вказаним рішенням суду не погодилась відповідачка, та подала апеляційну скаргу, до якої додала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Дану заяву вона мотивувала тим, що в період з 13.10.2025-22.10.2025 року та з 04.11.2025-14.11.2025 року перебувала на стаціонарному лікуванні. Також зазначила,що не має юридичної освіти, а знайти адвоката у м. Павлоград неможливо з тих підстав, що місто постійно перебуває під обстрілом, більшість адвокатів покинули місто.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 січня 2026 року цивільну справу було витребувано з суду першої інстанції.
23 лютого 2026 року цивільна справа надійшла до апеляційного суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2026 року апеляційна скарга була залишена без руху для подання заяви про поновлення строку з причиною його пропуску на апеляційне оскарження та сплати судового збору у розмірі 7220,61 грн.
12 березня 2026 року від ОСОБА_1 на виконання вимог узвали апеляційного суду від 02 березня 2026 року надійшла заява в якій вона зазначила, що строк після 14.11.2025 року нею було пропущено у зв'язку із знаходженням на амбулаторному лікуванні.
У відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою слід відмовити з наступних підстав.
Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Принцип правової визначеності загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з'ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 636/4307/16-ц (провадження № 61-1751св20).
Як встановлено матеріалами справи, що 06 жовтня 2025 року місцевим судом було ухвалено оскаржуване рішення, яке згідно довідки про доставку електронного документу відповідачка отримала в електронному кабінеті 06.10.2025 21:03:06. Також матеріалами справи встановлено, що 23 жовтня 2025 року відповідачкою безпосередньо у приміщенні суду було отримано копію оскаржуваного рішення. (а.с.73-74).
В якості поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 наголошує на тому, що до 14.11.2025 року перебувала на стаціонарному лікуванні.
Також відповідачка в якості поважності пропуску строк, вказувала на те, що після 14.11.2025 року за рекомендацією лікарів знаходилась на амбулаторному лікуванні та зазначила, що місто Павлоград знаходиться під щоденним обстрілами, можливості звернутись до адвоката за правовою допомогою у неї не було.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вказані відповідачкою причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки останньою не надано доказів проходження амбулаторного лікування, також не було надано доказів відсутності адвокатів у м. Павлоград.
Колегія суддів вважає, що з моменту отримання у електронному суді копії оскаржуваного рішення 06 жовтня 2025 року та у паперовому вигляді 23 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження крім знаходження її на стаціонарному лікуванні з 13.10.2025-22.10.2025 року та з 04.11.2025-14.11.2025 року не надано, а тому апеляційний суд вважає, що відкритті апеляційного провадження має бути відмовлено.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Данні положення кореспондуються з положеннями ч.1 ст. 44 ЦПК України, в якій зазначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на
судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року,має розумітися у світлі преамбули Конвенції,у відповідній частині якої зазначено,що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
Європейський суд з прав людини зазначає, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року заява №236/03).
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (п. п. 33, 34 рішення ЄСПЛ від 20 червня 2011 року у справі «Перетяка та Шереметьев проти України»).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Такі ж висновки містяться і в постановах Верховного Суду від 15.04.2021 року у справі №201/11460/19 та від 26 квітня 2021 року у справі №753/7619/19.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня1989 року).
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду,зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини 4 ст. 357, пункту 4 частини 1 ст. 358 ЦПК України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Враховуючи викладене, оскільки, ОСОБА_1 не вказано поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2025 року слід відмовити.
Керуючись ст. 358 ЦПК України апеляційний суд.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2025 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її підписання.
Судді: О.В. Халаджи
О.В. Агєєв
А.В. Гапонов