Справа № 161/6205/26 Провадження №11-сс/802/149/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
30 березня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
слідчого - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
захисника підозрюваного - ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2026 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
Старший слідчий в ОВС Третього СВ (з дислокацією у м.Луцьку) ТУ ДБР, розташованого у м.Львові ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під №62025140130001069 від 21.07.2025.
Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, обґрунтованість якої стверджується матеріалами кримінального провадження, а також існують підстави вважати, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або ж вчинити кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється. Посилаючись на це, слідчий у поданому клопотанні просить застосувати до підозрюваного найсуворіший запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки лише такий запобіжний захід зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, так як існують обґрунтовані ризики, передбачені п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України. При цьому, жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе бути застосований з огляд на положення ч.8 ст.176 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.03.2026 таке клопотання слідчого задоволено.
Підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 13.05.2026 включно, без визначення розміру застави. Строк тримання під вартою постановлено обчислювати з 19.03.2026.
Таке своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яке відноситься до тяжкого злочину, його особу, а також існування ризиків, передбачених п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та з урахуванням положень ч.8 ст.176, ч.4 ст.183 цього Кодексу, що й дає обґрунтовані підстави для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою і без визначенням розміру застави.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та постановити нове, яким обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід аніж тримання під вартою. Зазначає про те, що стороною обвинувачення не доведені ризики для необхідності обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також не доведено того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України. Окрім того, зазначає про те, що ОСОБА_8 раніше не судимий, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, оскільки одружений, а на його утриманні перебуває батько пенсійного віку, який потребує постійного стороннього догляду і допомоги. Також 04.04.2026 ОСОБА_8 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії - номером обслуги 2 групи автоматичних гранатометів станкових гранатометного відділення НОМЕР_1 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонної служби України. Такі обставини на думку захисника знижує ступінь суспільної небезпеки та свідчить про міцні соціальні зв'язки підозрюваного, а наявність вказаних фактів у своїй сукупності. - свідчить про те, що до нього можна застосувати інший запобіжний захід і, зокрема - у виді домашнього арешту або ж визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави. Вважає захисник і те, що підозрюваному є цілком можливим визначення розміру застави. Однак, слідчий суддя розглядаючи клопотання належної уваги не зазначене не звернув та відповідно прийшов до неправильного висновку про можливість і необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, думку підозрюваного та його захисника, які апеляційну скаргу підтримали і просили задовольнити, прокурора і слідчого, які її заперечили та просив залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення,- без змін, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
За положеннями ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст.177 КПК).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст.178 КПК України.
Згідно із ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 8 ст.176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п.5 ч.1 цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.177 та ст.178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених ст.109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 КК України.
Судом вірно встановлено, і це повністю відповідає матеріалам кримінального провадження, що Третім СВ (з дислокацією у м.Луцьку) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №62025140130001069 від 21.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , якому 17.12.2025 повідомлено про підозру у його вчиненні. Обґрунтованість підозри стверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, яким, як вбачається із судового рішення, слідчий суддя дав належну правову оцінку.
На думку апеляційного суду, слідчий суддя у відповідності з вимогами вищенаведеного кримінального процесуального законодавства, врахувавши майновий та сімейний стан підозрюваного ОСОБА_8 , його вік та стан здоров'я, інших даних про його особу, наявність доведених ризиків, передбачених п.1, 4, 5, ч.1 ст.177 КПК України, практики Європейського суду з прав людини, згідно якої рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, обґрунтовано обрав йому запобіжний захід у виді тримання під вартою і без визначення розміру застави.
Судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_8 має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та не судимий, одружений та являється військовослужбовцем НОМЕР_2 прикордонного загону ДПСУ у військовому званні «солдат».
В даний час ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) - ч.5 ст.407 КК України, який є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Окрім того, 23.12.2025 підозрюваний ОСОБА_8 постановою слідчого оголошувався в розшук, оскільки не являвся за викликами слідчого до органу досудового розслідування. У подальшому ОСОБА_8 був затриманий.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд погоджується із висновком слідчого судді місцевого суду про наявність ризиків того, що підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або ж продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто передбачених п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
З огляду на вищенаведене, а також враховуючи положення ч.8 ст.176 та ч.4 ст.183 КПК України, апеляційний суд вважає, що лише такий винятковий запобіжний захід як тримання під вартою і без визначення розміру застави, зможе дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим та прокурором під час судового розгляду клопотання.
При цьому, слід зазначити, що цілком обґрунтованими і доведеними є ризики, передбачені п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які зазначені у клопотанні та рішенні слідчого судді, а тому апеляційні доводи сторони захисту про незаконність утримання підозрюваного під вартою, апеляційний судом до уваги, не приймаються.
Також апеляційний суд зазначає, що враховуючи положення ч.8 ст.176 КПК України, до підозрюваного ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, не може бути застосовано іншого запобіжного заходу окрім як тримання під вартою. Тому в цій частині апеляційні доводи є безпідставними.
Окрім того, з урахуванням вищевказаних обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для визначення підозрюваному розміру застави. Тому і в цій частині доводи захисника є неспроможними.
На переконання апеляційного суду слідчий суддя обираючи щодо підозрюваного такий запобіжний захід як тримання під вартою без визначення розміру застави врахував усі обставини, що враховуються у відповідності до положень ст.178 КПК України.
Таким чином, усі апеляційні доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду фактично були належним чином враховані слідчим суддею, і з урахуванням наведених вище мотивів, не зменшують наявності доведених ризиків, передбачених п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України та не дають жодних підстав для обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, як про це вважає сторона захисту.
Окрім того, надана стороною захисту письмова згода військової частини НОМЕР_3 про те, що остання не заперечує на продовження військової служби солдатом ОСОБА_8 , не дає свідчить про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також підстав для скасування оскаржуваної ухвали, або ж обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Будь-яких порушень норм кримінального процесуального законодавства, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, апеляційну скаргу підозрюваного слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення, - без змін.
Керуючись ст.376, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2026 року про застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, - без змін.
Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді