Справа № 761/6154/26
Провадження № 1-кс/761/4989/2026
23 лютого 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , перекладача ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, із застосуванням відеоконференцзв'язку, клопотання старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Вірменія, громадянина Вірменії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у кримінальному провадженні № 42025112360000070, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 вересня 2025 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, -
23 лютого 2026 року старший слідчий Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42025112360000070, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 вересня 2025 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42025112360000070, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 вересня 2025 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.
19 лютого 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.
У своєму клопотанні слідчий звертає увагу суду на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема на те, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому зазначає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, яке віднесено до категорії тяжких, є громадянином Республіки Вірменія, не має посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України, не пов'язаний з Україною стійкими соціальними, сімейними чи трудовими зв'язками, тож має реальну можливість виїзду за межі України, а також має товариські відносини зі свідком ОСОБА_7 , який надав викривальні показання щодо вчинення кримінального правопорушення, обізнаний про наявність доступу до джерел походження зброї, що дає достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання та застосування до нього такого запобіжного заходу як тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також на відсутність та недоведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому, просив застосувати до нього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки такий обмежувальний захід зможе в повній мірі забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмовити слідчому в задоволенні клопотання, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42025112360000070, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 вересня 2025 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.
19 лютого 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з частиною 1 та 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілгар Маммадов проти Азербайджану» (заява № 35432/07) «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу, що визначення обсягу того, що є обґрунтованим, залежить від всіх обставин справи, але факти, які викликають підозру, не обов'язково повинні бути того ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування засудження або навіть пред'явлення обвинувачення (рішення у справі «Мерабішвілі проти Грузії»).
Поняття «обґрунтованість» також означає поріг, який повинна подолати підозра, щоб переконати об'єктивного спостерігача в тому, що факти, які є предметом обвинувачення, ймовірно, мали місце (рішення у справі «Кавала проти Туреччини»).
Так, на переконання слідчого судді на день розгляду клопотання ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 знаючи, що за кримінальне правопорушення, вчинення якого йому інкримінується, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Щодо існування інших, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, на наявність яких у клопотанні посилається слідчий, а саме: незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважає, що в цій частині клопотання є недоведеним, у тому числі і прокурором.
Водночас, слідчий суддя вважає, що обрання ОСОБА_4 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може ґрунтуватись лише на тому, що кримінальне правопорушення, вчинення якого йому інкримінується, відноситься до категорії тяжких, а також на тому, що підозрюваний може вчинити спробу переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Крім того, прокурором у судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, який би міг бути застосованим до підозрюваного ОСОБА_4 не зможе в повній мірі запобігти ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому, враховуючи положення ч. 4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із необхідності уникнення ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, міцності його соціальних зв'язків, його віку та стану здоров'я, майнового стану, відсутності судимостей, а також зі ступеню тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення. У той же час, слідчий суддя враховує те, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання на території Київської області у місті Тараща.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати підозрюваного прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за їх першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками, спеціалістами та експертами у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися у житлі, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
З урахуванням вимог частини 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом у межах строку досудового розслідування тривалістю 2 (два) місяці, тобто до 23 квітня 2026 року включно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 115, 131-132, 176-178, 181, 183-184, 186, 193-194, 196, 309-310, 376, 392-393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Вірменія, громадянина Вірменії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у кримінальному провадженні № 42025112360000070, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 вересня 2025 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Вірменія, громадянина Вірменії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , цілодобово залишати місце свого проживання, а саме: будинок АДРЕСА_1 .
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за їх першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками, спеціалістами та експертами у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити тривалістю 2 місяці, тобто до 23 квітня 2026 року включно.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що залишення підозрюваним місця свого перебування у встановлений судом час не є порушенням запобіжного заходу у виді домашнього арешту у випадку отримання невідкладної медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я в умовах воєнного стану.
У період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_4 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 30 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця перебування з метою перебування останнього в укритті.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Виконання ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на органи внутрішніх справ за місцем проживання останнього, а контроль за її виконанням покласти на прокурора Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1