Справа № 761/9715/26
Провадження № 1-кс/761/6976/2026
18 березня 2026 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , при секретарі ОСОБА_5 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 3 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , погоджене прокурором першого відділу першого управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22025000000000827 від 16.07.2025 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Заславль Мінського району Мінської області Республіки Білорусь, громадянки Республіки Білорусь, з вищою освітою, одруженої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114 КК України
В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 3 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , погоджене прокурором першого відділу першого управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22025000000000827 від 16.07.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025000000000827 від 16.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114 КК України, та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 114-1, ч.3 ст. 436-2 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному провадженні здійснюється прокурорами першого відділу першого управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора.
За обставин викладених у клопотанні, 21.01.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у шпигунстві, а саме у збиранні з метою передачі представникам іноземної держави відомостей, що становлять державну таємницю, вчиненому іноземцем, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114 Кримінального кодексу України.
Як зазначає слідчий у клопотанні, обґрунтованість підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового слідства доказами у їх сукупності та взаємозв'язку, зокрема копії яких долучено до матеріалів клопотання.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.01.2026 761/1582/26 відносно підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави строком по 20.03.2026, а рішенням Київського апеляційного суду зазначену ухвалу залишено без змін.
У клопотанні слідчий зазначає про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують, що підозрювана ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 клопотання підтримав в повному обсязі, зазначив, що в даному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування, підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується матеріалами кримінального провадження, з огляду на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просив клопотання задовольнити та продовжити підозрюваній строк тримання під вартою без визначення розміру застави в межах строку досудового розслідування, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_4 , а також долучив додаткові документи.
Захисник ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що ризики наведені прокурором є необґрунтованими та жодними чином недоведені, просила врахувати дані про особу підозрюваної ОСОБА_4 , її сімейний стан, просила відмовити в задоволенні клопотання, а у разі задоволення клопотання просила визначити помірний розмір застави.
Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію захисника, а також зазначила, що нічого протиправного не вчиняла та не передавала жодної інформації. Крім того зазначила про незадовільний стан здоров'я, а також про те, що їй не надається належна медична допомога, а також вказала на неналежні умови тримання під вартою.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, долучені до клопотання, документи, що долучено в судовому засіданні, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Слідчою суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000827.
З наданих матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114 КК України, та до неї застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
16.03.2026 постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до трьох місяців.
Під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , причетність підозрюваної до вчинення інкримінованих дій, свідчать долучені до клопотання та досліджені матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Враховуючи наведене, слідча суддя вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114 КК України. При цьому висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим.
Слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження, що спростовує доводи сторони захисту щодо обґрунтованості підозри.
Прокурор зазначив, що наразі попередньо встановлені ризики, з урахуванням яких щодо підозрюваного було застосовано найсуворіший запобіжний захід не змінилися та продовжують існувати.
Відповідно до ст.177 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою даної статті.
Висновки щодо обґрунтованості підозри, наведені вище.
Відповідно до ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою.
Прокурор, просив продовжити тримання підозрюваної ОСОБА_4 під вартою, вважаючи, що існують ризики, що підозрювана зможе переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Виходячи із загальних визначень вказаних понять, слід відмітити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
При аналізі питання наявності зазначених слідчим та прокурором ризиків, які не зменшилися слідча суддя дійшла висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та відомості про особу ОСОБА_4 .
Слідча суддя переконана, що ймовірна можливість переховування підозрюваної ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується перш за все тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, відтак тяжкість покарання, саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Разом з тим, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.
При оцінці наявності цього ризику також підлягає застосуванню практика ЄСПЛ, згідно з якою суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак, міра покарання, яка може бути призначена підозрюваному у випадку визнання його винуватим, хоча і не може бути визначальним фактором, але враховується при оцінці такого ризику. Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо продовження існування ризику можливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду на даному етапі провадження та такий ризик не зменшився, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.
Слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
Зі змісту клопотання встановлено, що ОСОБА_4 може чинити тиск на свідків.
При встановленні наявності вказаного ризику, слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження до моменту їх допиту, а й продовжує існувати на подальших стадіях, в тому числі до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків.
Щодо ризику знищення, спотворення будь-якої з речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідча суддя бере до уваги дані про особу ОСОБА_4 , та те що на даний час не встановлено всі фактичні обставини, досудове розслідування триває, проводяться слідчі дії, що свідчить, про те що підозрюваною можуть бути умисно створені та спотворені будь-які документи, які він може в подальшому надавати органу досудового розслідування та суду на підтвердження своєї невинуватості.
З огляду на це, слідча суддя вважає, що ОСОБА_4 ймовірно може сховати, знищити або спотворити важливі для кримінального провадження речі або документи, які на цій стадії кримінального провадження, ще не були одержані та належним чином зафіксовані органом досудового слідства.
З огляду на спосіб, обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, наявним, на думку суду, є також ризик щодо можливого вчинення іншого кримінального правопорушення.
Наявність у підозрюваної ОСОБА_4 місця проживання, відсутність судимостей, з урахуванням наведених вище фактичних обставин справи та інших даних про особу підозрюваної не переважають існуючих ризиків.
Зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_4 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою.
З огляду на кваліфікацію кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваній, а саме вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, слідча суддя дійшла висновку, що продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 буде виправданим та таким, що буде відповідати завданням кримінального провадження.
Оцінюючи наявність обставин, які перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваної під вартою, слідча суддя виходить з того, що слідчим в клопотанні доведено та прокурором в суді обґрунтовано існування потреби у подальшому проведенні ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, обсяг яких є доволі значним і проведення/завершення, яких є дійсно необхідним для забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування, виявлення і дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у відповідності до вимог ч. 2 ст. 91 КПК України.
У зв'язку з існуванням потреби у проведенні відповідних слідчих та процесуальних дій, а також наявністю об'єктивних обставин, що перешкоджали їх проведенню, постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 від 16.03.2026 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено до трьох місяців, що учасниками не оспорювалось.
Враховуючи викладене, слідча суддя вважає, що наведені у клопотанні слідчим обставини дійсно об'єктивно перешкоджали завершенню досудового розслідування за період дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Разом з тим, при вирішенні питання про продовження застосованого до підозрюваної запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідча суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваною ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114 КК України; пред'явлення їй підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, у разі визнання винним, їй може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої; підозрювана ОСОБА_4 раніше не судима; вік підозрюваної; наявність хронічних хвороб у підозрюваної, які несумісні з триманням під вартою, відсутні; особу підозрюваної та міцність її соціальних зв'язків, яка має місце проживання, одружена; відомостей про застосування до підозрюваної раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення їй про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
Враховуючи обставини, які перешкоджали закінченню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу до підозрюваної, слідча суддя вважає, що прокурором доведено обставини, які свідчать про те, що ризики не зменшились та є такими, що виправдовують тримання під вартою ОСОБА_4 , оскільки існує нагальна потреба у проведенні слідчих та процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні, які забезпечать повне та неупереджене досудове розслідування усіх обставин, які підлягають доказуванню.
Строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (п. 2 ч. 3 ст. 197 КПК).
Водночас, вказане не є достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з огляду на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Щодо можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, то слідча суддя вважає зазначити таке. За наведених обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин кримінального правопорушення, зазначених вище, застосування домашнього арешту, в тому числі цілодобовий, унеможливить обмежити доступ підозрюваного до технічних пристроїв та можливість спілкування з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрювану обов'язків буде залежати виключно від волі самої ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для неї очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості клопотання та відсутність ризиків спростовуються стадією кримінального провадження, та встановленими слідчим суддею обставинами.
За викладених вище обставин слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дозволить забезпечити виконання нею своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні.
Слідча суддя критично оцінює доводи сторони захисту щодо обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, слідча суддя враховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що їй загрожує. Така оцінка стосується перспективних фактів, тому слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт та інші, не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
На переконання слідчої судді, застосування щодо ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків. Ця позиція слідчого судді обґрунтовується сукупністю усіх без винятку обставин, наведених раніше у цій ухвалі, з урахуванням відомостей про особу підозрюваної.
Слідча суддя також враховує, що метою продовження запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, чого можливо досягнути лише за умови нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання підозрюваного під вартою, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні буде недієвим. Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, пов'язаний з доступом підозрюваної до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.
Враховуючи наявні ризики, слідча суддя приходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси підозрюваної на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим, оскільки інші запобіжні заходи, не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваної, не можуть їм запобігти.
Таким чином, сукупність всіх цих обставин вказує на необхідність продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 20 квітня 2026 року.
Також слідчою суддею враховано і високий ступінь небезпеки злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а тому такі обставини, на даному етапі слідства, дають підстави не визначати розмір застави, що узгоджується із приписами ч. 4 ст. 183 КПК України.
В той же час, з огляду на повідомлення підозрюваної щодо незадовільного стану здоров'я підозрюваної ОСОБА_4 , слідча суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Діючим законодавством України передбачено охорону прав осіб, які утримуються під вартою, в тому числі право на належну медичну допомогу, обов?язок забезпечення якої покладено на адміністрацію місць попереднього ув?язнення.
Зокрема, відповідно до статті 1 Закону України «Про попереднє ув?язнення» тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
Згідно статті 11 цього Закону медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
За змістом вимог статті 21 вказаного Закону адміністрація місць попереднього ув'язнення зобов'язана, зокрема, забезпечити належну охорону та режим тримання осіб, взятих під варту; створити особам, взятим під варту, необхідні житлово-побутові умови відповідно до встановлених норм, забезпечити їх харчуванням та медичним обслуговуванням.
Таким чином необхідність надання підозрюваній ОСОБА_4 , належної та достатньої медичної допомоги, не унеможливлює утримання останньої під вартою, натомість зобов'язує начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» забезпечити підозрюваній ОСОБА_4 належне медичне обслуговування та надання медичної допомоги у обсязі, необхідному для дотримання прав останньої, гарантованих статтею 49 Конституції України та статтею 3 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
Враховуючи викладене, необхідно зобов'язати начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» забезпечити додержання прав підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на отримання належної медичної допомоги.
Щодо доводів про неналежні умови утримання підозрюваної ОСОБА_4 під вартою слід вказати наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Разом з тим, ч.1 ст.206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Враховуючи викладене, з огляду на повідомленні підозрюваною обставини, необхідно зобов'язати начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» забезпечити належні умови утримання ОСОБА_4 під час тримання в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор».
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 197, 199, 206, 331, 323,140, 372 КПК України, слідча суддя
Клопотання задовольнити.
Продовжити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, терміном до 20 квітня 2026 року включно.
Зобов'язати начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» забезпечити додержання прав підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на отримання належної медичної допомоги.
Зобов'язати начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» забезпечити належні умови утримання ОСОБА_4 під час тримання в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Копію ухвали невідкладно скерувати для виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Зобов'язати начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» невідкладно повідомити суд про виконання даної ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголосити 20 березня 2026 року о 10 годині 45 хвилин.
Слідча суддя ОСОБА_9