Справа №753/24189/24 2/760/15910/25
про прийняття зустрічної позовної заяви
13 лютого 2026 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Ішуніна Л. М., розглянувши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,
У провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 23 квітня 2025 року вищевказану справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
29 жовтня 2025 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30 жовтня 2025 року зустрічну позовну заяву передано головуючому судді Ішуніній Л. М.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 04 листопада 2025 року вищевказану зустрічну позовну заяву залишено без руху.
12 лютого 2026 року позивачем на виконання вимог зазначеної ухвали надано суду докази сплати судового збору.
Сторони в судове засідання не викликались, оскільки чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено обов'язкової участі сторін при розгляді питання про прийняття зустрічного позову.
Вивчивши матеріали цивільної справи та матеріали зустрічного позову, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої-другої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що вимоги відповідача про визнання дій позивача незаконними, скасування нарахувань та зобов'язання вчинити дій є взаємовиключними з вимогами позивача про стягнення заборгованості, тобто задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Згідно з частиною третьою статті 193 ЦПК України вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Відповідно до частини четвертої статті 193 ЦПК України у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову і спільний їх розгляд є доцільним, форма і зміст зустрічної позовної заяви відповідає вимогам статті 194 ЦПК України, суд вважає за необхідне прийняти зустрічний позов та об'єднати його в одне провадження з первісним, а також суд приходить до висновку про зміну порядку судового провадження та перехід до розгляду вказаної справи за правилами загального позовного провадження.
З огляду на викладене та керуючись статтями 193, 194, 260 ЦПК України, суд
Прийняти зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та об'єднати в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна.
Копії цієї ухвали суду направити сторонам по справі, а відповідачеві - також копію зустрічної позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Протягом п'ятнадцяти днів відповідач за зустрічним позовом має право надіслати відзив на зустрічну позовну заяву і всі письмові та електронні докази, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення іншим учасникам копії відзиву та доданих до нього документів.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Л. М. Ішуніна