Справа №760/3533/26 1-кс/760/2046/26
06 березня 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22026101110000189 від 12.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України,
Прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , як прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на майно, вилучене 12.02.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , у кімнаті 654/2 Готелю «Голосіївський», розташованому за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 93, а саме: мобільний телефон «iPhone Xr», s/n НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 , з сім-карткою з номером НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначив, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22026101110000189, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.02.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.02.2026 близько 22 год. 20 хв. невстановленими особами вчинено терористичний акт шляхом підриву обладнаного вибуховим пристроєм автомобілю марки Пежо Партнер д.н.з. НОМЕР_5 за адресою: м. Київ, вул. Тарасівська, 3.
Так, 12.02.2026 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення та врятування майна - предметів та документів, що містять відомості про обставини вчиненого злочину та можуть бути доказами під час судового розгляду, проведено обшук до постановлення ухвали слідчого судді у зв'язку з невідкладним випадком, пов'язаним із врятуванням майна в порядку ст. 233 КПК України, у кімнаті 654/2 Готелю «Голосіївський», розташованому за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 93, де фактично проживає ОСОБА_4 , у ході якого виявлено та вилучено Мобільний телефон «iPhone Xr», s/n НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 , з сім-карткою з номером НОМЕР_4 .
Під час огляду мобільного телефону «iPhone Xr», s/n НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 , з сім-карткою з номером НОМЕР_4 , здійсненого з добровільної згоди власника ОСОБА_4 в ході проведеного обшуку 12.02.2026 у кімнаті 654/2 Готелю «Голосіївський», розташованому за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 93, виявлено встановлений мобільний застосунок «Signal», в якому здійснено вхід до облікового запису з назвою профілю « ОСОБА_5 », зареєстрованого на номер мобільного телефону НОМЕР_6 . В ході огляду вказаного облікового запису виявлено листування з користувачем облікового запису з назвою профілю «ІНФОРМАЦІЯ_1», в якому міститься обговорення та отримання користувачем облікового запису з назвою профілю « ОСОБА_5 » від користувача облікового запису з назвою профілю «ІНФОРМАЦІЯ_1» вказівок щодо виготовлення та закладання саморобного вибухового пристрою.
Враховуючи те, що виявлені та вилучені речі у ході проведення обшуку у кімнаті 654/2 Готелю «Голосіївський», розташованому за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 93, містять інформацію, яка має значення для досудового розслідування, 12.02.2026 їх визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 22026101110000189.
З огляду на зміст ст. 98 КПК України, сторона обвинувачення приходить до висновку, що виявлені та вилучені в ході проведення обшуку кімнати речі та документи, де фактично проживає ОСОБА_4 , зберегли на собі сліди та відомості розслідуваного злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що містить підстави згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України для накладення арешту.
Виходячи із потреб досудового розслідування, а також враховуючи те, що мобільний телефон «iPhone Xr», s/n НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 , з сім-карткою з номером НОМЕР_4 , зберіг на собі сліди розслідуваного злочину, та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, враховуючи викладене виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке було виявлено та вилучено під час проведення обшуку у кімнаті 654/2 Готелю «Голосіївський», розташованому за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 93, де фактично проживає ОСОБА_4 , а тому слідчий звернувся із вказаним клопотанням до слідчого судді.
Прокурор подав заяву про розгляд справи за його відсутності, клопотання підтримав, просив його задовольнити, також, просив долучити до матеріалів справи протокол огляду, а також ухвалу про легалізацію обшуку від 02.03.2026 року.
Власник майна належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (псуванню, перетворенню, використанню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме, нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Судом встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22026101110000189, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.02.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258 КК України.
Так, 12.02.2026 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення та врятування майна - предметів та документів, що містять відомості про обставини вчиненого злочину та можуть бути доказами під час судового розгляду, проведено обшук до постановлення ухвали слідчого судді у зв'язку з невідкладним випадком, пов'язаним із врятуванням майна в порядку ст. 233 КПК України, у кімнаті 654/2 Готелю «Голосіївський», розташованому за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 93, де фактично проживає ОСОБА_4 , у ході якого виявлено та вилучено:
Мобільний телефон «iPhone Xr», s/n НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 , з сім-карткою з номером НОМЕР_4 .
Під час огляду мобільного телефону «iPhone Xr», s/n НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 , з сім-карткою з номером НОМЕР_4 , здійсненого з добровільної згоди власника ОСОБА_4 в ході проведеного обшуку 12.02.2026 у кімнаті 654/2 Готелю «Голосіївський», розташованому за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 93, виявлено встановлений мобільний застосунок «Signal», в якому здійснено вхід до облікового запису з назвою профілю « ОСОБА_5 », зареєстрованого на номер мобільного телефону НОМЕР_6 . В ході огляду вказаного облікового запису виявлено листування з користувачем облікового запису з назвою профілю «ІНФОРМАЦІЯ_1», в якому міститься обговорення та отримання користувачем облікового запису з назвою профілю « ОСОБА_5 » від користувача облікового запису з назвою профілю «ІНФОРМАЦІЯ_1» вказівок щодо виготовлення та закладання саморобного вибухового пристрою.
12.02.2026 постановою слідчого вилучені предмети визнано речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді від 02.03.2026 року надано дозвіл на проведення обшуку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у прокурора є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що вказані речі зберегли на собі сліди злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання тощо на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. А тому є всі передбачені ст.170 КПК України підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.
При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також враховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258 КК України, провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, допитати свідків, провести експертні дослідження тощо, у межах кримінального провадження № 22026101110000189.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити.
Також слід роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22026101110000189 від 12.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на виявлені та вилучені 12.02.2026 в ході проведення обшуку у кімнаті 654/2 Готелю «Голосіївський», розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_4 , речі, а саме на:
мобільний телефон «iPhone Xr», s/n НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 , з сім-карткою з номером НОМЕР_4 .
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Cлідчий суддя ОСОБА_1