Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/3928/26
13 березня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12025100070000496, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гола Пристань Херсонської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, неодруженого, не маючого утриманців, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 5 ст. 190 КК України,-
Старший слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали об'єднаного кримінального провадження № 12025100070000496 від 11.03.2025, досудовим розслідуванням у якому встановлено, що не пізніше квітня 2025 року ОСОБА_8 організував групу осіб з метою заволодіння грошовими коштами громадян країн Європейського Союзу та України, шляхом обману, а саме - продажу підроблених документів іноземних держав (паспортів, посвідчень водія, ID-карт тощо) під виглядом справжніх.
Для здійснення незаконної діяльності ОСОБА_8 залучив ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який організував проведення співбесід, навчання та інструктування нових учасників незаконної діяльності для подальшої їх роботи у «кол-центрах».
Також, для контролю за організацією діяльності осіб, які керують роботою «кол-центрів», до вказаної групи ОСОБА_8 залучено ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка контролювала та надавала вказівки щодо здійснення незаконної діяльності наступним особам.
Залучена ОСОБА_8 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , організовувала роботу з підбору осіб для роботи в «кол-центрах», їх навчання та забезпечення незаконної діяльності.
До цих осіб відносяться, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , яких до злочинної діяльності залучив ОСОБА_8 .
Вказані вище особи працювали безпосередньо з рекрутованими працівниками «кол-центрів», забезпечували на своєму рівні, відповідно до відведеної злочинної ролі, діяльність «кол-центрів».
З метою реалізації злочинної діяльності учасники групи, а саме особи, яких для роботи в «кол-центрах» залучали ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , використовували мережу Інтернет та спеціально створені вебресурси, зокрема: mobilityhub-group.com, 2driveworld.com, drive-center.website, представляючись працівниками компаній «2DRIVE GROUP» та «TRAVELIGO», вводили громадян в оману щодо можливості легального дистанційного оформлення документів іноземних держав без відвідування офіційних органів влади, мотивуючи це, нібито, наданням неправомірної вигоди посадовим особам за кордоном.
При цьому, грошові кошти від потерпілих отримувалися через іноземні платіжні системи та криптовалютні гаманці із подальшим їх перерозподілом між учасниками злочинної діяльності.
Всі вказані вище особи, залучені ОСОБА_8 до злочинної діяльності, усвідомлювали протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, у вигляді спричинення матеріальної шкоди та бажаючи їх настання. Кожен учасник групи діяв за заздалегідь узгодженим планом відповідно до визначених організатором групи обов'язків.
Встановлено, що з квітня 2025 року за допомогою завчасно спланованих та координованих між усіма учасниками групи дій введено в оману та ошукано більш як 150 осіб - громадян України та інших держав на загальну суму 17 861 251.
Потерпілі у вказаних кримінальних правопорушеннях перерахували тільки на один криптогаманець, яким користувалась за попередньою змовою встановлена група осіб, та який має реквізити - ІНФОРМАЦІЯ_5, 413 747 USDT, 17 861 251 грн, що еквівалентно сумі станом на 05.02.2026 відповідно до курсу НБУ (43,1695).
Зокрема, потерпілий ОСОБА_17 28.11.2025 у спілкуванні з невстановленою особою на ім'я « ОСОБА_18 », яка діяла згідно із заздалегідь узгодженим з іншими учасниками групи планом, замовив пакет документів, із посвідченням водія Латвійської Республіки, виданого на ім'я ОСОБА_17 та перерахував на вказаний вище криптогаманець ІНФОРМАЦІЯ_5 1500 доларів США.
Таким чином, ОСОБА_8 організував групу осіб для вчинення шахрайських дій, до якої залучив ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , а також, в якості безпосереднього виконавця - невстановлену особу на ім'я « ОСОБА_18 », які за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману та зловживання довірою, заволоділи грошовими коштами потерпілих, які останні надавали з метою оформлення та виготовлення нібито законного водійського посвідчення іноземної держави, які насправді є підробленими.
Таким чином, в обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, яке відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, на тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, якими є ризики: переховування від органу досудового розслідування та/або суду; знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків; вчинення інших кримінальних правопорушень.
У судовому засіданні прокурор внесене до суду клопотання підтримав із наведених у ньому підстав, просивши при цьому визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні, а також на те, що підозрюваний не має наміру переховуватися від слідства та суду. При цьому захисник просив, у випадку прийняття слідчим суддею рішення про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний підтримав позицію захисника.
Заслухавши доводи та обґрунтування сторін обвинувачення та захисту, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває об'єднане кримінальне провадження № 12025100070000496, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура м. Києва.
11.03.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 190 КК України, віднесено до категорії особливо тяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Як передбачено статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною третьою статті176 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, та які не викликають розумних сумнівів у цьому.
Про обґрунтованість вказаної підозри свідчать наступні матеріали, зібрані в ході досудового розслідування: протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.03.2026; письмове повідомлення про підозру від 11.03.2026; рапорт про виявлення кримінального правопорушення від 04.03.2026; протокол огляду відкритих джерел від 24.03.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 24.03.2026; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме портативних-обчислювальних машин) від 17.11.2025; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 23.10.2025; протокол допиту потерпілого ОСОБА_17 від 09.01.2026; висновок експерта № 2340/19 від 20.01.2026; протокол огляду криптогаманця від 05.02.2026; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме портативних-обчислювальних машин) від 08.01.2026; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме портативних-обчислювальних машин) від 09.01.2026.
Таким чином, у судовому засіданні слідчий суддя переконався у тому, що у сторони обвинувачення є вагомі докази того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя також виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Оцінюючи наведені слідчим та прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з такого.
Ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду підтверджується тяжкістю інкримінованого ОСОБА_5 злочину та суворістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим.
На той факт, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує і те, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.
На ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення вказує наявність злочинної діяльності з корисливих мотивів.
Крім того, є наявним ризик незаконного впливу на свідків.
Отже, зазначені вище обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_5 ризиків, передбачених пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурором у судовому засіданні було доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, на думку слідчого судді, більш м'які запобіжні заходи не призведуть до запобігання наведеним вище ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, враховує особу підозрюваного, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, наявність місця проживання та певних соціальних зав'язків.
Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Гола Пристань Херсонської області, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, не працює, неодружений, не має утриманців, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
Із урахуванням встановлених вище обставин слідчий суддя вважає, що надані слідчим та прокурором докази доводять обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий та прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, стороною захисту не доведено обставин, які б вказували на можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, що надасть можливість органу досудового розслідування зібрати у встановленому законом порядку достатні фактичні дані, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, оскільки, на переконання слідчого судді, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З огляду на обставини інкримінованого кримінального правопорушення та його тяжкість, а також враховуючи особу підозрюваного, його майновий стан, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 передбачених КПК України обов'язків, в межах 200 (двохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов'язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 177 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12025100070000496 від 11.03.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та помістити його до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Розмір застави визначити у межах 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 600 (шістсот шістдесят п'ять тисяч шістсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду у визначений час;
- не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними щодо обставин вчинення кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_5 підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала слідчого судді діє до 11.05.2026 включно та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1