Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/3516/26
19 березня 2026 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представників власника майна адвокатів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про арешт майна
Слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Зазначав, що У провадженні слідчого відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження за №12026100070000254 від 22.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого у подальшому продовжено.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутку, за попередньою змовою з невстановленими на даний час особами, тобто до початку вчинення кримінального правопорушення досяг домовленості про спільне незаконне заволодіння грошовими коштами шляхом обману жителів міста Києва під приводом перевірки походження грошових коштів працівниками Служби Безпеки України (далі - СБУ), виконуючи роль кур'єра, тим самим вчинив умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, невстановлена слідством особа, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, реалізуючи злочинний умисел, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи у невстановленому слідством місці та час, визначила мобільний номер телефону НОМЕР_1 , який належить потерпілій ОСОБА_8 для подальшого здійснення до неї дзвінка через месенджер «Viber» з метою повідомлення неправдивої інформації щодо перевірки походження грошових коштів, представившись працівниками правоохоронних органів.
Після цього, невстановлена слідством особа 19.02.2026 зателефонувала ОСОБА_8 , використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом потерпілої, повідомила про те, що необхідно перевірити її грошові кошти на їх зв'язок з російською федерацією та запропонувала останній передати грошові кошти, які в неї є в наявності, попередньо встановивши в ході розмови, в сумі 1 070 000,00 грн, 7 754,00 доларів США й 100,00 Євро особі, яка підійде до під'їзду.
ОСОБА_9 , будучи введеною в оману, реально сприймаючи слова невстановленої особи та будучи переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах держави, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її зв'язку з російською федерацією у випадку, якщо вона не передасть вказані невстановленою особою грошові кошти, погодилася передати грошові кошти в сумі 1 070 000,00 грн, 7 754,00 доларів СШАй 100,00 Євро. Отримавши її згоду на передачу грошових коштів, невстановлена особа, повідомила ОСОБА_7 про те, що йому необхідно прибути за адресою проживання потерпілої, яка повинна передати грошові кошти.
Реалізуючи свій злочинний намір, 19.02.2026 у невстановлений слідством час невстановлена слідством особа, повідомила ОСОБА_7 про необхідність поїздки за адресою: АДРЕСА_2 для отримання грошових коштів від потерпілої.
У подальшому, 19.02.2026 приблизно о 09 год 20 хв ОСОБА_7 відповідно до заздалегідь розподілених ролей, прибув за адресою, яку він отримав у ході телефонної розмови від невстановленої слідством особи, де ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_8 на вулиці біля будинку, грошові кошти в сумі 1 070 000,00 грн, 7 754,00 доларів США (що відповідно курсу НБУ станом на 19.02.2026 становить 335 686,17 грн) та 100 Євро (що відповідно курсу НБУ становить 5125,77 грн). Після отримання грошових коштів у потерпілої ОСОБА_7 зник з місця вчинення злочину.
У подальшому, ОСОБА_7 в невстановленому слідстві місці та час, але не пізніше 19.02.2026 відніс їх до невстановленого пункту обміну валют (криптовалют) та перерахував їх на криптогаманець вказаний невстановленою особою, таким чином, розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 1 410 811,94 грн, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та становить особливо великі розміри.
Таким чином, ОСОБА_7 своїми умисними діями, які полягали у заволодінні чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб вчиненому в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 5 ст. 190 КК України.
04.03.2026 гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обгрунтовано повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 190 КК України.
Так, 04.03.2026 в ході проведення огляду за адресою: АДРЕСА_1, було вилучено речі, які належать гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон марки «iPhone 5», мобільний телефон марки «iPhone 6S», мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro», ноутбук «MacBook Pro 13», ноутбук «MacBook Air 20», куртку чорного кольору із зеленими вставками, штани зеленого кольору, кросівки «Puma», жовто-червоного кольору.
Вказані речі, а саме: мобільний телефон марки «iPhone 5», мобільний телефон марки «iPhone 6S», мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro», ноутбук «MacBook Pro 13», ноутбук «MacBook Air 20», куртку чорного кольору із зеленими вставками, штани зеленого кольору, кросівки «Puma», жовто-червоного кольору - визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
05.03.2026 постановою слідчого вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12026100070000114 від 24.01.2026, що є підставою для накладення арешту на вище вказане майно.
Все вищенаведене, вказує на необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час проведення оглядів за адресою: АДРЕСА_1, в ході яких було вилучено речі, які належать гр. ОСОБА_7 для досягнення завдань кримінального провадження.
На підставі вищевикладеного, з метою збереження речових доказів, слідчий просив накласти арешт на майно, яке вилучене 04.03.2026 у громадянина ОСОБА_7 в ході огляду за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «iPhone 5», мобільний телефон марки «iPhone 6S», мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro», ноутбук «MacBook Pro 13», ноутбук «MacBook Air 20», які поміщено до картонної коробки та опечатано паперовою биркою із підписами слідчого та понятих, куртку чорного кольору із зеленими вставками, штани зеленого кольору, кросівки «Puma», жовто-червоного кольору, які поміщено до поліетиленового пакету із паперовою биркою із підписами слідчого та понятих.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив клопотання задовольнити.
Представники власника майна ОСОБА_4 та ОСОБА_10 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, вказавши на пропуск строку подачі клопотання та його необґрунтованість.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши клопотання, додані до клопотання документи, дійшов наступного висновку.
Установлено, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12026100060000114, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Частинами 1, 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Як установлено, слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 у період часу з 22 год. 50 хв. по 23 год. 00 хв. 04.03.2026 в ході огляду в приміщенні Подільського УП ГУНП у м. Києві за алресою: м. Київ, вул Хорива, 20, який було проведено в межах кримінального провадження за №12026100060000114 від 24.01.2026, громадянин ОСОБА_7 на добровільній згоді видав свої особисті речі, а саме: мобільний телефон марки «iPhone 5», мобільний телефон марки «iPhone 6S», мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro», ноутбук «MacBook Pro 13», ноутбук «MacBook Air 20», куртку чорного кольору із зеленими вставками, штани зеленого кольору, кросівки «Puma», жовто-червоного кольору.
Установлено, що 05.03.2026 Подільської окружної прокуратури м. Києва на адресу суду поштою було надіслано клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про арешт майна.
Зазначене клопотання слідчого надійшло на адресу Подільського районного суду м. Києва 06.03.2026.
Таким чином, строки, встановлені в абз. 1 ч. 5 ст. 171 КПК України слідчим були дотримані.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначав, що з метою забезпечення збереження речових доказів необхідно накласти арешт на зазначене вище майно.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу(абз. 1 ч. 3 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до постанови слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 від 05.03.2026 куртку синього кольору, спортивні штани чорного кольору, кросівки чорного кольору із білими вставками з маркуванням «Nike Jordan», мобільний телефон марки «iPhone 8», мобільний телефон марки «iPhone 5», мобільний телефон марки «iPhone 6S», мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro», ноутбук «MacBook Pro 13», ноутбук «MacBook Air 20», куртку чорного кольору із зеленими вставками, штани зеленого кольору, кросівки «Puma», жовто-червоного кольору визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12026100060000114.
Відповідно до п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу(абз. 1 ч. 3 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим у клопотанні доведено, що куртка чорного кольору із зеленими вставками, штани зеленого кольору, кросівки «Puma» жовто-червоного кольору, на які він просить накласти арешт, відповідають критеріям речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України.
Оцінюючи в сукупності надані докази, враховуючи мету арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт куртки чорного кольору із зеленими вставками, штанів зеленого кольору, кросівок «Puma» жовто-червоного кольору є можливим.
Абзацами 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено перелік і види майна, що належить арештувати.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, на яке накладено арешт.
У кримінальному провадженні № 12026100060000114 від 24.01.2026 ОСОБА_7 04.03.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 190 КК України.
Оскільки у клопотанні слідчим та у судовому засіданні прокурором не вказано, яким критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України відповідає вилучені мобільний телефон марки «iPhone 5», мобільний телефон марки «iPhone 6S», мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro», ноутбук «MacBook Pro 13», ноутбук «MacBook Air 20», не вказано колір речей, номер моделі, серійний номер та IMEI, приходжу до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про накладення арешту на зазначене майно.
Відповідно до норм п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт на майно з метою збереження речових доказів може бути накладено за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Оскільки у клопотанні прокурором не вказано та у судовому засіданні не доведено, що мобільний телефон марки «iPhone 5», мобільний телефон марки «iPhone 6S», мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro», ноутбук «MacBook Pro 13», ноутбук «MacBook Air 20» були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, були об'єктом кримінально протиправних дій або набуті кримінально протиправним шляхом, правових підстав для задоволення клопотання про арешт зазначеного вище майна немає.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 167, 168, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на куртку чорного кольору із зеленими вставками, штани зеленого кольору, кросівки «Puma» жовто-червоного кольору, які належать ОСОБА_7 .
У задоволенні решти клопотання - відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим або прокурором.
Ухвала підлягає оскарженню безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1