Справа № 758/11787/25
16 лютого 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення
У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі за текстом - відповідач), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 15.12.2025 позов задоволено.
29.12.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.
Ухвалою від 12.01.2026 призначено судове засідання для розгляду вказаної заяви.
У судовому засіданні 16.02.2026 представники сторін у судове засідання не з'явились.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд встановив наступне.
Як вбачається з вищевказаного рішення, судом не вирішено питання розподілу судових витрат, а саме судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 1 п. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Приписами ст. 252 ч.2 КАС України визначено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн., що підтверджується квитанцією про сплату судового збору № 7442-0895-9833-6506 та судовий збір у розмірі 605,60 грн., підтверджується квитанцією про сплату судового збору № 2132-0647-7564-7870.
Враховуючи те, що при задоволення позову ОСОБА_1 судом не було стягнуто на його користь суму сплаченого судового збору з відповідача, беручи до уваги, що строк на виконання вищевказаного рішення ще не закінчився, суд вважає за можливе ухвалити додаткове рішення в частині стягнення судового збору з відповідача на користь позивача.
Що стосується відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, слід зазначит наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У позовній заяві позивач просив суд судові витрати позивача покласти на відповідача.
Відповідно до Ордеру на надання правничої (правової) допомоги АІ № 1963634 від 02.08.2025 адвокат Корнійчук М.В. (надалі за текстом - адвокат) надає правову допомогу позивачу.
10.10.2024 між позивачем та адвокатом було укладено Договір про надання правничої допомоги (надалі за текстом - Договір послуг) відповідно до умов якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
Відповідно до п.4 Договору послуг сторони погодили, умови та порядок розрахунку гонорару.
Водночас, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Оскільки, в матеріалах справи відсутні докази понесення (оплати) наданої правничої допомоги, відтак, суд відмовляє у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 243, 252 КАС України, суд
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково;
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок;
В іншій частині в задоволенні вимог відмовити;
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 );
Третя особа - Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (адреса: м. Київ, просп. Геогія Гонгазе, буд. 5-Б, Код ЄДРПОУ: 34482497);
Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення;
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Гребенюк