печерський районний суд міста києва
Справа № 757/38815/24-к
06 березня 2026 року м. Київ
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисників обвинувачених - адвоката ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_11 , адвоката ОСОБА_12 , адвоката ОСОБА_13 , адвоката ОСОБА_14 , адвоката ОСОБА_15 ,
представників потерпілих - адвоката ОСОБА_16 , адвоката ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в міста Києві та в режимі відеоконференцзв'язку в межах кримінального провадження, внесеному до ЄРДР № 42023110000000010 від 18.01.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 276 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту,
В провадженні судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 перебуває обвинувальний акт з реєстром матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42023110000000010 від 18.01.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 276 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у якому призначено підготовче судове засідання.
08.05.2025 на адресу суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 про повернення обвинувального акту з наступних підстав. Як вбачається з обвинувального акту відносно ОСОБА_8 викладені фактичні обставини інкримінованого кримінального правопорушення не містять конкретних положень, які повинні бути наявними у даному процесуальному документі згідно вимог ст. 291 КПК України, викладені не повно, а об'єктивна сторона кримінального правопорушення не відображена, не відображені всі потерпілі, реєстр матеріалів досудового розслідування не містить відомостей щодо потерпілого Спеціального авіаційного загону рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що є грубим порушенням вимог статей 290, 291 КПК України та згідно статті 314 КПК України є підставою для повернення обвинувального акту. В клопотанні зазначає про необхідність повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з невідповідністю вимогам КПК України.
08.05.2025 на адресу суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 надійшло клопотання про повернення обвинувального акту, оскільки він не відповідає вимогам с. 291 КПК України з підстав того, що в обвинувальному акті всупереч вимогам п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України не наведено анкетних даних потерпілого - Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Також у клопотанні зазначив, що реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ст. 109 КПК України, оскільки в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні відомості про визначення Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій як потерпілої особи, вручення пам'ятки потерпілій стороні та відкриття матеріалів кримінального провадження. Також акцентував увагу суду, що обвинувальний акт не містить ознак та конкретизації об'єктивної частини злочину, передбаченого ч. 3 ст. 276 КК України, що вказує на ознаку неправильного викладення фактичних обставин кримінального правопорушення саме в частині формулювання обвинувачення. В клопотанні зазначає про необхідність повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з невідповідністю вимогам КПК України.
08.05.2025 на адресу суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_14 надійшло клопотання про повернення обвинувального акту, в якому зазначено про те, що обвинувальний акт не відповідає положенням статті 291 КПК України, оскільки не містить всіх зазначених у даній нормі елементів, а отже є таким, що підлягає поверненню прокурору. Вважає, що поданий обвинувальний акт не містить чіткого формулювання обвинувачення, яке б відповідало положенням ст. 277 КПК України (час, місце, спосіб, мотив, мета, засоби вчинення злочину не конкретизовані), а також не зазначено обставин, що виключають кримінальне провадження, хоча в матеріалах справи наявні такі докази. Окрім того вважає, що обвинувачення у даному кримінальному провадженні пред'явлено особам, які перебувають у безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_19 , а його особу - Голови Державної служби з надзвичайних ситуацій, якому відповідно до наказу було доручено особисто доручення організації та контроль за виконанням перельоту, залишено поза увагою, тому обвинувачення є неконкретизованим і не повним. Зважаючи на викладене, беручи до уваги істотні порушення кримінально процесуального законодавства під час складання та затвердження обвинувального акту, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, просив суд повернути обвинувальний акт прокурору.
08.05.2025 на адресу суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_12 , а також від захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_13 надійшли клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, які є аналогічними по змісту, формі та вимогам до клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_14 . Беручи до уваги істотні порушення кримінально процесуального законодавства під час складання та затвердження обвинувального акту, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, просили суд повернути обвинувальний акт прокурору.
У підготовчому судовому засіданні захисники - адвокати ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , та обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , висловили аналогічні доводи щодо клопотань про повернення обвинувального акту прокурору, підтримали його в повному обсязі та просили задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 проти задоволення такого клопотання сторони захисту заперечував. Додатково повідомив, що обвинувальний акт відповідає всім технічним вимогам, визначеним у статті 291 КПК України. Вважає, що висновки, озвучені стороною захисту є передчасними, оскільки питання винуватості обвинувачених на підготовчому судовому засіданні не вирішується. Також зауважив, що твердження сторони захисту щодо невірної правової кваліфікації дій обвинувачених у обвинувальному акті є не обгрунтованими.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні підтримав позицію прокурора ОСОБА_4 , заперчивши проти задоволення клопотання сторони захисту. Вважає, що можливі недоліки, суперечності фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правової кваліфікації інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень та формулювання обвинувачення не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору в порядку п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Заслухавши думку учасників провадження, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, що стосується клопотання, яке вирішується, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України, та містити відомості, зазначені в ч. 2 цієї статті.
Статтею 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Так, обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.
Так, обвинувальний акт, відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Наведені норми права вказують на вичерпність переліку вимог, порушення яких тягне повернення обвинувального акту за результатами підготовчого судового засідання.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Тобто суд має право, а не обов'язок прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, що узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.06.2018 у справі № 520/8135/15-к.
Ознайомившись зі змістом обвинувального акту та доданими до нього матеріалами, суд не знаходить невідповідності вказаним вище вимогам кримінального процесуального закону і порушень.
Суд вважає, що озвучені клопотання про повернення обвинувального акту прокурору зводиться до незгоди з форматом викладення фактичних обставин кримінальних правопорушень та доведення невинуватості обвинувачених.
Суд зауважує, що під формулюванням обвинувачення слід розуміти короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому. Належний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків органу досудового розслідування, а й для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.
Водночас щодо доводів сторони захисту про невідповідність вимогам закону опису фактичних обставин і формулювання обвинувачення, то пункт 5 частини 2 статті 291 КПК України прямо передбачає, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як прокурор це вважає встановленим. Більше того, кримінальний процесуальний закон не надає суду повноважень до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченої, тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора (постанова Касаційного кримінального суду Верховного суду від 03.07.2019 року у справі № 273/1053/17). В обвинувальному акті зазначаються не будь-які фактичні обставини кримінального правопорушення, а ті, які прокурор (а не суд чи сторона захисту) вважає встановленими. До цього слід додати, що КПК України містить положення про зміну обвинувачення в суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримання державного обвинувачення (частина 2 статті 337, статті 338-340 КПК України), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (частина 3 статті 337 КПК України). В свою чергу, якщо під час розгляду обвинувального акта суд не зможе дійти висновку про те, що викладені в ньому відомості (в тому числі фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення) не узгоджуються з представленими доказами або суперечать правилам кримінально-правової кваліфікації, він виносить виправдовуваний вирок.
Отже, визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, і формулювання обвинувачення належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані мають в своїй сукупності лише давати уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
В свою чергу, особливістю підготовчого провадження є те, що на цій стадії суд не досліджує доведеність обставин, викладених в обвинувальному акті, не оцінює повноту пред'явленого обвинувачення та правильність кваліфікації діяння, інкримінованого особі. Закріпивши можливість повернення обвинувального акта прокурору на первісному етапі судового провадження, законодавець очевидно не мав наміру створити таким чином простір для попередньої судової оцінки правильності та об'єктивності позиції сторони обвинувачення у змагальному кримінальному процесі. Дослідження обвинувального акта під час підготовчого судового засідання спрямоване виключно на встановлення відповідності його форми і змістовного наповнення вимогам статті 291 КПК України, та відсутності в ньому положень, що суперечать одне одному, усунення яких є неможливим в процесі повноцінного судового розгляду. Водночас фактичні обставини кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення включно з часом, місцем та способом вчинення кримінального правопорушення, а також правова кваліфікація кримінального правопорушення є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті, а первісне їх зазначення в особливому процесуальному рішенні - обвинувальному акті - є прерогативою прокурора.
Можливі недоліки, суперечності фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правової кваліфікації інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень та формулювання обвинувачення не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору в порядку п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Повернення обвинувального акта прокурору із вказівкою на зміну викладу фактичних обставин кримінальних правопорушень, правової кваліфікації останніх та формулювання обвинувачення порушить загальні засади кримінального провадження, зокрема диспозитивність, змагальність та може розцінюватись як втручання суду в формулювання висунутого обвинувачення чи як прояв обвинувального ухилу суду.
Суд вважає, що зазначені в обвинувальному акті фактичні обставини у своїй сукупності дають уявлення щодо обставин кримінальних правопорушень, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою. Сформульоване обвинувачення в достатній мірі інформує обвинувачених як про підстави обвинувачення, так і про його характер.
Прокурор має довести вину осіб у вчиненні інкримінованих діянь за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті. Водночас прокурор має право в порядку ст. 338 КПК України змінити обвинувачення в суді.
Сторона захисту не позбавлена можливості під час судового розгляду спростовувати позицію прокурора та доводити перед судом відсутність у діяннях обвинувачених складу інкримінованих їм кримінальних правопорушень, неправильну кваліфікацію останніх тощо.
Так, обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
З огляду на перелік обов'язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно до статті 291 КПК України, обставини, на які наголошувались стороною захисту щодо його повернення, не можуть зумовлювати повернення обвинувального акту прокурору.
Зокрема щодо недоліків реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42023110000000010 від 18.01.2023 року, слід зазначити наступне.
Аналіз положень ст. 109, 291 КПК України дає підстави стверджувати, що реєстр матеріалів досудового розслідування є додатком до обвинувального акта та не є його частиною чи складовою.
Водночас, з огляду на зміст п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта прокурору суд має встановити невідповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України саме обвинувального акта як процесуального документа, яким висувається обвинувачення.
Зважаючи на те, що кримінальне процесуальне законодавство не визначає наявність недоліків реєстру матеріалів досудового розслідування як підставу для прийняття судом рішення про повернення обвинувального акта прокурора, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту в цій частині.
Що стосується тверджень сторони захисту щодо порушення вимог п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, тобто не зазначення анкетних відомостей Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій та не визнання його потерпілим, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до положень ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Як встановлено під час проведення підготовчого судового засідання та як вбачається з обвинувального акту Спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій статусу потерпілого не набув.
Разом з тим, в матеріалах судової справи міститься цивільний позов, заявлений Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій в порядку ст. 128 КПК України.
Так, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила (пред'явив) цивільний позов. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. (ч. 1, 2 ст. 61 КПК України).
Тобто цивільний позивач у кримінальному процесі не завжди є потерпілим (процесуальний статус). Потерпілий - це особа, якій шкоду завдано безпосередньо кримінальним правопорушенням, тоді як цивільним позивачем може бути будь-яка фізична чи юридична особа, що зазнала майнової/моральної шкоди, включаючи тих, хто не має статусу потерпілого в кримінально-правовому розумінні.
З огляду на перелік обов'язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно до статті 291 КПК України, обставини, на які наголошувались стороною захисту щодо його повернення, не можуть зумовлювати повернення обвинувального акту прокурору. Тому у задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 291, 314-317 КПК України, суд, -
Клопотання сторони захисту в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 42023110000000010 від 18.01.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 276 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, про повернення обвинувального акту прокурору - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1