Справа № 752/21058/25
Провадження №: 1-кп/752/1413/26
30 березня 2026 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105010000570 від 13 липня 2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у с. Дідівщина Фастівського району Київської області, має середню спеціальну освіту, неодруженого, без офіційного місця роботи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого 02 січня 2025 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 грн, штраф не сплачено,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
установив:
1.Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
ОСОБА_3 , будучи засудженим 02 січня 2025 року вироком Солом'янського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України, реалізуючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, у невстановлений час, але не пізніше 15:19 13 липня 2025 року, у невстановленому місці виявив паперовий згорток з психотропною речовиною, після чого помістив його до кишені куртки, в яку був одягнений, тим самим незаконного придбав та почав зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,274 г, без мети збуту до його затримання працівниками поліції за адресою: м. Київ, просп. Валерія Лобановського, 116 та її вилучення о 17:28 13 липня 2025 року.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ст. 309 КК України.
2.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КК України передбачено кримінальну відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах.
Відповідно до Списку № 2 Таблиці І «Переліку
наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», PVP є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» маса PVP до 0,15 г вважається невеликим розміром, від 1,5 до 15 г - великим розміром, а від 15 г і більше - особливо великим розміром.
3.Позиції сторін та інших учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, розкаявся у вчиненому. Просив призначити покарання у виді штрафу. Повідомив, що хоча офіційно не працює, проте має заощадження та планує повернутися для продовження проходження військової служби, що дасть йому змогу сплатити штраф.
4.Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений повідомив, що за обставин, зазначених в обвинувальному акті, зайшов пачку з-під цигарок, в якій був згорток з психотропною речовиною. Поклав вказаний згорток собі в кишеню з метою власного вживання, після цього був затриманий працівниками поліції. Про призначення йому штрафу за ч. 1 ст. 309 КК України вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 02 січня 2025 року не знав, штраф не сплатив.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
При цьому суд встановив, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст викладених в обвинувальному акті обставин, їх позиція є добровільною, а також роз'яснив учасникам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, допитавши в судовому засіданні обвинуваченого, дослідивши інформацію, що характеризує його особу, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а саме незаконного придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ст. 309 КК України.
5.Мотиви зміни обвинувачення.
Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
В ході судового розгляду підстав для зміни обвинувачення чи визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не встановлено.
6.Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до обвинувального акта в провину обвинуваченому не ставляться.
7.Мотиви призначення покарання
Згідно зі ст. 50, ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При призначенні покарання суд зважає на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, кількість психотропної речовини, яку обвинувачений незаконно придбав та зберігав без мети збуту, дані про особу обвинуваченого, котрий є колишнім військовослужбовцем, військову службу якого призупинено у зв'язку з неповерненням до військової частини зі стаціонарного лікування, за місцем несення військової служби характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, повністю визнав вину, розкаявся у вчиненому.
З огляду на вказані обставини, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафу.
Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
При цьому, враховуючи наявність у обвинуваченого несплаченого штрафу за попереднім вироком, остаточне покарання йому слід визначити в порядку ст. 71 КК України.
8.Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'явлено.
9.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Долю речових доказів слід вирішити у порядку, визначеному ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись статтями 100, 128, 368, 370, 371, 374, 376, 615 КПК України, суд
ухвалив:
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 02 січня 2025 року, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 2674,2 грн за проведення експертизи № СЕ-19/111-25/43657-НЗПРАП від 17 липня 2025 року.
Речові докази:
психотропну речовину PVP, масою 0,274 г, передану до камери зберігання речових доказів Голосіївського УП ГУНП України у м. Києві - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1