Справа № 727/1857/26
Провадження № 1-кп/727/249/26
30 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримінальне провадження № 12025260000000620 від 03.09.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Горбова, Герцаївського р-ну, Чернівецької області, громадянин України, зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживаючий в АДРЕСА_2 , одружений, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий:
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,
за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
за участю обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
за участю захисника - ОСОБА_5
ОСОБА_3 раніше проходив військову службу, військове звання старший солдат, перебував на посаді старшого стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.04.2022 №8-РС призначений на посаду - старшого водія стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 . Наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 03.12.2022 №303-РС звільнений з військової служби у запас за сімейними обставинами (на утриманні троє неповнолітніх дітей).
Так приблизно в серпні 2025 року ОСОБА_6 , будучи військовозобов'язаним та не маючи належним чином оформлених документів, що надають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, через своїх знайомих дізнався про те, що колишній військовослужбовець ОСОБА_3 може допомогти у вирішенні зазначеного питання. В ході зустрічі з ОСОБА_6 на території м. Чернівці, ОСОБА_3 дізнався, що ОСОБА_6 має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, однак не оформив відповідних документів у зв'язку із побоюваннями бути мобілізованим, оскільки не оновив дані в ТЦК та СП і у зв'язку з цим перебуває у розшуку, однак має намір оформити відповідні документи.
Так, ОСОБА_3 під час спілкування, вже достовірно усвідомлював, що він викликає авторитет та довіру в очах ОСОБА_6 , оскільки повідомив йому, що у зв'язку із його військовою службою, зокрема в підрозділі ТЦК та СП, неодноразово спілкувався із посадовими особами та працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 , які наділені повноваженнями на оформлення та видачу відповідних документів на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, не називаючи при цьому анкетних даних таких осіб, з якими в нього наявні ділові та дружні відносини, та повідомив, що може посприяти ОСОБА_6 у вирішенні зазначеного питання щодо можливості оформлення документів для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, за надання йому неправомірної вигоди за вплив на зазначених службових осіб.
При цьому, ОСОБА_3 , в ході спілкування із ОСОБА_6 , переслідуючи корисливу мету особистого незаконного збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди, достовірно знаючи, що посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_4 наділені спеціальними правами, зокрема правами приймати рішення про оформлення та видачу відповідних документів на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а відтак є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, діючи умисно, протиправно, висловив ОСОБА_6 пряме словесне злочинне прохання про необхідність надати йому особисто за вплив на зазначених посадових осіб ТЦК та СП, які наділені спеціальними повноваженнями, та згідно з чинним законодавством є службовими особами уповноваженими на виконання функцій держави, конкретно не називаючи їх анкетних даних, неправомірну вигоду у сумі 2000 євро для оформлення такими особами документів на відстрочку від призову на військову службу ОСОБА_6 та попередив про можливе збільшення суми неправомірної вигоди.
11.09.2025 приблизно о 15 годині 15 хвилин ОСОБА_3 за попередньою домовленістю зустрівся із ОСОБА_6 в м. Чернівці, по вул. Комунальників, для отримання неправомірної вигоди, де перебуваючи в його транспортному засобі, діючи умисно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 повинен передати йому особисто грошові кошти в якості неправомірної вигоди за здійснення ним впливу на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 , і під час розмови завірив останнього про прийняття зазначеними особами позитивного рішення щодо оформлення документів на відстрочку від призову на військову службу, не конкретизуючи анкетних даних таких осіб, одержав від ОСОБА_6 попередньо визначені ним грошові кошти в якості частини неправомірної вигоди в сумі 200 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 11.09.2025 становило 8242,76 грн, та повідомив про збільшення розміру неправомірної вигоди, який йому повинен надати ОСОБА_6 , а саме в загальній сумі 2500 доларів США.
19.09.2025 приблизно об 11 годині 00 хвилин ОСОБА_3 в ході телефонної розмови із ОСОБА_6 , з метою конспірації своєї злочинної діяльності та унеможливлення його викриття правоохоронними органами, повідомив ОСОБА_6 , щоб той залишив необхідні копії своїх документів та неправомірну вигоду у розмірі 2300 доларів США у визначеному ним місці, а саме в нежитловому приміщенні технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, що розташовано за адресою: АДРЕСА_3 та уточнив, що у вказаному приміщенні буде знаходитись чоловік на ім'я ОСОБА_7 (органом досудового розслідування в подальшому встановлено особу, ким являється ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ), якому ОСОБА_6 повинен передати свої документи та неправомірну вигоду, та якого ОСОБА_3 залучив в якості посередника для одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 , однак ОСОБА_8 не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_3 . Поряд з цим ОСОБА_3 наголосив, щоб ОСОБА_6 заховав грошові кошти в пакеті з документами, щоб ОСОБА_7 їх не бачив, а також повідомив ОСОБА_6 неправдиву інформацію про те, що сам перебуває у м. Вижниця та не може особисто зустрітись із ОСОБА_6 .
Після чого ОСОБА_3 , приблизно об 11 год. 30 хв., дотримуючись заходів конспірації, на транспортному засобі марки «AUDI A6» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , який перебуває в його користуванні, разом із ОСОБА_8 прибув до вказаного приміщення технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів по вул. Зарожанській, 5 в м. Чернівці, де залишив вказаний транспортний засіб з тильної сторони приміщення і став очікувати ОСОБА_6 таким чином, щоб він не побачив ОСОБА_3 .
Далі, ОСОБА_6 , приблизно о 15 год. 15 хв. на виконання злочинних вказівок ОСОБА_3 прибув до приміщення технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів по вул. Зарожанській, 5 в м. Чернівці та передав ОСОБА_8 папку із власними копіями документів необхідних для оформлення відстрочки від призову на військову службу та грошовими коштами в якості неправомірної вигоди в сумі 2300 доларів США, яку ОСОБА_8 , за попередньою вказівкою ОСОБА_3 залишив для нього в підсобному приміщенні за вказаною адресою.
Після того, як ОСОБА_6 покинув територію технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів по вул. Зарожанській, 5 в м. Чернівці, ОСОБА_3 , приблизно о 15 год. 16 хв., діючи умисно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, забрав у вказаному підсобному приміщенні папку із залишеними ОСОБА_6 документами та грошовими коштами і таким чином отримав від нього наступну частини предмету неправомірної вигоди в сумі 2300 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 18.09.2025 становило 94746,43 грн, чим довів до завершення свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за вплив на службових осіб уповноважених на виконання функцій держави.
Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
09 березня 2026 року між прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , з участю захисника ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості, відповідно до ст. ст. 468, 469, 472 КПК України.
В угоді про визнання винуватості сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.2 ст.369-2 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини.
Згідно з угодою ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України та добровільно перерахував на потреби Збройних Сил України грошові кошти в сумі 50 000 грн. на рахунок за наступними реквізитами: отримувач: військова частина НОМЕР_3 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ; код класифікації доходів бюджету: 25020100 благодійні внески, гранти та дарунки; КПКВ: 2101150; рахунок UA 948201720313281002301005049; банк: УДКСУ у Шевченківському районі м.Києва; МФО:820172.
В угоді про визнання винуватості сторони також узгодили призначення обвинуваченому покарання за ч.2 ст. 369-2 КК України у виді штрафу у розмірі шість тисяч сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 103 700 (сто три тисячі сімсот) грн.
Крім того, угодою про визнання винуватості погоджено на підставі ст. 69-1, 96-2 КК України застосувати до ОСОБА_3 спеціальну конфіскацію грошових коштів, одержаних ним як неправомірну вигоду, а саме: 11.09.2025 у розмірі 200 доларів США, що станом на вказаний день згідно курсу НБУ становило 8242,76 грн.
Прокурор в судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, оскільки при її укладенні були дотримані вимоги КПК України та КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 просив вказану угоду затвердити і призначити йому узгоджене покарання. Також пояснив, що угода укладена добровільно, він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, норми ч.5 ст. 474 КПК України, беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Зазначив, що сплатив благодійний внесок на потреби ЗСУ.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала зазначену угоду про визнання винуватості, просила її затвердити, зазначивши, що угода укладена обвинуваченим добровільно, в його присутності та відповідає вимогам, встановленим нормами КПК України.
Враховуючи наведене вище, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити з таких підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно із ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються, зокрема, її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Суд з'ясував, що обвинувачений повністю розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п. 1 ч. 1 ст. 473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Також суд встановив та переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам законодавства, дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.369-2 КК України як пропозиція та надання неправомірної вигоди особі, яка погоджується за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч.2 ст.369-2 КК України.
Також зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Отже, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що укладена між обвинуваченим з участю захисника та прокурором угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.
Призначаючи покарання, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, не перебуває на обліку у психіатра та нарколога, позитивно характеризується за місцем роботи, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Як обставини, які пом'якшують покарання, передбачені до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.
Згідно ч. 2ст. 53 КК Українирозмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цьогоКодексу.
Призначаючи особі покарання за ч. 2 ст. 369-2 КК Україниу виді штрафу, суд виходячи з положення ч. 2 ст. 53 КК України, оскільки сума отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу обвинуваченим становить 2300 доларів США, що станом на 18.09.2025 року по курсу НБУ становило 94 746,43 гривень, то обвинуваченому слід призначити штраф в розмірі не менше за розмір отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідно до ст. 50 КК України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, здійснення виховного впливу та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, є призначення йому узгодженого між сторонами покарання за ч.2 ст. 369-2 КК України у виді штрафу у розмірі 6100 (шість тисяч сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 103 700 (сто три тисячі сімсот) грн.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Згідно з п.1 ч.2 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.
Спеціальна конфіскація, відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне речові докази - гроші в розмірі 200 доларів США, зважаючи на їх незаконне використання під час вчинення кримінального правопорушення, конфіскувати у власність держави, застосувавши спеціальну конфіскацію на підставі ст.96-1, 96-2 КК України.
Запобіжний захід - заставу залишити без змін до набрання вироком законної сили, повернути заставу заставодавцю відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 374, 475 КПК України,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 09 березня 2026, укладену в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.09.2025 за №12025260000000620, між обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 та прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 6100 (шість тисяч сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 103 700 (сто три тисячі сімсот) гривень.
Запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу - залишити без змін.
Заставу у розмірі 196 820 (сто дев'яносто шість тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп., внесену заставодавцем ОСОБА_9 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19.09.2025 на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернівецькій області, повернути заставодавцю ОСОБА_9 , відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили.
Речові докази по справі, а саме: - мобільний телефон «Apple Iphone», який зберігається в приміщенні зберігання речових доказів СУ ГУНП в Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Небесної Сотні, 2г) - повернути ОСОБА_3 (том 1 а.с. 168-169);
- копії документів відносно ОСОБА_6 , які зберігається в приміщенні зберігання речових доказів СУ ГУНП в Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Небесної Сотні, 2г) - знищити (том 1 а.с. 168-169);
- грошові кошти в сумі 2300 доларів США, які зберігається в приміщенні зберігання речових доказів СУ ГУНП в Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Н. Сотні. 2г) - повернути ОСОБА_6 (том 1 а.с. 106, 168-169).
На підставі ст. 69-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію грошових коштів у сумі 200 (двісті) доларів США з наступними серіями та номерами: КВ66247095Е, КВ66029580І, одержаних як неправомірну вигоду - конфіскувати у власність держави.
Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1