Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/339/26
Провадження № 1-кп/723/1487/26
01 квітня 2026 року м. Сторожинець
Сторожинецький районний суд
Чернівецької області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Сторожинець обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному № 12025263080000100 від 09.12.2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, народженки с. Снячів Сторожинецького району Чернівецької області, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 254 КК України,
В провадженні Сторожинецького районного суду Чернівецької області перебуває обвинувальний акт № 12025263080000100 від 09.12.2025 року, щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 254 КК України.
Утравні 2025 року ОСОБА_4 , на земельній ділянці, яка перебуває у її користуванні та розташована за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно кадастровий номер: 7324588500:02:003:0156, площею 0,3907 га, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, в порушення вимог ст. 19, ст. 96, ч. 2 ст. 168, ч. 1 п. «ґ» та п. «и» ст. 211 Земельного кодексу України та ст. 37 ЗУ «Про охорону земель», не ініціюючи перед відповідними органами питання зміни цільового призначення, не маючи затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву, без зміни цільового призначення земельної ділянки та переведення її в землі водного фонду, діючи умисно, протиправно, достовірно знаючи про вид цільового призначення вказаної земельної ділянки, здійснила зняття ґрунтового покриву на частині, площею 0,0427 га та незаконно облаштувала штучну водойму (ставок), яку використовує по даний час у власних потребах.
В результаті протиправних дій, а саме провадження діяльності, пов'язаної з порушенням родючого шару ґрунту, ОСОБА_4 допустила безгосподарське використання землі, що призвело до виведення частини земельної ділянки із сільськогосподарського обороту та неможливості використання її в подальшому за цільовим призначенням.
Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.254 КК України, тобто безгосподарське використання землі, що спричинило виведення землі з сільськогосподарського обороту.
01.04.2026 року між прокурором Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , з участю її захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, яку подано 01.04.2026 року у підготовчому судовому засіданні на затвердження суду.
У відповідності до умов вказаної угоди прокурор та обвинувачена ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч.1 ст.254 КК України.
Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що обвинувачена ОСОБА_4 під час судового провадження у даному кримінальному провадженні зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 254 КК України.
Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачена за участю її захисника узгодили міру покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення, а саме за ч.1 ст.254 КК України у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень
Під час підготовчого судового засідання обвинувачена ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 254 КК України, та надала суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що вона повністю розуміє свої права та характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, які їй роз'яснені судом.
Крім цього, обвинувачена ОСОБА_4 вказала, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена нею з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Також, обвинуваченій зрозумілі роз'яснені судом права, передбачені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні підтримала думку обвинуваченої ОСОБА_4 та просила затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги, передбачені КПК України та просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно з п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені п.п. 1, 4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 названого Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнала себе винуватою, згідно з положеннями ст.12 Кримінального кодексу України відноситься до категорії кримінального проступку.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченою взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , є щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , з участю її захисника - адвоката ОСОБА_5 і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.
Процесуальні витрати по справі за проведення судової інженерно-екологічної експертизи у даному кримінальному провадженні в сумі 3 524 грн. 99 коп. слід стягнути з обвинуваченої на користь держави.
Запобіжний захід до обвинуваченої не застосовувався.
Цивільний позов до обвинуваченої не пред'являвся.
Питання стосовно речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 314, 369, 370-371, 373-374, 469, 472-475, ч.15 ст. 615 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 01 квітня 2026 року між прокурором Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участі її захисника - адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12025263080000100 від 09.12.2025 року.
Визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 254 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової інженерно-екологічної експертизи у розмірі 3 524 грн. 99 коп.
Роз'яснити обвинуваченій положення ст. 476 КПК України, що в разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутись до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Сторожинецький районний суд Чернівецької області, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Суддя Сторожинецького районного суду ОСОБА_6