Рішення від 02.02.2026 по справі 711/11214/25

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/11214/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Кондрацької Н.М.

при секретарі - Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом сформованим в системі «Електронний суд», в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.06.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно телекомунікаційної системи ТОВ «Слон Кредит» було укладено електронний Договір № 1663757 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Слон Кредит». Згідно умов кредитного договору: Відповідно до п. 1.3. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 6100 грн. Згідно із п. 1.4. Договору строк кредиту 359 днів: з 16.06.2024 року по 11.06.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «Слон Кредит» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «Слон Кредит» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 6100 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом платіжного провайдера - ТОВ «Пейтек». Кредитний договір, який був підписаний відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Е760».рппр Укладаючи кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: Згідно з п.3.1. Договору, Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод “факт/факт». Пунктом 1.5.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. Договору. 16.07.2024 Відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту. Сума заборгованості за Договором розрахована первісним кредитором в формі поденного розрахунку заборгованості, у відповідності до умов Договору. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед Первісним кредитором, 27 червня 2025 року ТОВ «Слон Кредит» на підставі Договору факторингу № 27062025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 27062025 від 27 червня 2025 року ТОВ «Слон Кредит» зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті боржника електронну адресу та/або телефонний номер. Відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором. Отже, до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором. Враховуючи зазначене, до позивача відповідно до укладеного Договору факторингу № 27062025 від 27 червня 2025 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 1663757 від 16.06.2024 року загальна сума заборгованості склала 42090 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 6100 грн., заборгованості за процентами - 32940 грн., штрафні санкції 3050,00 грн. При цьому, нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором

Таким чином, всупереч умовам Договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», ані на рахунки первісного кредитора. Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 1663757 від 16.06.2024 року загальною сумою 42090 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 6100 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 32940 грн., штрафні санкції 3050,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також сплачений судовий збір 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.11.2025 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Скользнєвою В.В. 16.12.2025 до суду подано відзив на позовну заяву, сформований у системі «Електронний суд», у якому наводить заперечення щодо доводів позовної заяви. Щодо відсутності належних доказів перерахунку кредитних коштів указує, що позивачем до позовної заяви долучено лист ТОВ «Пейтек» від 02.07.2025 року №20250702-993 відповідно до якого було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Слон Кредит»: 16.06.2024 о 15:37:47 на суму 6100.00 грн. номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - 657c3da0-9553-481d-837d-16080998793e, номер транзакції в системі ТОВ «Слон Кредит» - 16637571718541464, Session ID 025198988353. Сайт торгівця - https://sloncredit.ua. Код авторизації - 015774. Банк еквайр - АТ «ПУМБ». Призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 . Однак, в наданій квитанції не можна встановити кому саме було зроблено переказ коштів, не зазначено взагалі прізвища отримувача грошей, а також не вказано, кому належить картка № НОМЕР_1 . Лист ТОВ «Пейтек» від 02.07.2025 року №20250702-993, наданий позивачем на підтвердження видачі відповідачу кредитних коштів не є належним доказом, оскільки не відображає, що номер рахунку належить отримувачу, його прізвища, імені та по батькові, РНОКПП особи, отже з'ясувати кому були перераховані кошти неможливо. Тож підстави до задоволення позову відсутні, з огляду на не доведеність позивачем факту надання відповідачу кредиту в сумі, зазначеній в позовній заяві. Позивачем на обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи не надано виписки по рахунку, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у відповідача за кредитним договором зобов'язання з погашення заборгованості! Інших документів, які б підтверджували отримання відповідачем грошових коштів від позивача на умовах договору кредитування, так само як графіку погашення платежів, виписки по кредитному договору позивачем не надано. Отже, в матеріалах справи відсутні докази верифікації банківської картки, на яку, начебто, здійснювалося перерахування коштів за договором і первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували переказ коштів ОСОБА_1 за кредитним договором №1663757. Позивач докази не надав, що є його процесуальним обов'язком у даній категорії справ. За таких обставин, позивачем не виконано встановленого ст. ст. 12, 81 ЦПК України обов'язку доводити належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами виконання обов'язку щодо переказу кредитних коштів відповідачу на його рахунок.

Щодо належності оформлення реєстрів боржників до договорів факторингу зазначає, що як указує позивач, 27.06.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу № 27062025. На виконання умов договору факторингу здійснено повний розрахунок, що підтверджується наданими суду платіжними інструкціями. Однак долучений до матеріалів справи реєстр боржників до Договору факторингу №27062025 складається з трьох аркушів та не є належним чином оформленим. У даному документі відсутній фрагмент тексту, інформація щодо відступлення права вимоги до відповідача за кредитним договором №1663757 жодним чином не засвідчена підписами та печатками сторін, печатки з підписами сторін договору факторингу містяться на окремому аркуші. Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Таким чином, позивачем не доведено факт передачі прав вимоги первісним кредитором щодо боржника ОСОБА_1 .

Щодо поширення дії ст. 625 ЦК України на спірні правовідносини зауважує, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 р. в Україні було введено воєнний стан. Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Таким чином в зв'язку з введенням воєнного стану, боржників звільнено від відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами, у тому числі кредитними. Положення частини 2 стаття 625 ЦК України до відповідача не можуть бути застосовані, кредитор не мав право нараховувати штрафні санкції. В той же час відсутність детального розрахунку заборгованості за кредитним договором позбавляє відповідача можливості встановити точну суму відсотків, які банк незаконно нарахував. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)». Зважаючи на те, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» 2120-IX від 15.03.2022 року набрав законної сили 17.03.2022 року, відтак з 17.03.2022 року позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а саме щодо сплати неустойки у розмірі 3050 грн.

Щодо перерахунку відсотків за користування кредитними коштами: Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування». Відповідно до ч. 5 ст. 8 цього Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Вказана норма була введена в дію на підставі Закон України від 22.11.2023 N 3498-XI «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023. Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %, з 24.12.2023 до 22.04.2024 - максимум 2,5% на день; з 23.04.2024 до 20.08.2024 - максимум 1,5% на день; після 20.08.2024 - максимум 1% на день. Кредитний договір укладено 16.06.2024 на строк до 11.06.2025 (360 днів), і оскільки у період його дії 24.12.2023 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", відповідні умови повинні були бути введені 20.08.2024 року. Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора, долученого до матеріалів справи, відсотки за користування кредитом нараховувались по 12.05.2025 року. Таким чином, необхідно провести перерахунок в межах строку за яким нараховувались відсотки, а саме з 16.06.2024 року по 12.05.2025 року: з 16.06.2024 по 20.08.2024 - 1,5%; з 20.08.2024 по 12.05.2025 - 1%. 6100 * 1,5% * 66 днів = 6039 грн; 6100* 1% * 266 дні = 16 226 грн. З огляду на викладене розмір нарахованих відсотків не мав би перевищити суми 22 265 грн. за весь час користування кредитними коштами в межах строку дії кредитного договору, а сукупний розмір вимоги не мав би перевищувати: 6100 (тіло) + 22 265 (відсотки) = 28 365 грн.

Крім того, клопоче у відзиві про зменшення витрат на правову допомогу позивача. Зазначає про необґрунтованість вартості наданих адвокатом позивачу послуг на професійну правничу допомогу. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір витрат на правову допомогу визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу. Предмет спору в цій справі не є складним і характер вимог є розповсюдженою категорією цивільних справ, відсутня потреба у вивченні великого обсягу фактичних даних і процесуальні документи, які містяться у ній не є складними та не можуть займати значних витрат часу на їх виготовлення і побудову правової позиції професіоналом в галузі права. Крім цього, позовна заява є досить шаблонною з урахуванням кількості боржників за однаковими примірниками кредитного договору. Для цього адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулюють спір у справі та документи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовувала вимоги та інші обставини. Отже, відшкодування заявлених представником позивача витрат у розмірі обумовленого сторонами угодою є завищеним та необґрунтованим, а також неспівмірними з витраченим часом та обсягом виконаних робіт.

Водночас указує, що 05.12.2025 між ОСОБА_1 та адвокатом Скользнєвою Валерією Владиславівною було укладено договір про надання правової допомоги. На підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу надають договір про надання правової допомоги, акт здачі - прийняття наданих послуг від 15.12.2025 та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 15.12.2025 на суму 8000,00 грн., яку просить стягнути з позивача на користь відповідача та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У свою чергу представником позивача 25.11.2025 до суду подано відповідь на відзив, сформовану у системі «Електронний суд», у якій з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач не погоджується, вважає їх такими, що не відповідають дійсності та вимогам чинного законодавства. Щодо укладення кредитного договору та погодження його умов зазначає, що кредитний договір укладений між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана позивачем в позовній заяві. споживчого кредиту. Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. На підтвердження укладання Договору про надання споживчого кредиту позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «Е760», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір. Оформлюючи кредитний договір, відповідач заходить на Веб сайт ТОВ «Слон Кредит» https://sloncredit.ua , в тому числі через Мобільний застосунок «SlonCredit», реєструється та створює електронний кабінет, в якому йому надходить текст кредитного договору та де він має змогу ознайомитись з Правилами, Паспортом споживчого кредиту (додано до позовної заяви), інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Таким чином, Відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач, а тому жодних сумнівів в тому, що 16.06.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-комунікаційної системи ТОВ «Слон Кредит» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих умов та укладено електронний Договір № 1663757 про надання споживчого кредиту не виникає.

Переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання кредиту та підтверджується копією листа платіжного провайдера - ТОВ «Пейтек». Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через систему Pay Tech, на підставі укладеного Договору про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06.06.2022 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Пейтек», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, внесене в державний реєстр фінансових установ (рішення від 29.05.2023 № 21/990-РК), та отримало Ліцензію Національного банка України. За інформацією наведеною у листі ТОВ «Пейтек», відповідно до зазначеного договору № 1663757 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 6100 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 . Відповідно до п.10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затв. Постановою Правління НБУ від 03 листопада 2021 року № 113 Договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача (кредитна операція), з урахуванням вимог пункту 9 розділу ІІ цього Положення, повинні містити номер особистого електронного платіжного засобу 6 споживача - сторони договору, з використанням реквізитів якого кредитодавець здійснює кредитну операцію, у форматі ХХХХ НОМЕР_2 . Крім того, платіжна банківська картка містить захищені та притаманні лише конкретній особі обов'язкові реквізити, які дають ідентифікувати платіжну систему та емітента. Надання кредитору відомостей щодо захищеного номера банківської карти для здійснення переказу грошових коштів, які відомі лише відповідачу, свідчить що попередньо (до зарахування коштів), сторонами були узгоджені всі істотні умови договору, в тому числі і спосіб здійснення перерахування кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору. Оскільки ТОВ «Слон Кредит» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може. Разом з тим, підписуючи договір, позичальник погоджується на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів. У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором. Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором. Стаття 534 цього ж кодексу передбачає, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу. Кожна кредитна справа має свої ознаки та характеристики, які її відрізняють.

Щодо правомірності факторингу та повідомлення про відступлення прав вимоги звертає увагу, що умовами Договору передбачено, що відповідно до п. 4.1. ТОВ «Слон Кредит» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача, але з обов'язковим повідомленням споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення. Відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором на підставі Договору факторингу № 27062025, згідно якого ТОВ «Слон Кредит» за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача. Щодо реєстру боржників зазначає, що позивачем додано до позовної заяви належним чином оформлений витяг з даного реєстру, що підписаний керівником Товариства та скріплений печаткою Товариства відповідно до вимог ДСТУ 4163:2020, оскільки сам реєстр боржників містить персональні дані інших осіб, розголошення яких суперечить положенням ЗУ «Про захист персональних даних».

Крім того, станом на сьогоднішній день, будь-яке його положення кредитного договору чи пункт, включаючи ціну договору, не визнано відповідно до чинного законодавства недійсними, не справедливими чи не добросовісним. Отже, нарахування відповідачу процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов кредитного договору. Таким чином, факт укладення кредитного договору та наявності права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором беззаперечно доведено належними та допустимими доказами. Просить долучити до матеріалів справи відповідь на відзив на позовну заяву та врахувати під час розгляду справи; відмовити представнику відповідача у клопотанні щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн; позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з врахуванням оплати суми кредиту.

Ухвалою суду від 19.12.2025 задоволено клопотання про витребування доказів.

У судове засідання представник позивача адвокат Столітній М.М. не з'явився, до початку подав до суду заяву від 02.02.2026, сформовану у системі «Електронний суд», у якій просив здійснювати розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Скользнєва В.В. не з'явилися, до початку адвокат подала до суду заяву від 30.01.2026, сформовану у системі «Електронний суд», у якій просила розгляд справи здійснювати без її участі та участі відповідача. Під час розгляду справи до суду подано відзив, який просила врахувати під час справи.

Враховуючи думку учасників процесу, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до відповідних їм висновків.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1, 2 п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктами 5, 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (пункт 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що 16.06.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та

ОСОБА_1 за допомогою інформаційно телекомунікаційної системи ТОВ «Слон Кредит» було укладено електронний Договір № 1663757 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до п.1.1. укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою Інформаційно-комунікаційної системи Товариства (ІКС), доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний ним при вході/протягом періоду обслуговування в Товаристві. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІКС Товариства.

Згідно п.1.2. на умовах, встановлених договором, Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 6 100,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 дні (в)(день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 дні (в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п. 1.5 сторонами погоджено тип процентної ставки - фіксована. При цьому, за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

Стандартна процентна ставка становить 1,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору (п.1.5.1). Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Пунктом 1.7. визначено, що денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,50% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (32 940,00грн./6 100,00грн.) / 360дн. ? 100% = 1,50% в день. Загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 32 940,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 9 089,90 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 39 040,00 грн. Обчислення орієнтовної реальної річної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту базується на припущенні, що договір залишається дійсним протягом погодженого строку та, що Товариство і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору, сума кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 16.06.2024 або 17.06.2024.

Крім того, пунктом 6.4 договору сторони погодили, щоу випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов'язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 305,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4.1.); та у розмірі 61,00 гривень починаючи з 5 (п'ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (6.4.2.).

При цьому, сторонами погоджено роз'яснення щодо штрафу та порядок його нарахування. Так, економічна сутність штрафу - грошова сума, яку споживач повинен сплатити Товариству у випадку порушення строків сплати кредиту та/або процентів. Відповідно до ч.2 ст. 546 ЦК України штраф є іншим видом забезпечення виконання зобов'язання; база для розрахунку штрафу - для цілей цього Договору «база розрахунку» не використовується, оскільки штраф встановлено в абсолютному значенні, як результат використання відповідної бази до укладення Договору. Порядок обчислення штрафу здійснюється відповідно до наступної формули: Штраф = «розмір штрафу, встановлений за 4-ри дні порушення» + («розмір штрафу, що встановлений з 5-го дня» помножити на « кількість днів порушення, починаючи з 5-го дня»). Штрафи за договором нараховуються у момент сплати, але в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення споживачем зобов'язань за цим Договором, обмежується сумою визначеною, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Судом також встановлено, що ТОВ «Слон Кредит» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 6100,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТзОВ «Пейтек» №20250702-993 від 02.07.2025, у якому зазначено, що між ТОВ «Слон Кредит» та ТзОВ «Пейтек» укладено договір про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 2022-06-06 (а.с.93). Відповідно до цього договору було успішно перераховано кошти від ТОВ «Слон Кредит» на платіжну картку клієнта: 16.06.2024 о 15:37:47 на суму 6100,00 грн., номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - 657c3da0-9553-481d-837d-16080998793e, номер транзакції в системі ТОВ «Слон Кредит» - 16637571718541464; сайт торгівця - https://sloncredit.ua; код авторизації - 015774. Банк еквайр - АТ «ПУМБ»; призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

До того ж, перерахування коштів у сумі 6100,00 грн. підтверджується листом АТ «Універсал Банк», отриманого на виконання ухвали суду від 19.12.2025, з якого вбачається, що банком було ініційовано детальну перевірку, в ході якої встановлено, що банківська картка № НОМЕР_3 була імітована банком на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ). Також у листі зазначено, що 16.06.2024 дійсно було зарахування коштів у сумі 6100,00 грн. на дану картку.

З розрахунку заборгованості за Договором № 1663757 від 16.06.2024 про надання споживчого кредиту, сформованого ТОВ «Слон Кредит» станом на 25.072025, встановлено, що ОСОБА_1 після отримання кредиту не здійснював оплати за договором, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 42090,00 грн., у тому числі: 6100,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 32940,00 грн. - заборгованість за процентами; 3050 грн. - заборгованість за штрафом.

Підпунктом 3 пункту 4 Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1663757 від 16.06.2024 передбачено, що товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договорами факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта але з обов'язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення.

Так, 27.06.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Фінтраст Капітал» було укладено Договір факторингу № 27062025, відповідно до умов якого ТОВ «Фінтраст Капітал» зобов'язалося передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Слон Кредит» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «Слон Кредит» відступити ТОВ «Фінтраст Капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Слон Кредит». Перелік боржників, підстави виникнення прав грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 27062025 від 27.06.2025 ТОВ «Фінтраст Капітал» набуло права грошової вимоги до боржників, у тому числі за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1663757, укладеним із ОСОБА_1 (п/п № 1018), загальна сума заборгованості за яким складає 42090 грн., у тому числі: 6100,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 32940,00 грн. - заборгованість за процентами; 3050 грн.- штрафні санкції.

Таким чином, згідно письмових матеріалів справи відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінтраст Капітал» за Договором про надання споживчого кредиту у загальному розмірі 42090,00 грн.

На час розгляду справи договір про надання споживчого кредиту № 1663757 від 16.06.2024 недійсним, розірваним чи припиненим не визнаний, доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором суду не надано.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі № 6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язанні здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бут здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо факто не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статі звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями статей 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

За змістом статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормою частини 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Зі змісту ч. 2 ст. 1054 ЦК України випливає, що до кредитних відносин застосовуються положення законодавства, які регулюють позичкові відносини (параграф 1 глави 71 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 зазначено, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. З чого слідує, що не спростування відповідачем презумції правомірності кредитного договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення кредитних договорів, підлягають виконанню.

Водночас, статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Договір про надання споживчого кредиту № 1663757 від 16.06.2024 містить інформацію про розмір процентної ставки за користування кредитом та строк, протягом якого кредитор має право нараховувати проценти за користування кредитом та визначений розмір штрафу у разі неналежного виконання боржником свої зобов'язань щодо повернення кредиту.

Тож, підписуючи кредитний договір відповідач добровільно погодився з усіма його умовами, зокрема, з строком кредитування та розміром процентної ставки, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому статтею 627 ЦК України. Відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини з кредитором, якщо вважав встановлений розмір процентів несправедливим, натомість він свідомо та без будь-яких застережень погодив умови договору, що підтверджується його підписом.

Таким чином, враховуючи, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, а відповідач допустив порушення умов укладеного між сторонами кредитного договору, беручи до уваги дослідженні в судовому засіданні докази, вимоги позивача підлягають до задоволення, а саме: необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1663757 від 16.06.2024 у загальному розмірі 42090,00 грн.

Щодо розподілу витрат, понесених учасниками процесу на надання професійної правової (правничої) допомоги суд зазначає наступне.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (частини 4, 5 статті 137 ЦПК України).

Частиною 6 статті 137 ЦПК України визначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Так, на підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав копію договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, укладеного між ТОВ «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М., умовами якого визначено, що отримання винагороди адвоката відбувається у формі гонорару (п. 4.1); заявку № 12606 від 21.10.2025 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024-А від 10.12.2024, акт № 12606 від 19.11.2025 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024, рахунок на оплату № 12606-19/11-2025 від 19.11.2025 на суму 10 000,00 грн, копію ордеру серії АІ № 2051521 від 19.11.2025.

Аналізуючи заявку № 12606 від 21.10.2025 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024-А від 10.12.2024 та відповідно акт № 12606 від 19.11.2025, суд зауважує, що позивачем не підтверджено належними, допустимими доказами певні види зазначених (наданих) послуг у загальній сумі 10000 грн. Тож на думку суду, правова допомога підлягає до часткового задоволення відповідно до підтверджених наданих послуг та обсягу часу затрачених адвокатом на їх надання, зокрема: зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом усної первинної консультації та роз'яснень з правових питань - 440,00 грн (0,5год); дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи - 840,00 грн (1 год.); аналіз чинного законодавства - 440,00 грн. (1 год.); складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1663757 від 16.06.2024 - 1640,00 грн. (2 год.); складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду справи ( клопотання, відповідь на відзив, заяви, тощо) - 820 грн. (01 год.), на загальну суму 4180,00 грн.

Разом з тим, представником відповідача адвокатом Скользнєвою В.В. у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу заявлених до стягнення позивачем та відшкодування витрат понесених відповідачем на надання професійної правничої допомоги у розмірі 8000,00 грн. До відзиву додано копію договору про надання правничої допомоги від 05.12.2025, укладеного між адвокатом Скользнєвою В.В. та Клієнтом ОСОБА_1 , а також акт здачі-прийняття наданих послуг від 15.12.2025 на загальну суму 8000,00 грн., з яких 2000 грн. - ознайомлення з матеріалами справи ( 1,5 год.), 6000 грн. - написання відзиву на позовну заяву (2 години).

Надаючи оцінку вищезазначеним доказам, суд враховує позицію Великої Палати ВС, висловлену у справі № 904/4507/18, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата) підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У постанові від 20.11.2020 (справа №910/13071/19) Верховний Суд акцентував увагу на тому, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.

Утім, як вказано вище згідно п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд, з урахуванням наданих до справи доказів, з огляду на клопотання сторони відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, понесених позивачем, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують надання позивачеві правової допомоги у вказаній справі на суму 4180,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тож, враховуючи принцип пропорційності, оскільки вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на відшкодування витрат понесених ним на отримання професійної правничої допомоги задоволено частково на суму 4180,00 грн., що становить 41,8% від заявлених вимог, то із відповідача з позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на користь відповідача ОСОБА_1 підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з розглядом справи № 711/11214/25, пропорційно розміру незадоволених вимог щодо правової допомоги, що становить 58,2% - у розмірі 4656,00 грн. (8000*58,2%=4656,00).

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 422,40 грн., який сплачено позивачем за подання позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 207, 509, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1046, 1047, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 76-89, 141, 263-265, 268,353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження юридичної особи: вул. Загородня, буд. 15, оф.118/2, м. Київ, 03150) заборгованість за договором надання споживчого кредиту № 1663757 від 16.06.2024 у загальному розмірі 42090, 00 грн., понесені витрати на правову допомогу у розмір 4180,00 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а всього 48692,40 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження юридичної особи: вул. Загородня, буд. 15, оф.118/2, м. Київ, 03150) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) понесені витрати на правову допомогу у розмір 4656,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 02.02.2026.

Головуючий: Н. М. Кондрацька

Попередній документ
135316826
Наступний документ
135316828
Інформація про рішення:
№ рішення: 135316827
№ справи: 711/11214/25
Дата рішення: 02.02.2026
Дата публікації: 03.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (02.02.2026)
Дата надходження: 26.11.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
11.12.2025 09:05 Придніпровський районний суд м.Черкас
19.12.2025 13:00 Придніпровський районний суд м.Черкас
13.01.2026 09:45 Придніпровський районний суд м.Черкас
02.02.2026 11:00 Придніпровський районний суд м.Черкас