Справа № 697/419/26
Провадження № 3/697/245/2026
31 березня 2026 року м. Канів
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Сивухін Г.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Черкаській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , головного бухгалтера ТОВ «КРЕМІНЬ ЦЕНТР» (вул. Героїв Дніпра, 41, кв.10, м. Канів, Черкаська область, код ЄДРПОУ 33363026),
за ч.1 ст.163-1 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи головний бухгалтер ТОВ «КРЕМІНЬ ЦЕНТР», допустив порушення ведення податкового обліку, а саме: за результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КРЕМІНЬ ЦЕНТР» встановлено заниження податкового зобов'язання з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.2017 по 31.12.2025 встановлено його заниження на загальну суму 3337809,23 грн., що є порушенням ведення податкового обліку. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. У відповідності до ст. 268 КУпАП його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Суддя вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності в результаті всебічного, повного та об'єктивного їх дослідження, приходить до наступного.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії»(рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, так і у справах про адміністративні правопорушення, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ч.1 ст. 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
За результатами перевірки у випадках, встановлених п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган виносить податкові повідомлення-рішення, які згідно з п. 56.1 ст.56 Податкового кодексу України можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Адміністративне оскарження передбачає подання платником податків скарги до контролюючого органу вищого рівня, який може скасувати податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства, що передбачено п. 55.1. ст. 55 Податкового кодексу України.
При цьому, згідно з п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України, протягом розгляду контролюючим органом вищого рівня скарги платника податків на рішення контролюючого органу сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. А днем узгодження грошового зобов'язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (другий п.п. 56.17.5 ст. 56 Податкового кодексу України).
Отже, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників контролюючого органу з виконання податкового контролю та їх результатів, але самі по собі такі висновки не породжують правових наслідків для платника податків.
Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень. Проте, оцінка акта перевірки, в тому числі викладених у ньому висновків перевірки, надається у разі оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, контролюючим органом вищого рівня (у разі оскарження в адміністративному порядку) або судом.
Порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, засвідчене податковим органом внаслідок податкової перевірки, може утворювати закінчений склад винного і караного правопорушення лише за умови та з моменту наявності узгоджених податкових повідомлень-рішень, що підтверджуватимуть наведені факти.
Таким чином, до моменту узгодження податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акта перевірки, результати перевірки не можуть бути підставою для висновків щодо наявності в діях відповідальних осіб порушень вимог податкового законодавства.
До матеріалів протоколу додано акт перевірки від 05.02.2026, натомість відсутні будь-які дані про наявність узгоджених податкових повідомлень-рішень.
Тому суд приходить до висновку, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б об'єктивно свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-1 КУпАП, а суд не має право самостійно збирати докази по справі, які по суті, підтверджують виклад обвинувачення у вчиненні правопорушення.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
За вказаних обставин, суд закриває адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 245, 247 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Г. С. Сивухін