31.03.2026
Справа № 696/185/26
Провадження № 2/696/290/26
31 березня 2026 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області
в складі головуючої судді Ніколенко О.Є.,
за участі секретаря Старущенко Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
16.02.2026 року Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (до перейменування «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА»), (далі ТОВ «СВЕА ФІНАНС»), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 10.03.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту (далі - кредитний договір) № 2152820, та надано відповідачу кредит в розмірі 3500 грн.
11.03.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору №2152820 від 10.03.2025, відповідно до якої позичальнику додатково було надано грошові кошти у розмірі 4900 грн. Таким чином загальна сума кредиту становить 8400 грн.
Право вимоги щодо заборгованості ОСОБА_1 було передане ТОВ «СВЕА ФІНАНС», відповідно до договору факторингу №01.02-39/25 від 30.09.2025. Відповідно до реєстру боржників заборгованість відповідача за кредитним договором № 2152820 від 10.03.2025 (станом на дату відступлення права вимоги) становить 29638 грн., яка складається з: 8400 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 17038 грн. - заборгованість по відсотках; 4200 грн. - заборгованість по пені.
Всупереч умовам вищезазначеного договору, відповідач свої зобов'язання не виконав. Після відступлення прав вимоги відповідачем не здійснювалось платежів на погашення заборгованості.
Тому, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за вищезазначеними договорами у загальному розмірі 29638 грн. та судові витрати.
Ухвалою судді Кам'янського районного суду Черкаської області від 24.02.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено розгляд справи із повідомленням (викликом) учасників справи в судове засідання, встановлено строки для подання заяв по суті справи.
У позовній заяві представник позивача просив розглянути справу за його відсутності, позов підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином. Причини неявки у судове засідання відповідач не повідомив, відзив, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, повторно не з'явився до суду, не повідомив про причини неявки, не подав відзив на позовну заяву, судом за згодою представника позивача, прийнято рішення проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів (із занесенням до протоколу судового засідання) відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
10.03.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2152820, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 3500 грн. на строк 360 днів, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором кредитного договору з додатками та паспорту споживного кредиту.
11.03.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору №2152820 від 10.03.2025, відповідно до якої позичальнику додатково було надано грошові кошти у розмірі 4900 грн. Таким чином загальна сума кредиту становить 8400 грн.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з умовами укладеного кредитного договорув, позичальник зобов'язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки, передбачені вказаними умовами.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України зобов'язання підлягає виконанню у вказаний в договорі строк.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов'язання (неналежне виконання). При цьому, за вимогами статті 611 цього Кодексу, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.
На виконання умов договору відповідачем не було здійснено жодної оплати. Таким чином, відповідно до розрахунку заборгованості станом на 30.09.2025, заборгованість відповідача становить 29638 грн., яка складається з: 8400 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 17038 грн. - заборгованість по відсотках; 4200 грн. - заборгованість по пені.
30.09.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №01.02-39/25, відповідно до умов якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах. На виконання умов договору, право вимоги за кредитним договором № 2152820 від 10.03.2025 було передане новому кредитору ТОВ «СВЕА ФІНАНС», що підтверджується актом приймання-передачі Документації за Договором факторингу №01.02-39/25 від 30.09.2025 та Витягом з реєстру боржників.
В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач висував заперечення проти вимог нового кредитора у зобов'язаннях відповідно до статті 518 ЦК України.
В силу вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Враховуючи надані позивачем докази переходу прав вимоги за кредитним договором № 2152820 від 10.03.2025, суд дійшов висновку, що позивач набув права вимоги до відповідача в обсязі, визначеному вказаним договором, а саме у розмірі заборгованості за договором на загальну суму 29638 грн.
Враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку про те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав.
Крім того, позивач у позовній заяви просить стягнути з відповідача неустойку.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов'язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов'язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов'язання, так і після, але до виконання тих зобов'язань, які виникли на його підставі.
Пеня, як різновид неустойки, характеризується такими ознаками: а) застосування виключно у грошових зобов'язаннях; б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання; г) триваючий характер нарахування пені за кожен день прострочення.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).
Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» просило стягнути із відповідача за кредитним договором, зокрема і неустойку у вигляді пені, відповідно до розрахунку заборгованості та витягу з реєстру боржників, в розмірі 4200,00 грн.
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд прийшов до висновку щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Таким чином, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, позовні вимоги щодо стягнення неустойки в розмірі 4200 грн. не підлягають задоволенню.
Отже, суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту підлягають частковому задоволенню у розмірі 25438 грн.
За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 2285,14 грн., що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 274, 279, 280-283 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 2152820 від 10.03.2025 у розмірі 25438 (двадцять п'ять тисяч чотириста тридцять вісім) грн, що складається з: 8400 грн - заборгованість по тілу кредиту; 17038 грн - заборгованість по відсотках.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2285 (дві тисячі двісті вісімдесят п'ять) грн 14 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 31.03.2026 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.Є. Ніколенко