Справа № 693/183/26
2/693/390/26
Іменем України
31.03.2026 м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Защитинської Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Чумак Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жашків у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з означеним позовом, в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 15000 гривень.
В обгрунтування позову позивачка вказала, що 04.06.2010 між сторонами укладено шлюб.
В шлюбі у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 06.09.2022 року шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано.
Судовим наказом Жашківського районного суду Черкаської області від 25.07.2022 з відповідача стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 14.07.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Із відповіді Авдіївсько-Мирноградського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09.02.2026 вбачається, що сума заборгованості по аліментам громадянина ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 32 371,90 грн.
Позивачка є внутрішньо переміщеною особою та самостійно виховує доньку, аліментів, що надає відповідач (2 000 гривень щомісячно) не вистачає для нормального харчування та розвитку дитини. Тим паче, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має проблеми з розвитком зубо-щелепної системи, а саме порушення прикусу та нерівномірний розвиток нижньої щелепи, що підтверджується доданим до позовної заяви рентген знімком.
У зв'язку з вказаними порушеннями дитина потребувала невідкладного ортодонтичного лікування, оскільки відсутність такого лікування могла призвести до погіршення стану здоров'я, порушення жувальної функції, дикції та подальших ускладнень у розвитку щелепно-лицьового апарату. На підставі рекомендацій лікаря ортодонта дитині призначено ортодонтичне лікування шляхом встановлення брекет-системи на обидві щелепи, що є загальноприйнятим методом лікування зазначених порушень.
З метою забезпечення належного лікування та збереження здоров'я дитини, 26.10.2024 року позивачкою оплачено встановлення брекет-системи, вартість якої становила 30 000 гривень (квитанція додається). Вказані витрати є додатковими витратами на дитину, пов'язаними з її лікуванням та не входять до складу аліментів. Відповідач участі у покритті зазначених витрат не брав, матеріальної допомоги на лікування дитини не надавав.
У зв'язку з вищевикладеним позивачка вимушена звернутись до суду з означеним позовом, та просить стягнути з батька половину додаткових витрати на утримання дитини у розмірі 15000 гривень, а також судові витрати, які складаються із оплати правничої допомоги в суму 3500 грн.
Ухвалою суду від 12.03.2026 відкрито провадження по справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Виклик відповідача здійснювався через його електронний кабінет в підсистемі Електронний суд, ухвала суду доставлена до електронного кабінету відповідача 13.03.2026.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили. Відповідачем на позовну заяву відзиву подано не було.
30.03.2026 від представника позивачки адвоката Логвиненка С.С. надійшла заява про розгляд справи без участі позивачки та її представника, позовні вимоги підтримують.
У судове засідання відповідач не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання до суду не надходили.
Оскільки учасники справи не з'явилися у судове засідання, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши позовну заяву, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
При вирішенні спору суд виходить з таких міркувань.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Конституцією України проголошено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою де визначено основні права й обов'язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей.
Крім того, відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно із ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.
Згідно із ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із ч.1 ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення.
Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14).
Судовим наказом Жашківського районного суду Черкаської області від 25.07.2022 з відповідача стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 14.07.2022 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 17).
Із відповіді Авдіївсько-Мирноградського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09.02.2026 вбачається, що на виконанні у ДВС перебуває виконавче провадження № 69963893 про примусове виконання судового наказу Жашківського районного суду Черкаської області від 08.09.20222, сума заборгованості по аліментам громадянина ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 32 371,90 грн. (а.с. 25-26).
З метою забезпечення належного лікування та збереження здоров'я дитини, 26.10.2024 року позивачкою оплачено встановлення брекет-системи, вартість якої становила 30 000 гривень (а.с. 20).
Згідно із ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно із ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово.
Розмір коштів, що стягуються на додаткові витрати, не може бути більше самих додаткових витрат. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і стягненні аліментів відповідно до ст. ст. 181, 182 СК України. У випадку, коли матеріальне положення батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, додаткові витрати можуть бути компенсовані лише частково.
Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Причому, якщо причина, що зумовила додаткові витрати, є триваючою (тяжка хвороба або каліцтво) додаткові витрати можуть фінансуватися наперед із вказівкою або без вказівки кінцевого терміну їх виплати.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат.
Вищезазначені висновки узгоджуються й з положеннями п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
У пункті 18 вищезазначеної постанови зазначено, що передбачені ст.185 СК України додаткові витрати на утримання дитини, викликані особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом, тощо) можуть стягуватись лише з батьків і у разі фактичних витрат, їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Чинним законодавством України не передбачений вичерпний перелік таких додаткових витрат на утримання дитини. Підставою призначення додаткових витрат є особливі обставини, які можуть бути зумовлені, як негативними і так і позитивними фактами.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Ураховуючи наведене, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 та постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 520/12681/17.
На підтвердження заявлених вимог позивачкою надано копії документів, які повністю підтверджують, що вона, з метою належного лікування та збереження здоров'я дитини, 26.10.2024 оплатила встановлення брекет-системи, вартість якої становила 30 000 гривень
(а.с. 20).
Відповідно до ч. 3 ст. 12, частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Зважаючи на те, що позивачка довела належними, достатніми та достовірними доказами обставини, які мають значення для справи і на які вона посилалась як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про задоволення вимог у повному обсязі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Позивачка, від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції звільнена (п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»), відтак, відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір в сумі 1 331,20 грн. за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Крім цього, відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивачка на підтвердження понесених нею судових витрат на правничу допомогу надала копію договору про надання правничої допомоги в цивільному провадженні від 09.02.2026, укладеного із адвокатом Логвиненком С.С., попередній розрахунок послуг адвоката з надання правничої допомоги від 09.02.2026 на суму 3500 грн., копію акту виконаних робіт від 11.02.2026 на суму 3500 грн., копію довідки про оплату послуг адвоката в сумі 3500 грн. та копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю і ордеру на надання правничої допомоги від 11.02.2026 (а.с. 27-35).
Згідно з ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати (зокрема, витрати на професійну правничу допомогу), пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі позову задоволення на відповідача.
Враховуючи, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу слід стягнути із відповідача в повному обсязі у сумі 3500 грн.
Керуючись ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст.10-13, 77-80, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) додаткові витрати на утримання дитини у сумі 15 000 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) та витрати на правничу допомогу в сумі 3500 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т. І. Защитинська