Справа № 569/4123/26
31 березня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючої судді Балацької О.Р.
за участі секретаря судового засідання Кулікович Д.П.,
учасників справи:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Пашкевич І.А.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача адвоката Дудка І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23 лютого 2026 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання, в якому він просить суд надати сторонам строк на примирення терміном 06 (шість) місяців, посилаючись на те, що сторони мають спільних малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В судовому засіданні відповідач та представник відповідача підтримали вказане клопотання, посилаючись на наявність у подружжя спільних дітей.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні категорично заперечує проти надання строку на примирення, наполягає на розірванні шлюбу. Вказує, що примирення є неможливим, оскільки вона з дітьми та іншим чоловіком фактично проживає в орендованому житлі окремо від відповідача.
Представник позивача адвокат Пашкевич І.А. заперечила щодо заявленного відповідача клопотання, покликаючись на положення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», яка передбачає що надання строку на примирення може не застосовуватись судом у разі якщо спільне проживання суперечить моральним засадам суспільства, а також з метою уникнення надмірного формалізму. Вказує на зловживання правами стороною відповідача та відсутності дійсного наміру на примирення з позивачкою.
Згідно з ст. 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Відповідно до ч. 7 ст. 240 ЦПК України, у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадках відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї із сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та наданням сторонам строку на примирення.
Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При призначенні строку на примирення суд враховує думку сторін, конкретні обставини справи. Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на примиренні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Суд зазначає, що надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком. Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 442/6319/16-ц, постанова від 30.05.2019.
Як убачається з матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі та мають двох спільних малолітніх синів, що, на думку суду, свідчить про доцільність надання сторонам часу для можливого збереження сім'ї. Разом з тим суд враховує заперечення позивачки проти надання тривалого строку для примирення, а також принцип розумності строків розгляду справи.
За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача про надання строку для примирення частково та надати сторонам строк для примирення тривалістю 01 (один) місяць, що є достатнім для з'ясування можливості відновлення сімейних відносин.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111 Сімейного кодексу України, ст. ст. 240. 251, 258-261, 353-354 ЦПК України, суд
постановив:
Клопотання відповідача ОСОБА_2 про надання строку для примирення подружжя задовольнити частково.
Надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення терміном 01 (один) місяць.
Зупинити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до 30 квітня 2026 року включно.
Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення, а особою, без якої її постановлено, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали, в іншій частині ухвала не оскаржується.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/sud1715/ .
Суддя Ольга БАЛАЦЬКА