Справа № 559/359/26
Провадження № 1-кп/559/135/2026
"31" березня 2026 р. м.Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дубно кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Остки Рокитнівського району Рівненської області, громадянина України, не одруженого, не судимого, депутата Дубенської районної ради восьмого скликання (заступника голови ради), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,
На розгляді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурор у судовому засіданні подала письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Обґрунтовуючи своє клопотання прокурор зазначила, що необхідно продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого з використанням службового становища, що спричинило тяжкі наслідки(шкода в сумі 2,7 млн.грн.), зважаючи на майновий стан та обізнаність у можливих наслідках кримінального провадження має можливості та засоби для переховування від суду; можливість впливу обвинуваченим на свідків, експертів, які ще не допитані, зважаючи на тривалий час роботи обвинуваченого у сфері лісового господарства, з метою перешкоджання повному та всебічному розгляду справи, також з цією ж метою обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню і іншим чином, зважаючи на перебування на посаді заступника голови Дубенської районної ради та тривалий час роботи у сфері лісового господарства, зокрема, затягування строків судового розгляду, впливу на свідків, спеціалістів тощо.
Прокурор вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам реалізації вищевказаних ризиків.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки сторона обвинувачення не довела існування заявлених ризиків, не представила доказів будь-яких порушень ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків, зокрема, щодо можливого ухилення від кримінального провадження. Вважали, що ризик впливу на свідків є лише припущенням прокурора, зважаючи також на те, що обвинувачений не відсторонений від займаної посади. Просили звернути увагу на те, що ОСОБА_6 на даний час фактично позбавлений можливості відвідувати змагання, у яких приймають участь його діти і які проводяться в іншій області. Просили застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Представник потерпілого поклався на розсуд суду.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22.12.2025 ОСОБА_6 у рамках даного кримінального провадження було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, з покладенням відповідних обов'язків:
- прибувати до суду, прокурора за першою вимогою;
- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання чи фактичного перебування;
- повідомляти прокурора, суд про відлучення з місця проживання у разі необхідності;
- утримуватися від спілкування зі свідками та спеціалістами у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Ухвалою суду від 13.02.2026 клопотання прокурора задоволено частково. Продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 13 квітня 2026 року включно, з покладенням на нього наступних обов'язків:
- не залишати місце постійного проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 23:00 год. до 06:00 год. наступного дня без дозволу прокурора та/або суду, за виключенням випадків необхідності отримання термінової медичної допомоги та випадків необхідності прибуття в укриття в разі оголошення повітряної тривоги на час воєнного стану;
- прибувати до суду за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи фактичного перебування;
- утримуватися від спілкування зі свідками та спеціалістами у даному кримінальному провадженні, зазначеними у реєстрі матеріалів досудового розслідування;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. В решті вимог клопотання відмовлено.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов'язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 331 KПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно зі ст. ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
При вирішенні питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання в їх взаємозв'язку з можливими ризиками у справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Положеннями статтей 21, 24, 43 Конституції України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Згідно із ч. 5 ст. 194 КПК України суд, застосовуючи запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, може зобов'язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом; 5) не відвідувати місця, визначені судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України ці обов'язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Заслухавши думку сторін та дослідивши надані документи, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Прокурор у клопотанні покликалася на те, що не зменшилися та продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Під час вирішення питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, судом встановлено наявність ризиків, визначених п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки суд вважає, що обвинувачений, який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого з використанням службового становища, що спричинило тяжкі наслідки(шкода в сумі 2,7 млн.грн.), побоюючись покарання, зважаючи також на його майновий стан, може переховуватися від суду, з огляду на тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, може намагатися здійснити вплив на свідка, експерта, спеціаліста, які ще не допитані, зважаючи на тривалий час роботи обвинуваченого у сфері лісового господарства, з метою перешкоджання повному та всебічному розгляду справи, також з цією ж метою обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню і іншим чином, зважаючи на перебування на посаді заступника голови Дубенської районної ради та тривалий час роботи у сфері лісового господарства, зокрема, затягування строків судового розгляду, впливу на свідків тощо.
Ризики, вказані прокурором, повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження, вивченням особи підсудного, крім того суд враховує тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, той факт, що представник потерпілої особи, свідки, експерти судом ще не допитані.
Посилання сторони захисту при цьому суд відхиляє, оскільки, саме застосований запобіжний захід і покладені обов'язки і забезпечують належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Крім того, суду на даний час не надано доказів нагальної та об'єктивної необхідності відвідування обвинуваченим іншої області на тривалий час (більше доби).
На підставі викладеного, зважаючи на необхідність виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків, з метою запобігання спробам переховуватися від суду, усунення можливості впливу на свідків, експертів, спеціалістів тощо, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на два місяці, задовольнивши клопотання прокурора, що буде сприяти виконанню обвинуваченим належним чином своїх процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно з ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Цивільний позов представником потерпілого подано вчасно під час досудового розслідування, обвинувальний акт надійшов до суду з вказаним позовом, 31.03.2026 від сторони захисту надійшов відзив на позов. Питання щодо позову розглядалося в судовому засіданні до розгляду справи по суті.
Враховуючи вищевикладене, слід прийняти до розгляду разом з кримінальним провадженням цивільний позов Філії «Поліський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої злочином, визначивши Філію «Поліський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» цивільним позивачем, ОСОБА_6 - цивільним відповідачем, про що постановити ухвалу.
Керуючись ст. ст. 27, 127, 128, 177, 181, 182, 194, 196, 291, 331, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 31 травня 2026 року включно, поклавши на нього наступні обов'язки:
- не залишати місце постійного проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 23:00 год. до 06:00 год. наступного дня без дозволу прокурора та/або суду, за виключенням випадків необхідності отримання термінової медичної допомоги та випадків необхідності прибуття в укриття в разі оголошення повітряної тривоги на час воєнного стану;
- прибувати до суду за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи фактичного перебування;
- утримуватися від спілкування зі свідками та спеціалістами у даному кримінальному провадженні, зазначеними у реєстрі матеріалів досудового розслідування;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Прийняти до розгляду та розглянути разом з кримінальним провадженням цивільний позов Філії «Поліський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої злочином, визначивши Філію «Поліський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» цивільним позивачем, ОСОБА_6 - цивільним відповідачем.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 31.03.2026.
Суддя ОСОБА_1