Справа № 545/2381/25
Провадження № 2/545/261/26
30.03.2026 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді Путрі О.Г.,
при секретарі Білик М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-
АТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтований тим, що 04.08.2020 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та відповідачем укладено Кредитний договір №20116518530, на підставі якого відповідачу видану кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 3 000 грн., який пізніше було збільшено до 16 000 грн. Крім того, 29.06.2021 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та відповідачем укладено Кредитний договір №1010133702, на підставі якого відповідачу видано кредит у сумі 19 200 грн.
Позивач свої зобов'язання за вказаним кредитними договорами виконав в повному обсязі, а відповідач порушив зобов'язання за кредитними договорами, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яку представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача і яка станом на 04.02.2025 року за кредитним договором №20116518530 від 04.08.2020 року становить 18 959,28 грн., з яких: 11 992,66 грн. -заборгованість за кредитом, 6966,62 грн. -заборгованість за процентами; заборгованість за кредитним договором №1010133702 від 29.06.2021 року становить 24 736,21 грн., з яких: 14398,9 грн., 3,87 грн.-заборгованість за процентами,10333,44 грн. - заборгованість за комісією.
Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області Потетія А.Г. від 30.05.2025 року відкрито провадження по даній цивільній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час і місце судового засідання для розгляду справи по суті.
Рішенням Вищої ради правосуддя № 1466/0/15-25 від 15.07.2025 року суддя Потетій А.Г. звільнений з посади судді Полтавського районного суду Полтавської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025 року, справу №545/2381/25 передано судді Путрі О.Г.
Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 26.12.2025 року,вищевказану справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві прохав розглядати дану справу у його відсутність, проти винесення судом заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судові засідання 25.02.2026 року, 30.03.2026 року не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч.8 ст.128 ЦПК України, шляхом направлення на адресу відповідача судових повісток про виклик до суду (а.с.111,а.с.112). Відзиву на позовну заяву або будь-яких клопотань із зазначенням поважності причин неприбуття в судові засідання відповідачем до суду не подано.
За змістом ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 30.03.2026 року призначено проведення заочного розгляду даної цивільної справи.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 04.08.2020 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та відповідачем шляхом підписання заяви № 20116518530 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачка отримала відкритий поточний рахунок у гривнях та кредитну карту з встановленим кредитним лімітом 3 000 грн., зі строком дії 12 місяців. Стандартна процентна ставка складає 47,88%, реальна процентна ставка складає 47,88%. Відповідач проставлянням власноручного підпису (особистий підпис клієнта) підтвердила, що отримала від Банку примірник Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування №20116518530 від 04.08.2020 року.( а.с.95).
Відповідно до паспорта споживчого кредиту, який підписаний споживачем ОСОБА_1 04.08.2020 року, кредитний ліміт становить 3 000 грн., строк кредитування 12 місяців, зі спливом цього строку продовжується кожного разу на такий самий строк договору у разі відсутності заперечень з боку будь-якої із сторін, мета отримання кредиту: загальні споживчі ціни, в тому числі для оплати за договором страхування, стандартна процентна ставка, відсотків річних: 47,88%, тип процентної ставки: фіксована, реальна річна ставка: 47,88%. (зворот а.с.16).
Порядок повернення кредиту: щомісячно не пізніше настання платіжної дати, протягом встановленого строку кредитування. Розмір платежів розраховується щомісячно, і залежить від суми заборгованості за кредитом на кінець звітного розрахункового періоду (включає суму нарахованих процентів, суму інших обов'язкових платежів).
Згідно довідки про збільшення кредитного ліміту по договору №20116518530 від 04.08.2020 року, ОСОБА_1 04.08.2020 року встановлено кредитний ліміт в розмірі 3000 грн., 15.10.2020 кредитний ліміт збільшено до 7 000 грн., 18.02.2021 кредитний ліміт збільшено до 12 000 грн., 22.04.2021 року кредитний ліміт збільшено до 16 000 грн., 24.04.2021 року кредитний ліміт зменшено до 12 000 грн. (зворот а.с.32).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 20116518530 від 04.08.2020 року станом на 04.02.2025 року, загальна сума заборгованості за вказаним кредитним договором перед банком становить 18 959,28 грн; в тому числі: заборгованість за сумою кредиту в розмірі 11 992,66 грн; заборгованість за відсотками в розмірі 6966,62 грн, заборгованість за комісією 0 грн. (а. с. 35-37).
Доказів про те, що відповідач ініціював припинення вказаного договору та висловив заперечення проти продовження строку кредитного ліміту, матеріали справи не містять. Таким чином, дія кредитного ліміту по вказаному договору продовжувалась, що надало право банку нараховувати проценти, в розмірі передбаченому договором.
Крім того, 29.06.2021 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 шляхом підписання заяви № 1010133702 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачка отримала кредит на споживчі цілі в розмірі 19200 грн із строком кредитування 24 місяці. (зворот а.с.13-14).
Відповідно до п. п. 5, 6 Кредитного договору, розмір процентної ставки 0,01 % річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99 %.
Схема повернення кредиту: ануїтетна (рівними платежами).
Відповідно до графіку платежів: платіжні періоди з 29.06.2021 по 29.06.2023; сума платежу за розрахунковий період: 1374,16 грн щомісяця та 1374,06 грн (останній платіж), усього за 24 місяці: 32979,74 грн; комісія за обслуговування кредитної заборгованості 574,08 грн. щомісяця, усього за 24 місяці: 13 777,92 грн.
Підписавши вказану заяву, позичальник беззастережно підтвердив, зокрема, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, у повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть йому бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодився з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку).
До позову додано паспорт споживчого кредиту від 29.06.2021, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 (а. с. 15).
Відповідно до платіжної інструкції № TR.50330166.111463.8810 від 29.06.2021 року АТ «ПУМБ» перерахувало ОСОБА_1 19 200 грн., призначення платежу надання кредитних коштів за договором №1010133702 від 29.06.2021 року (а.с.33).
Факт перерахування банком коштів у сумі 19 200 грн. також підтверджується випискою по картковому рахунку відповідача. (а.с.38-46).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1010133702 від 29.06.2021 станом на 04.02.2025 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед банком становить 24 736,21 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 14 398,9 грн, заборгованість за процентами - 3,87 грн., заборгованість за комісією - 10 333,44 грн. (зворот а.с.33-34).
Відповідно до п. 2.2.5 Публічної пропозиції АТ "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції від 10.06.2017 року зазначено, що підписанням Заяви на приєднання до договору, клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору він ознайомився з повним текстом договору, в т.ч., Тарифами, повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами договору (а.с.17-22).
Відповідно до п. 5.1.4. Публічної пропозиції АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов'язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти.
Згідно з п. 5.1.7. Розділу І Публічної пропозиції АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов'язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов'язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором. (а.с. 15).
Відповідач користувався кредитним коштами, але несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував кредит, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №1010133702 від 29.06.2021 року, згідно якого сума заборгованості станом на 04.02.2025 року становить 24 736,21 грн., з яких: 14398,9 грн. - заборгованість за кредитом, 3,87 грн.-заборгованість за процентами, 10 333,44 грн. - заборгованість за комісією.
04.02.2025 року позивачем АТ «Перший Український Міжнародний Банк» було направлено на адресу відповідача письмову вимогу-повідомлення за вих. №КНО-44.2.2/80, згідно якої позивач вимагав повернути кредитні кошти в досудовому порядку. Однак вимога кредитора зі сторони відповідача залишилась поза увагою. (а.с.29).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.
У частині 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача комісії по кредитному договору №1010133702 від 29.06.2021 у розмірі 10 333,44 грн. слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Разом з тим, згідно зі статтями 11,18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Отже, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.
Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частини перша та друга статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 зазначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов'язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити cпip по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі №204/224/21 зазначено, що згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно умов кредитного договору №1010133702 від 29.06.2021 передбачена сплата щомісячної комісії в розмірі 574,8 грн.
Таким чином, встановивши у кредитному договорі №1010133702, плату комісійної винагороди за обслуговування кредиту, банк не повідомив, які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику.
У кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються Відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то умови кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У свою чергу банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. Матеріали справи також не містять доказів, що споживач користувався такими послугами.
Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.11.2023 року у справі №382/1621/21, від 06.11.2023 у справі №204/224/21.
Таким чином, беручи до уваги наведені вище обставини, на підставі положень ЦК України, судової практики, суд дійшов висновку, що умови укладеного між сторонами договору, якими передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості, є нікчемними на підставі частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначено, що у разі встановлення нікчемності умови договору про сплату комісії, правильним є висновок про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення комісії.
З огляду на те, що суд дійшов висновку, що умови договору про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними, у задоволенні вимог про стягнення з відповідача комісії в розмірі 10 333,44 грн. необхідно відмовити.
Натомість, з матеріалів справи, а саме розрахунків заборгованості за кредитним договором №1010133702 від 29.06.2021 року вбачається, що відповідач сплатив в рахунок погашення комісії 3 444,48 грн. ( а.с.34).
У зв?язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про необхідність зарахування сплаченої позичальником суми комісії в загальному розмірі 3 444,48 грн. в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту та процентах. Відтак, враховуючи вищевикладене, сума заборгованості відповідача перед позивачем з кредитним договором №1010133702 від 29.06.2021 року становить 10 958,29 грн. (24 736,21 грн. - 10 333,44 грн. - 3444,48 грн. = 10 958,29 грн. ).
Таким чином, аналізуючи надані суду докази, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про наявні підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме: з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №20116518530 від 04.08.2020 року в розмірі 18 959,28 грн., з яких: 11 992,66 грн. - заборгованість за кредитом, 6966,62 грн. - заборгованість за процентами та заборгованість за кредитним договором №1010133702 від 29.06.2021 року в розмірі 10 958,29 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.141 ч.1 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 43 695,49 грн. Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 29 917,57 грн.
Пропорційність задоволених вимог становить 68% (29 917,57 х 100: 43 695,49 = 68%).
Оскільки позов задоволено частково, судовий збір з відповідача стягується пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 1647,23 грн. (2422,40 х 68 %:100 = 1647,23 грн.).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,259,263-265,280-282,352 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (юридична адреса: 04070, вул.Андріївська, буд.4, м.Київ, код ЄДРПОУ 14282829) суму заборгованості за кредитним договором №20116518530 від 04.08.2020 року в розмірі 18 959,28 грн. та кредитним договором №1010133702 від 29.06.2021 року в розмірі 10 958,29 грн. а всього 29 917,57 грн. (двадцять дев?ять тисяч дев?ятсот сімнадцять гривень п?ятдесят сім копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» судовий збір в розмірі 1647,23 грн. (одна тисяча шістсот сорок сім гривень 23 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О.Г.Путря