КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №554/609/26
Провадження № 1-кс/552/471/26
31.03.2026 Слідчий суддя Київського районного суду м. Полтава ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Полтави зі скаргою на бездіяльність слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України за фактом службового підроблення, вчиненого суддею Шевченківського районного суду м. Полтави ОСОБА_4 , до ЄРДР.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 16.03.2026 підсудність з розгляду зазначеної скарги визначена за Київським районним судом м. Полтави.
Скарга обґрунтована тим, що 11.03.2025 електронною поштою на адресу ТВ ДБР у м. Полтава ОСОБА_3 відправив заяву про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК України за фактом службового підроблення, вчиненого суддею Шевченківського районного суду м. Полтави ОСОБА_4 . В порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості за вказаною заявою про вчинення кримінального правопорушення не внесені, не повідомлено про початок досудового розслідування, витяг з ЄРДР не надано. Розгляд скарги просив проводити без його участі.
На розгляд скарги ОСОБА_3 та представник ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава, повторно не з'явились.
Дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно матеріалів скарги, 11.03.2025 електронною поштою на адресу ТВ ДБР у м. Полтава ОСОБА_3 відправив заяву про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК України за фактом службового підроблення, вчиненого суддею Шевченківського районного суду м. Полтави ОСОБА_4 . Станом на день подання скарги, відомості за заявою ОСОБА_3 від 07.01.2026 до ЄРДР не внесені.
На думку заявника, відповідно до доданої до скарги копії заяви про кримінальне правопорушення, суддя Шевченківського районного суду м. Полтави ОСОБА_4 під час ухвалення заочного рішення в цивільній справі № 645/5568/21, в якій ОСОБА_3 є позивачем, внесла в зазначене рішення декілька завідомо неправдивих відомостей шляхом приховування наданих ним пояснень щодо обґрунтування розміру відшкодування моральної шкоди, викривленні його показань як свідка, придумування показань, яких він не давав.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДС та розпочати розслідування.
При цьому, ч.5 ст. 214 КПК України визначено перелік відомостей, які підлягають внесенню до ЄРДР. Так, зокрема, останні повинні містити короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Згідно п. 1 розділу 2 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення від 30.06.2020 № 298 до Реєстру вносяться відомості, в тому числі, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР.
З матеріалів скарги вбачається, що доводи заявника щодо вчинення кримінального правопорушення суддею Шевченківського районного суду м. Полтава ОСОБА_4 , фактично зводяться до незадоволення процесуальним рішенням судді.
Згідно ст. 14 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, та відповідно до ст. 126 Конституції України, вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
У справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень ч. 1, 2 ст. 126 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про статус суддів» (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 01.12.2004 № 19 - рп/2004 Конституційний Суд України визначив, що недоторканність суддів - один із елементів їхнього статусу. Вона не є особистим привілеєм, а має публічно - правове призначення - забезпечити здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Окрім цього, згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Аналогічної позиції дотримується і Консультативна ради європейських суддів, яка в п. 57 Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Під час розгляду скарги встановлено, що обставин, наведені ОСОБА_3 у поданій ним заяві про вчинення кримінального правопорушення, недостатньо для того, щоб розпочати кримінальне провадження, адже досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, і не може слугувати механізмом для безпідставного переслідування особи лише з огляду на суб'єктивні припущення заявника про вчинення протиправних дій.
На підставі вищевикладеного, приходжу до висновку, що скарга ОСОБА_3 щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.303, 304, 306, 307 КК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України суддею Шевченківського районного суду м. Полтави ОСОБА_4 , за заявою від 07.01.2026, в ЄРДР - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів до Полтавського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1