Справа № 527/359/26
провадження № 3/527/196/26
30 березня 2026 року суддя Глобинського районного суду Полтавської області Павлійчук А.В., розглянувши справу, яка надійшла від Відділу поліції № 1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_1 , рнокпп: НОМЕР_2 (інші відомості щодо особи не відомі),-
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1,2 ст.173-2 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 995095 від 09 лютого 2026 року, 25 січня 2026 року о 10 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно колишнього чоловіка ОСОБА_2 , а саме умисно висловлювалася в його адресу образливими словами, принижувала його гідність, погрожувала фізичною розправою, чим завдала шкоди психічному здоров'ю. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 995098 від 26 січня 2026 року, 19 грудня 2025 року о 21 год 15 хв за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно своєї доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була присутня під час того, як ОСОБА_1 вчинила домашнє психологічне насильство (висловлювала образи та погрози) в бік свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , чим завдала шкоди психічному здоров'ю. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 995097 від 26 січня 2026 року, 19 грудня 2025 року о 21 год 15 хв за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно колишнього чоловіка ОСОБА_2 , а саме умисно висловлювалася в його адресу образливими словами, погрожувала застосуванням ножа, чим завдала шкоди психічному здоров'ю. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, її захисник надала клопотання про розгляд справи за їх відсутності, прохала закрити провадження у справі за відсутності складу правопорушення відносно ОСОБА_1 , у зв'язку із його недоведеністю.
Згідно ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, передбачена ст.173-2 КУпАП не відноситься до категорії справ, при розгляді якої присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим проводити судовий розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час розгляду справи повідомлений шляхом направлення смс - повідомлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Таким чином, суд вважає за необхідне об'єднати справу № 527/359/26 провадження № 3/527/196/26 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП зі справами: № 527/451/26 провадження № 3/527/211/26, № 527/452/26 провадження № 3/527/212/26, присвоївши справі № 527/359/26.
У судовому засіданні досліджені протоколи про адміністративне правопорушення: серії ВАД №995095 від 09.02.2026; серії ВАД №995098 від 26.01.2026, серії ВАД №995097 від 26.01.2026 та додані до них матеріали.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до таких висновків.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 1ст. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Під психологічним насильством в сім'ї слід розуміти насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї (колишнього подружжя) шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе, що завдає шкоду психічному здоров'ю.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Об'єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
При цьому слід зазначити, що конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак насильства. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не кожний конфлікт є домашнім насильством.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин, але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї з ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Як вбачається з досліджених судом доказів, до протоколу не додано будь-яких доказів на підтвердження викладених обставин у ньому. Фактично, обставини викладені у протоколі основуються лише на підставі заяви ОСОБА_2 та пояснень потерпілого, наданих працівникам поліції, які заперечував в ході судового розгляду ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у судді.
Однак до протоколу не додано жодних інших належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, на підтвердження обставин, викладених у ньому.
Крім того, суд враховує, що потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився для надання особистих пояснень суду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП, а саме факту вчинення домашнього насильства відносно колишнього чоловіка та суд дійшов висновку, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мав місце конфлікт без ознак домашнього насильства.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим, факт вчинення домашнього насильства не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді, а наявність наслідків дій ОСОБА_1 у виді спричинення шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_2 не доведено за стандартом «поза розумним сумнівом».
Відповідно дост. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1,2 ст. 173-2КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене вважаю за необхідне, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.284, п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст.247, ст. ст.283,284 КУпАП,
Об'єднати справи № 527/359/26 провадження № 3/527/196/26 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП зі справами: № 527/451/26 провадження № 3/527/211/26, № 527/452/26 провадження № 3/527/212/26, присвоївши справі № 527/359/26.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А. В. Павлійчук