Справа № 372/1668/26
Провадження № 2-1674/26
31 березня 2026 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Проць Т.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Обухівської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко Анна Вікторівна, -
У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася через підсистему «Електронний суд» до Обухівського районного суду Київської області із вказаним позовом, в якому просить встановити факт прийняття спадщини за законом після смерті батька, а у разі якщо суд дійде висновку про відсутність підстав для встановлення факту прийняття спадщини, визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю три місяці.
Ухвалою суду від 23.03.2026 року позовну заяву залишено без руху для уточнення змісту позовних вимог.
Копію вказаної ухвали позивач отримала та 24.03.2026 року подала суду заяву про усунення недоліків в якій зазначила, що позовні вимоги викладено у чіткій та зрозумілій формі; визначено процесуальну послідовність заявлених вимог, а саме: основною вимогою є встановлення факту прийняття спадщини, а альтернативною - визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відмови у задоволенні основної вимоги; позовну заяву викладено у новій (уточненій) редакції, прохальна частина якої містить вимоги: встановити факт прийняття позивачем спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до складу якої входить 1/4 частка квартири за адресою АДРЕСА_1 , а у разі відмови у задоволенін вимоги, визначеної в п.1 - визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Суд, вивчивши позовну заяву та заяву про усунення недоліків приходить до наступного висновку.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Реалізуючи право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Законодавство не вимагає матеріально-правового обґрунтування вимог, однак обґрунтування позову не правовими фактами може негативно вплинути на наслідки вирішення вимоги по суті.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) є предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Відповідно до пункту 4,5 частини другої статті 175 ЦПК України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів. Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Позивач ОСОБА_1 просить суд встановити факт прийняття нею спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до складу якої входить 1/4 частка квартири за адресою АДРЕСА_1 , а у разі відмови у задоволенін вимоги, визначеної в п.1 - визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи вимоги процесуального закону, формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням ЦПК України.
Станом на 31 березня 2026 року позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 23 березня 2026 року, тобто вимоги ЦПК України щодо пред'явлення позову позивачем не дотримано.
Відповідно до ч. 3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, вважаю необхідним повернути позовну заяву позивачеві, оскільки недоліки, що були зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, нею не виконані.
Керуючись ст. 185 ч. 4 п. 3 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Обухівської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко Анна Вікторівна визнати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя Т.В. Проць