вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"05" березня 2026 р. Справа № 370/2892/25
Провадження № 2/370/1015/25
Макарівський районний суд Київської області у складі
головуючої судді Сініциної О.С.
із участю секретаря судового засідання Коростильовою Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду в селищі Макарові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди
ОСОБА_1 у вересні 2025 року звернувся до Макарівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 12 серпня 2025 року близько 19 години на автодорозі по вулиці Льотчика Потапенка в селищі Макарові, Бучанського району, Київської області ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих, неприязних відносин пошкодив капот належного їй автомобіля «Nissan Juke» державний номерний знак НОМЕР_1 .
В результаті протиправних дій ОСОБА_2 позивачу було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 70 416 грн.
Крім того, позивач стверджує, що відповідач своїми протиправними діями заподіяв їй моральну шкоду, яка полягає у психологічних страждання, які вона зазнала внаслідок пошкодження належного їй автомобіля та агресивної поведінки відповідача під час вчинення протиправних дій, так як дуже злякалася, досі відчуває страх коли проїжджає повз місце нападу відповідача, втратила сон, спокій, апетит, а також з'явилися головні болі.
За таких обставин позивач змушена звернутися до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача 70 416 грн матеріальної шкоди, 20 000 грн моральної шкоди, понесені витрати на правничу допомогу та судовий збір.
Макарівський районний суд Київської області ухвалою від 14 жовтня 2025 року відкрив провадження у справі, справу постановив розглядати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 20 листопада 2025 року.
Копія ухвали суду від 14 жовтня 2025 року та копія позовної заяви з доданими до неї документами направлялися відповідачу за адресою його реєстрації. Однак, рекомендовані повідомлення № R067023850343 та № R067023872282повернулися до суду з відмітками «адресат відсутній», що з урахуванням пункту 4 частини восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України вважається належним повідомленням про розгляд справи.
Розгляд справи відкладено на 22 січня 2026 року.
Суд ухвалою від 22 січня 2026 року закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 05 березня 2026 року.
Представник позивача, адвокат Левочко Я.А. надіслав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та представника. позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.
Відповідач будучи належним чином повідомленим про дату час та місце судового засідання, до суду не явився, свої процесуальним правом надати пояснення чи заперечення щодо позову не скористався.
У зв'язку з наведеним суд відповідно до частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив таке.
До матеріалів справи долучено, довідку Бучанського відділення поліції № 3 Бучанського районного управління Національної поліції в Київській області від 05 вересня 2025 року, з якої вбачається, що за зверненням 12 серпня 2025 року ОСОБА_1 зареєстрованого в єдиному обліку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення чи інші події за № 7615, працівниками поліції встановлено, що 12 серпня 2025 року близьке 19 години по вулиці Льотчика Потапенка в селищі Макарові, ОСОБА_2 ,
1967 року народження мешканець АДРЕСА_1 на ґрунті раптово виниклих, неприязних відносин пошкодив капот автомобіля «Nissan Juke» державний номерний знак НОМЕР_1 .
За результатами розгляду звернення, позивачу надано роз'яснення, що відсутні ознаки кримінального правопорушення, оскільки пошкодженням заподіяно незначної матеріальної шкоди. Також з ОСОБА_2 проведено профілактичну бесіду про неприпустимість вчинення протиправної поведінки.
Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 26 липня 2022 року, встановлено, що власником автомобіль «Nissan Juke», державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_1 .
Як вбачається з розрахунку № ІСзС-0042182 від 30 серпня 2025 року складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Віді-Санрайз» оплата за товари, роботи, послуги згідно наряду-замовлення № ІСзС-010220 від 30 серпня 2025 року за пошкоджений автомобіль «Nissan Juke», державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 70 416 грн.
Правовідносини, що виникли між сторонами є деліктними та регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України, визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України).
Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, які особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Крім того, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Незважаючи на те, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, позивач повинен довести, що протиправні дії вчинено саме особою, до якого пред'явлений позов.
Так, згідно із частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями частини третьої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, суд встановив, що відповідач допустив пошкодження капота автомобіля, який належить позивачу, внаслідок чого спричинена шкода майну позивача, розмір якої не був відшкодований, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди пов'язаної із витратами на ремонт пошкодженого автомобіля у розмірі 70 416 грн є обґрунтованими та такими, що слід задовольнити.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди у розмірі 20 000 грн суд зазначає таке.
Моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди та не пов'язана з її розміром.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною другою статті 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
У пунктах 3,5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Обґрунтовуючи завдання моральної шкоди позивач посилалась на те, що їй спричинені психологічні страждання, внаслідок пошкодження належного їй автомобіля та агресивної поведінки відповідача під час вчинення протиправних дій, так як дуже злякалася, досі відчуває страх коли проїжджає повз місце нападу відповідача, втратила сон, спокій, апетит, а також з'явилися головні болі та оцінює спричинену їй моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.
Варто зазначити, що розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи, має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її збагачення.
При визначенні розміру моральної шкоди суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі
10 000 грн, оскільки саме такий розмір, на думку суду, відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням обставин, ступень вини відповідача, характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) позивача, а тому в цій частині позов слід задовольнити частково.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з вимогами частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З огляду на викладене, з урахуванням того, що на підтвердження розміру витрат на правничу допомоги позивач надала звіт про надання юридичної допомоги від 25 травня
2025 року, відповідно до якого вартість послуг адвоката становить 3 000 грн, які сплачені клієнтом на час складання звіту та квитанцію до прибуткового касового ордеру б/н
від 25 вересня 2025 року у розмірі 3 000 грн, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги у цій частині.
Відповідно статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 4, 5, 81, 141, 263-265, 352, 354 Цивільного процесуального України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) матеріальну шкоду у розмірі 70 416 (сімдесят тисяч чотириста шістнадцять) гривень, моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень, витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень та судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 16 березня 2026 року.
Інформація сторін:
- ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
- ОСОБА_2 , адреса розташування: АДРЕСА_3 .
Суддя О.С. Сініцина