Справа № 369/1894/26
Провадження № 3/369/3458/26
Іменем України
02.03.2026 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Патієвич А.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
31.01.2026, о 12 год. 00 хв, в м. Боярка по вул. Білогородська, 19А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: блідість обличчя, тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 31.01.2026, о 12 год. 00 хв, в м. Боярка по вул. Білогородська, 19А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1(а) Правил дорожнього руху і вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду від нього не надходило.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою уникнення затягування розгляду справи, відповідно до ст. 268 КУпАП суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «O'Halloran and Francis v. The United Kingdom»[GC] № 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч. 3 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 579890 від 31.01.2026, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.01.2026, диском з відеозаписом, довідкою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи особу порушника, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без конфіскації транспортного засобу, оскільки автомобіль не перебуває у приватній власності ОСОБА_1 .
Нормою ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 579871 від 31.01.2026, диском з відеозаписом, довідкою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.
Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.
Суд зауважує, що матеріали провадження містять достатню кількість належних і допустимих доказів, які в своїй сукупності дають підстави вважати доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, що ставиться йому у вину.
Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, та винуватість водія
ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суду не надано.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи особу порушника, вважаю за можливе обрати вид адміністративного стягнення штраф з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП.
При цьому, враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, а також дані про особу ОСОБА_1 не вважаю за доцільне накладати на нього додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки ОСОБА_1 не є його власником.
Згідно з положеннями ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи вищевказане, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 3 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 36, 126, 130, 245, 247, 251-252, 280, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 51 000 (п'ятдесят одну) грн в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 років та без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення до виконання - три місяці з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф вноситься порушником в установу банку України, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, вказаного вище, надсилається порушником до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
У разі примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у сумі 102 000 (сто дві тисячі) грн.
Суддя Андрій ПАТІЄВИЧ