Справа № 366/284/26
Провадження № 3/366/305/26
Іменем України
17 березня 2026 року с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від Державної екологічної інспекції столичного регіону Державної екологічної інспекції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гро мадянина України, місце роботи не зазначено, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 85 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 000430 від 17.01.2026, складеним державним інспектором з охорони навколишнього середовища столичного округу Ковальчуком В.М.:
16 січня 2026 року о 16:00 год. в с. Тетерівське Іванківська ОТГ було виявлено правопорушення, ОСОБА_1 за допомогою лопати знищив тварину, а саме самця козулі біля свого подвір'я: вул. Шевченка, 28. Козулі було пошкоджено заднє праве стегно, вирвана шкіра, з розповіді ОСОБА_1 , що призвело до знищення тварини, що є порушенням ст.ст.16, 17, 52-1, 63 Закону України «Про тваринний світ», чим вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.85 КУпАП.
Відповідно до протоколу судової справи між суддями від 11.02.2026 головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А. Судове засідання призначено на 17.03.2026.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом надіслання судової повістки про виклик до суду на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, відповідно до трекінгу поштових відправлень із сайту АТ «Укрпошта», повернулась з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та шляхом направлення смс-повідомлення на особистий номер телефону, текст якого доставлено у додаток Viber 19.02.2026.
Позначка на поштовому відправленні про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з такою причиною як «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 (касаційне провадження № 61-185св23).
Крім того, ОСОБА_1 було відомо щодо складення відносного нього зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення та що справа буде розглядатись в Іванківському районному суді Київської області, що підтверджується йог підписом у протоколі.
Також уся інформація щодо цього судового провадження міститься на офіційному сайті судової влади України.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зокрема у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Проте, ОСОБА_1 станом розгляду справи не цікавився, причини неявки до суду не повідомив, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, зазначено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що відповідно до статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП під час розгляду справи не є обов'язковою, беручи до уваги, що ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, суддя розцінює його неявку неповажною та вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні досліджені наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення № 000430 від 17.01.2026, у якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення, який підписано уповноваженою особою та ОСОБА_1 ;
- опис знаряддя незаконного добування (заготівлі об'єктів тваринного світу) від 17.01.2026, відповідно до якого у ОСОБА_1 вилучено шкіра козулі (свіжорозібрана) - 1 шт; лопата (б/у) 1 шт;
- розписка про передачу на відповідальне зберігання (заготівлі об'єктів тваринного світу) шкура козулі (свіжорозібрана) - 1 шт; лопата (б/у) 1 шт ОСОБА_1 ;
- розрахунок матеріальної шкоди, відповідно до якого ОСОБА_1 незаконним добуванням об'єктів тваринного світу завдано збитків на суму 32 000 грн.
Суд, дослідивши матеріали справи дійшов до наступних висновків.
Як зазначено у ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи… Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.85 КУпАП.
Відповідальність за ч.2 ст. 85 КУпАП передбачено за повторне порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин.
Положення цієї статті є бланкетними та відсилають до положень інших нормативно-правових актів, які більш детально передбачають вимоги законодавства, які ставляться в обвинувачення правопорушнику.
Частинами 1,2, 4 ст. 16 Закону України «Про тваринний світ» 13 грудня 2001 року № 2894-III (далі - Закон) визначено, що громадянам гарантується право безоплатного загального використання об'єктів тваринного світу для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних тощо).
Загальне використання об'єктів тваринного світу здійснюється без вилучення об'єктів тваринного світу з природного середовища (за винятком любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування в межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову).
Під час здійснення загального використання об'єктів тваринного світу забороняється знищення тварин, руйнування їхнього житла та інших споруд (нір, хаток, лігв, гнізд, мурашників, бобрових загат тощо), порушення середовища існування тварин і погіршення умов їх розмноження.
Статтею 52-1 вказаного Закону передбачено, що для добування об'єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.
Забороняються знаряддя добування об'єктів тваринного світу, що призводять до калічення диких тварин, їх страждань та масового безконтрольного знищення.
Стаття 63 Закону передбачає відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.
З матеріалів справи, що розглядається, вбачається, що 16 січня 2026 року о 16:00 год. в с. Тетерівське Іванківська ОТГ ОСОБА_1 біля свого подвір'я: вул. Шевченка, 28 за допомогою лопати знищив тварину, а саме самця козулі. Козулі було пошкоджено заднє праве стегно, вирвана шкіра, що призвело до знищення тварини
Таким чином, дії ОСОБА_1 , особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вірно кваліфіковані за ч.2 ст.85 КУпАП.
Будь-яких підстав для обґрунтованого сумніву у належності та допустимості наявних у справі доказів під час розгляду справи не встановлено.
Отже, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення з наявними в ній доказами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений правильно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 85 КУпАП, а саме: порушення правил полювання (полювання забороненими знаряддями або способами), що мало наслідком знищення або поранення тварини.
Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Із матеріалів справи не встановлено обставин, що виключали б адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 85 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції інкримінованої статті.
Санкцією ч.2 ст.85 КУпАП передбачено накладення штрафу на громадян від шістдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої або позбавлення права полювання на строк до трьох років з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої і на посадових осіб - від дев'яноста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої
Під час розгляду справи, судом встановлено, що у ОСОБА_1 було виявлено знаряддя вчинення правопорушення, а саме б/у лопата та частина дикої тварини, а саме: шкіра козулі (свіжорозібрана), яка є об'єктом тваринного світу у відповідності до статті 3 Закону України «Про тваринний світ», які вилучено у порушника згідно з описом від 17.01.2026 та передано йому на відповідальне зберігання відповідно до розписки від 17.01.2026.
З огляду на викладене, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних доходів громадян з конфіскацією знаряддя вчинення правопорушення, а саме: лопати (б/у) у кількості 1 шт. та незаконно добутого об'єкту тваринного світу - шкіри козулі (свіжорозібрана) - 1 шт.;
Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, його виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч.9 ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 році становить 3328, 00 грн.
У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору згідно із Законом України «Про судовий збір», таким чином, нього підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 гривень 60 коп. (3328 х 0,2).
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, ч.2 ст. 85, ст.ст.265, 276-279, 280, 283-285, 289, 294 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 85 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень,
реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Іванківська сел/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA228999980313000106000010812, код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень,
реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Знаряддя вчинення правопорушення, а саме: лопата (б/у) у кількості 1 шт. та незаконно добутий об'єкт тваринного світу - шкіра козулі (свіжорозібрана) - 1 шт. - конфіскувати на користь держави.
Відповідно до частини 1 статті 307, статті 308 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати, штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Текст постанови складено 31.03.2026.
Суддя Анатолій КОРЧКОВ