"31" березня 2026 р. Справа № 363/2008/26
31 березня 2026 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П. вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та головний державний виконавець Іванківського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чалий В.П., про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
30.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із вказаним позовом, в якому просив поновити строк на подання позовної заяви та визнати протиправною і скасувати постанову за №333/1 від 14.03.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, що винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, справу закрити.
До позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якій ОСОБА_1 зазначає, що про те, що його притягнуто до адміністративної відповідальності він дізнався лише 25.02.2026 року, коли на його грошові кошти було накладено арешт, підставою арешту коштів стала постанова про арешт коштів боржника, винесена 25.02.2026 року третьою особою по справі - головним державним виконавцем Іванківського ВДВС у Вишгородському районі. Позивачу стало відомо, що зазначена постанова про арешт його коштів винесена в межах виконавчого провадження за №80229329, відкритого 11.02.2026 року з примусового виконання постанови за №333/1 від 14.03.2025 року, про наявність якої йому до цього часу невідомо. А відтак, зважаючи на те, що цей позов подається протягом 10 днів з дня отримання повного тексту оскаржуваної постанови, а позивач її офіційно не отримував, тому він вважає, що строк на її оскарження пропущено з поважних причин.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, судом встановлено, що пред'явлений адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наступних підстав:
Так, позивач, звертаючись до суду, на виконання вимог ст. 161 КАС України посилався на те, що пропуск строку в цьому випадку є поважним оскільки про наявність оскаржуваної постанови він дізнався лише 25.02.2026 року після накладення арешту у ВП за №80229329. А відтак, зважаючи на те, що цей позов подається протягом 10 днів з дня отримання повного тексту оскаржуваної постанови, а позивач її офіційно не отримував, тому він вважає, що строк на її оскарження пропущено з поважних причин. До позовної заяви на підтвердження поважності причин пропуску строку позивачем додано постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.02.2026 року та саму оскаржувану ним постанову від 14.03.2025 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Суд зауважує, що причини пропуску строку на оскарження постанови у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому процесуальним законом, з урахуванням особливостей визначених ст. 286 КАС України, і суд не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав, з урахуванням визначених цією статтею строків оскарження.
Частина 6 ст. 161 КАС України наголошує, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ст. 121 КАС України - суд за заявою учасника справи має право поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, але якщо визнає причини його пропуску поважними.
В даному випадку необхідно зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами, однак такі докази позивачем до суду не надано.
Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
При цьому поновлення строку не є обов'язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін. У разі подання позивачем клопотання про поновлення строку суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
Частина 2 ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 року у справі за №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
3) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.
Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі за №907/50/16, зокрема вказав, що "Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Поважність причин пропуску строку звернення до суду визначається в кожному випадку окремо. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
В разі пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач стверджує, що про наявність оскаржуваної ним постанови він дізнався лише 25.02.2026 року після накладення арешту у ВП за №80229329, з позовом до суду звернувся лише 30.03.2026 року при цьому до матеріалів справи не додано жодних доказів, які б підтверджували обставини того, що про оскаржувану постанову позивачу дійсно стало відомо саме 25.02.2026 року так і не надано доказів на підтвердження обставин того, як і коли ним була отримана копія постанови, яка оскаржується та додана до позову.
У зв'язку з викладеним, позивачу слід надати до суду належні та допустимі докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду встановленого ч. 2 ст. 286 КАС України.
Як зазначив Європейський Суд з прав людини (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані».
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки, позовна заява містить вищезазначені недоліки, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та головний державний виконавець Іванківського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чалий В.П., про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява буде повернута, якщо заяву не буде подано позивачем в зазначений строк або вказані ним підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Дьоміна